Международный эндокринологический журнал 6 (70) 2015
Вернуться к номеру
Компьютерно-томографическая характеристика образований надпочечников
Авторы: Алимухамедова Г.А., Халимова З.Ю. - РСНПМЦ эндокринологии МЗ РУз, г. Ташкент, Узбекистан
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Целью исследования стало изучение компьютерно-томографической характеристики образований надпочечников. Обследовано 98 больных с образованиями надпочечников. Больным проводили клинико-биохимические, гормональные исследования, компьютерную томографию надпочечников. У пациентов с образованиями надпочечников до 1 см (n = 57) длина надпочечника составляла 3,0 ± 0,26/3,06 ± 0,22 см, что достоверно выше по сравнению с контролем; р < 0,01 и р < 0,001 соответственно слева и справа. Денситометрические показатели данных образований варьировали от 27,1 ± 1,59 до 34,86 ± 2,20 слева и от 25,30 ± 1,32 до 38,13 ± 3,06 справа и в среднем составили 39,10 ± 1,87 едHU. Пациенты с образованиями от 1 до 3 см (n = 17) достоверно отличались от здорового контроля, но не отличались от двух остальных групп. Плотностные показатели этих образований варьировали от 27,40 ± 3,14 до 40,80 ± 3,68 едHU и в среднем составили 34,10 ± 3,62 едHU. У больных с большими образованиями надпочечников (n = 24) они имели значительную плотность, достоверно повышенную как по сравнению с контролем, так и с двумя предыдущими группами. Образования исходили из патологически измененной, диффузно гиперплазированной ткани надпочечников, характеризующейся утолщением ножек, увеличением длины до 3,10 ± 0,38 см. Для кортикостером характерно относительное достоверное снижение плотности образований, плотности и размеров надпочечников по сравнению с пациентами, у которых уровень кортизола был в норме. У больных с альдостеромами размеры надпочечников были больше, их плотностная вариация также превалировала, особенно отличалась плотность самого образования. У больных с феохромоцитомой, за исключением достоверно значимых отклонений показателей длины, толщины и высоты надпочечников с обеих сторон в сторону их повышения, имело место трудноразличимое по плотности образование надпочечников.
Метою дослідження стало вивчення комп’ютерно-томографічних характеристик утворень надниркових залоз. Обстежено 98 хворих з утвореннями надниркових залоз. Хворим проводили клініко-біохімічні, гормональні дослідження, комп’ютерну томографію надниркових залоз. У пацієнтів з утвореннями надниркових залоз до 1 см (n = 57) довжина надниркової залози складала 3,00 ± 0,26/3,06 ± 0,22 см, що достовірно вище в порівнянні з контролем; р < 0,01 і р < 0,001 відповідно ліворуч і праворуч. Денситометричні показники цих утворень перебували в межах від 27,10 ± 1,59 до 34,86 ± 2,20 ліворуч і 25,30 ± 1,32 до 38,13 ± 3,06 праворуч і в середньому становили 39,10 ± 1,87 одHU. Пацієнти з утвореннями від 1 до 3 см (n = 17) достовірно відрізнялися від здорового контролю, але не відрізнялися від двох інших груп. Їх показники щільності перебували в межах від 27,40 ± 3,14 одHU до 40,80 ± 3,68 одHU і в середньому становили 34,10 ± 3,62 одHU. У хворих із великими утвореннями надниркових залоз (n = 24) вони мали значну щільність, достовірно підвищену як у порівнянні з контролем, так і з двома попередніми групами. Утворення походили з патологічно зміненої, дифузно гіперплазованої тканини надниркових залоз, що характеризується потовщенням ніжок, збільшенням довжини до 3,10 ± 0,38 см. Для кортикостером було характерне відносне достовірне зниження щільності утворень, щільності і розмірів надниркових залоз у порівнянні з пацієнтами, в яких рівень кортизолу був у нормі. У хворих з альдостеромами розміри надниркових залоз були більші, варіація їх щільності також переважала, особливо відрізнялася щільність самого утворення. У хворих з феохромоцитомою, за винятком достовірно значимих відхилень показників довжини, товщини і висоти надниркових залоз з обох сторін у бік їх підвищення, спостерігалося утворення надниркових залоз, що важко розрізнити за щільністю.
