Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 4 (16) 2014

Статья опубликована на с. 69-72

Актуальність теми

Незважаючи на те, що гендерні відмінності рівня сечової кислоти в сироватці крові були відомі з давніх часів, сьогодні літературні джерела вказують на те, що гіперурикемія — це підвищення рівня сечової кислоти понад 360 мкмоль/л у жінок та 420 мкмоль/л у чоловіків [7]. Відомо, що поширеність гіперурикемії у світовій популяції становить 5–12 % [2].

На сьогодні в літературі знайдено невелику кількість наукових праць, присвячених вивченню мінеральної щільності кісткової тканини та гіперурикемії й подагри. Проте інтерес до даної проблеми зростає щороку, про що свідчать сучасні публікації. Зокрема, в одному з досліджень, проведеному в Кореї з 2008 по 2010 рік, де було обстежено 7502 жінки в постменопаузальному періоді, досліджували стан мінеральної щільності кісткової тканини у здорових жінок із урахуванням показників сечової кислоти в сироватці крові. Пацієнтів, які приймали глюкокортикостероїди та бісфосфонати, мали в анамнезі подагру, патологію серцево-судинної системи, сечокам’яну хворобу, а також тих, у кого виявляли патологічні показники діяльності щитоподібної залози, печінки та нирок, що могло впливати на метаболізм кісткової тканини, виключали з дослідження. Середній вік обстежених становив 57,4 ± 6,8 року. Було встановлено, що існує позитивний кореляційний зв’язок між рівнем сечової кислоти та показниками мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта, стегнової кістки, її шийки та вертлюга (r = 0,108, p < 0,001; r = 0,089, p < 0,001; r = 0,122, p < 0,001; r = 0,125, p < 0,001 відповідно).

Сьогодні вчені ведуть дискусії стосовно ролі сечової кислоти в організмі. Адже, з одного боку, високі її рівні — це ризик летальності від захворювань серцево-судинної системи, а з іншого боку, зниження показників при застосуванні урикодепресивної терапії призводить до пригнічення її антиоксидантних властивостей, що може спровокувати не лише збільшення частки остеопорозу та остеопенії у світовій популяції, а й негативні впливи на діяльність центральної нервової системи з розвитком хвороби Альцгеймера та Паркінсона і зниження захисних властивостей організму з підвищенням частки онкологічних захворювань.

Проте на сьогодні недостатньо вивчено структурно-функціональний стан кісткової тканини в пацієнтів із гіперурикемією. Все вищезазначене стало підставою для виконання даної роботи.

Мета дослідження — вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини (показники мінеральної щільності (МЩКТ) та якості (TBS)) у чоловіків із різним рівнем сечової кислоти в сироватці крові.

Об’єкт дослідження

Обстежено 140 чоловіків віком від 20 до 80 років, які знаходились на амбулаторному й стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України». Залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові всі чоловіки були розподілені згідно з квартильним розподілом на 4 групи: Q1 (< 281 мкмоль/л), Q2 (281–342 мкмоль/л), Q3 (343–404 мкмоль/л), Q4 (> 404 мкмоль/л). З метою визначення мінеральної щільності кісткової тканини у чоловіків віком понад 50 років було обстежено 84 чоловіки із урахуванням T-критерію (T-score) на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) та на рівні шийки стегнової кістки (Neack Mean).

Методи дослідження

Визначення рівня сечової кислоти в сироватці крові здійснювали за допомогою ферментативного методу (уриказно-пероксидазного), проводячи спектрофотометричний аналіз. Мінеральну щільність кісткової тканини на рівні всього скелета, поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки, трикутника Варда, стегнової та променевої кісток досліджували на апараті Prodigy (CE Medical systems, model 8743, 2005). Оцінку показника якості трабекулярної кісткової тканини (L1-L4) здійснювали за допомогою інстальованої програми TBS iNsight® software на рентгенівському денситометрі (Med-Imaps, Pessac, France). Статистичний аналіз проводили з використанням параметричних та непараметричних критеріїв, за допомогою програм Statistica 6.0 та Microsoft Office Excel.

Результати дослідження

Встановлено, що частота остеопорозу в чоловіків із гіперурикемією нижча порівняно з чоловіками з нормоурикемією (4 та 17 % відповідно на рівні поперекового відділу хребта (L1-L4) та 4 та 15 % відповідно на рівні шийки стегнової кістки) (рис. 1, 2).

Результати досліджень показали, що в чоловіків із найнижчим рівнем сечової кислоти спостерігались найнижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини. Проте вірогідну різницю виявлено в групі чоловіків між показниками квартильного розподілу за рівнем сечової кислоти та мінеральною щільністю кісткової тканини поперекового відділу хребта (F = 2,78; р = 0,04), передпліччя (ділянка 33 %) (F = 3,96; р = 0,01) та всього скелета (F = 2,7; р = 0,04) (рис. 3–5).