The objective of the research was to study computed tomography characteristics of adrenal masses. The study involved 98 patients with adrenal neoplasm. Patients underwent clinical-biochemical, hormonal studies, computed tomography of the adrenal glands. In patients with adrenal masses up to 1 cm (n = 57), the length of the adrenal gland was 3.00 ± 0.26/3.06 ± 0.22 cm, which is significantly higher compared with controls (p < 0.01) and (p < 0.001), respectively on the left and on the right. Densitometric parameters of these structures ranged from 27.10 ± 1.59 to 34.86 ± 2.20 on the left and from 25.30 ± 1.32 to 38.13 ± 3.06 on the right and averaged 39.10 ± 1.87 HU. Patients with neoplasm from 1 to 3 cm (n = 17) were significantly different from the healthy controls, but did not differ from the other two groups. Density indicators of these masses varied from 27.40 ± 3.14 HU to 40.80 ± 3.68 HU and averaged 34.10 ± 3.62 HU. In patients with large adrenal neoplasm (n = 24), they have a considerable density, significantly increased in comparison with both controls and two previous groups. Masses originated from pathologically changed, diffusely hyperplastic adrenal tissue, characterized by thickening of the pedicles, increasing the length of up to 3.10 ± 0.38 cm. Corticosteroma is characterized by a significant, relative decrease in the density of neoplasm, density and sizes of the adrenal glands, compared with patients whose cortisol level was normal. In patients with aldosteroma, adrenal sizes were larger, their density variation also prevailed, and density of neoplasm was a peculiar one. Patients with pheochromocytoma, excepting significant upward deviations in the length, thickness and height of adrenal glands on both sides, had adrenal mass which density was difficult to distinguish.
образования надпочечников, компьютерная томография, альдостерома, кортикостерома, феохромоцитома.
утворення надниркових залоз, комп’ютерна томографія, альдостерома, кортикостерома, феохромоцитома.
adrenal masses, computed tomography, aldosteronoma, corticosteroma, pheochromocytoma.
Статья опубликована на с. 57-61
Введение
Материал и методы исследования
Результаты и их обсуждение
Выводы
1. Ветшев П.С., Ипполитов Л.И., Королева И.М., Коваленко Е.И. Возможности компьютерной томографии в диагностике новообразований надпочечников // Хирургия. — 2002. — № 6. — С. 9-13.
2. Воронцова С.В., Денисова Л.Б., Емельянова Л.Н. Возможности современных неинвазивных методов визуализации в диагностике инциденталом надпочечников // Современные аспекты хирургической эндокринологии. — Рязань, 2005. — С. 93-95.
3. Котельникова Л.П., Каменева О.С., Дмитриева А.М. Компьютерная томография в дифференциальной диагностике инциденталом надпочечников // Современные проблемы науки и образования. — 2008. — № 6. — С. 129-133.
4. Хофер М. Компьютерная томография: Базовое руководство. — М., 2006. — 208 с.
5. Щетинин В.В., Колпинский Г.И., Зотов Е.А. Лучевая диагностика патологии надпочечников. — М., 2003. — 184 с.
6. Boland G.W.L., Blake M.A., Holalkere N.S., Hahn P.F. PET/CT for the Characterization of Adrenal Masses in Patients with Cancer: Qualitative Versus Quantitative Accuracy in 150 Consecutive Patients // Am. J. Roentgenol. — 2009. — Vol. 192. — P. 956-962.
7. Boland G.W., Lee M.J., Gazelle G.S. et al. Characterization of adrenal masses using unenhanced CT // Am. J. Roentgenol. — 1998. — Vol. 171. — P. 201-204.
8. Dunnick N.R., Korobkin M. Imaging of adrenal incidentalomas: current status // Am. J. Roentgenol. — 2002. — Vol. 179. — P. 559-568.
9. Johnson P.T., Horton K.M., Fishman E.K. Adrenal Mass Imaging with Multidetector CT: Pathologic Conditions, Pearls, and Pitfalls // RadioGraphics. — 2009. — Vol. 29. — P. 1333-1351.
10. Lockhart M.E., Smith J.K., Kenney P.J. Imaging of adrenal masses // Eur. J. Radiol. — 2002. — № 41. — P. 95-112.
11. Song J.H., Chaudhry F.S., and Mayo-Smith W.W. The Incidental Adrenal Mass on CT: Prevalence of Adrenal Disease in 1,049 Consecutive Adrenal Masses in Patients with No Known Malignancy // Am. J. Roentgenol. — 2008. — Vol. 190. — P. 1163-1168.