Враховуючи те, що показник якості кісткової тканини — це показник мікроархітектоніки кістки, було вивчено особливості даного критерію в чоловіків із гіперурикемією та нормоурикемією. Встановлено, що показники якості кісткової тканини у чоловіків були нижчими в четвертій квартильній групі з найвищими показниками сечової кислоти та вірогідно відрізнялися (F = 3,0; p = 0,04) (рис. 6).

Таким чином, мінеральна щільність кісткової тканини була вірогідно вищою у чоловіків із найнижчими показниками рівня сечової кислоти: на рівні поперекового відділу хребта, кісток передпліччя (ділянка 33 %) та всього скелета. Показники якості кісткової тканини у чоловіків були нижчими в четвертій квартильній групі з найвищими показниками сечової кислоти та вірогідно відрізнялися.

Клінічний випадок тофусної подагри з урахуванням мінеральної щільності кісткової тканини та особливостей харчування

В Український науково-медичний центр проблем остеопорозу (м. Київ) звернувся чоловік К., 56 років, зі скаргами на болі у дрібних суглобах кистей, періодичне підвищення температури тіла до 37,5 °С. Хворіє приблизно 10–15 років, коли вперше з’явились болі в даних суглобах. По медичну допомогу не звертався за браком часу, оскільки проживає в селі Київської області й постійно виконує важку фізичну працю. Протягом останніх 5 років помітив нарости на пальцях верхніх кінцівок і за наполяганням родичів був доставлений у клініку для обстеження. При об’єктивному огляді виявлено множинні тофуси в ділянці кистей обох верхніх кінцівок (рис. 7). Було встановлено рівень сечової кислоти в сироватці крові — 412,96 мкмоль/л, тригліцериди — 1,14 ммоль/л, холестерин (ХС) — 6,81 ммоль/л, ХС ліпопротеїдів високої щільності — 0,91 ммоль/л, ХС ліпопротеїдів низької щільності — 5,39 ммоль/л, ХС ліпопротеїдів дуже низької щільності — 0,51 ммоль/л, коефіцієнт атерогенності — 6,48, сечовина — 5,85 ммоль/л, креатинін — 106,84 ммоль/л. За даними двохфотонної рентгенівської абсорбціометрії: Т-score поперекового відділу хребта — 0,1 SD; Т-score шийки стегнової кістки — –0,6 SD, що відповідає нормальним показникам мінеральної щільності кісткової тканини.

Відомо, що пацієнт щодня вживав жирні сорти м’яса, періодично — пиво та червоне вино, у раціоні харчування переважали жарені страви, періодично вживав молоко, фрукти та овочі.

Даний клінічний приклад підтверджує необхідність своєчасного звернення пацієнтів до ревматолога при перших проявах подагри та проведення своєчасного лікування, адже високі рівні сечової кислоти можуть призводити до розвитку множинних тофусів, які складно піддаються медикаментозній корекції, часто нагноюються та потребують хірургічного втручання.

Висновки

1. Мінеральна щільність кісткової тканини була вірогідно вищою в чоловіків із найвищими показниками рівня сечової кислоти: на рівні поперекового відділу хребта (р = 0,04), кісток передпліччя (ділянка 33 %) (р = 0,01) та всього скелета (р = 0,04). Показники якості кісткової тканини в чоловіків були нижчими в четвертій квартильній групі з найвищими показниками сечової кислоти порівняно з першою квартильною групою.

2. В Україні наукові дослідження щодо вивчення показників мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнтів із різними рівнями сечової кислоти до цього часу не проводили. Проте американські та австралійські вчені довели, що пацієнти з високим рівнем сечової кислоти мають меншу частоту переломів кісток та вищі показники мінеральної щільності кісткової тканини, та відводять першочергову роль оксидативному стресу як основному патогенетичному фактору й поясненню даного факту. Тому, знаючи рівень сечової кислоти в пацієнта, можна спрогнозувати можливість розвитку в нього остеопенії, остеопорозу та переломів кісток, що можна застосовувати як початковий метод діагностики цих патологій у тих місцевостях, де немає доступних інструментальних методик для діагностики остеопорозу.

3. На сьогодні вивчення маркерів кісткового метаболізму та показників якості кісткової тканини в пацієнтів із гіперурикемією та подагрою є новими напрямками наукових досліджень, про що свідчать зарубіжні публікації, тому й українські науковці активно вивчають дану проблему в нашій країні для подальшого вирішення тактики ведення таких пацієнтів із метою покращення якості життя української популяції.