Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» 4 (20) 2015
Вернуться к номеру
Гость журнала - профессор Майкл Холик, специалист и эксперт мирового уровня в области метаболизма витамина D в организме человека
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 8-9
У жовтні 2015 року у Варшаві відбулася друга науково-практична конференція «Вітамін D: мінімум, максимум, оптимум» за участю понад 550 відомих експертів як із Польщі, так і з багатьох інших країн Європи і світу. На конференції обговорювалися новітні дані стосовно ролі вітаміну D у рамках вітамін-D-гормональної системи, поширеності його недостатності серед дітей і дорослих, а також результати досліджень, присвячених різним ефектам цього вітаміну.
/8.jpg)
Провідний учений у цій галузі — професор медицини, фізіології, біофізики й молекулярної медицини Бостонського університету (США) М. Холік люб’язно погодився на зустріч із головним редактором журналу «Біль. Суглоби. Хребет» В.В. Поворознюком та головним редактором «Міжнародного ендокринологічного журналу» В.І. Паньківим і відповів на запитання, що цікавлять лікарів усіх спеціальностей.
— Яка тенденція поширення недостатності та дефіциту вітаміну D у світі?
— Недостатність вітаміну D розглядається як одна з проблем охорони здоров’я в усьому світі та має характер пандемії. Понад 1 млрд людей на планеті мають дефіцит або недостатність вітаміну D. Дефіцит вітаміну D наявний у кожному регіоні світу. Серед населення Європи недостатність вітаміну D відзначається більше на півдні, ніж на півночі, частіше в жінок, ніж у чоловіків. На сьогодні недостатність і більшою мірою дефіцит вітаміну D становлять пандемію, що охоплює велику частину загальної популяції, включаючи дітей і підлітків, вагітних і жінок у стані лактації, дорослих, жінок у менопаузі та людей похилого віку.
— Відомо, що функція вітаміну D не обмежена лише контролем кальцій-фосфорного обміну в організмі. Яким чином вітамін D впливає на інші фізіологічні процеси, зокрема на модуляцію клітинного росту, нервово-м’язову провідність, імунітет і запалення?
— Справді, вітамін D чинить багато позаскелетних впливів, що ретельно вивчаються. Так, вітамін D (кальцитріол) стимулює синтез гормону остеокальцину в остеобластах, який підвищує синтез і секрецію адипонектину в жировій тканині, а також синтез інсуліну в підшлунковій залозі. При цьому адипонектин активує гени, що кодують транспортер глюкози в адипоцитах, серцевих і скелетних м’язах, сприяючи зниженню рівня глюкози в крові. Вітамін D важливий для нормального метаболізму глюкози шляхом безпосереднього впливу на бета-клітини, м’язи й жирові клітини, знижуючи резистентність до інсуліну. Крім того, вітамін D зменшує прояви запалення, що зазвичай наявне в пацієнтів із синдромом резистентності до інсуліну.
Останні епідеміологічні та експериментальні дослідження показали, що низький рівень вітаміну D тісно пов’язаний із рівнем загальної смертності, серцево-судинною й онкологічною патологією (молочної залози, простати, товстого кишечника), артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом.
— Чи потрібно ендокринологам призначати вітамін D для лікування ожиріння та цукрового діабету чи для запобігання їм?
— Немає підстав призначати вітамін D для лікування й профілактики ожиріння та цукрового діабету. Однак вплив вітаміну D на кісткову тканину в таких пацієнтів повинен враховуватися, і дефіцит необхідно компенсувати. Одне з дивовижних відкриттів полягає в тому, що вищі рівні вітаміну D у крові істотно знижують ризики розвитку цукрового діабету 2-го типу: на 4 % на кожні 10 нмоль/л приросту 25(OH)D. Така асоціація зберігається незалежно від статі, терміну спостереження, діагностичних критеріїв цукрового діабету або методу аналізу 25(OH)D.
— Яка ваша точка зору на додаткове призначення вітаміну D з метою зниження кардіоваскулярного ризику, адже дослідження в даній галузі доволі перспективні?
— Недостатність рандомізованих контрольованих досліджень не дозволяє з упевненістю підтвердити результати перспективних наглядових досліджень щодо позитивного впливу вітаміну D на ризик виникнення й перебіг серцево-судинних захворювань. Однак маємо конкретні результати: нестача вітаміну D сприяє розвитку атеросклерозу, оскільки він зменшує по–шкодження артерій. Крім цього, вітамін D регулює синтез реніну.
— Чи слід рекомендувати прийом високих чи середніх доз вітаміну для запобігання злоякісним новоутворенням чи їх комплексної терапії?
— Недостатність вітаміну D збільшує ризик розвитку багатьох видів пухлин, хоча механізми досі не з’ясовані, але при цьому дія кальцитріолу послаблюється через його рецептор, що призводить до порушення диференціювання й посилення проліферації клітин. Вітамін D має захисний вплив проти розвитку раку молочної залози. Дефіцит вітаміну D часто пов’язаний із розвитком раку товстого кишечника. Незважаючи на біологічне обґрунтування можливої ролі вітаміну D у запобіганні злоякісним новоутворенням, клінічні докази на користь цього є суперечливими, і тому однозначний висновок зробити не можна. Дослідження в цій галузі тривають.
— Який вплив недостатності вітаміну D на репродуктивне здоров’я?
— Рецептори вітаміну D наявні в усіх репродуктивних органах. Вітамін D бере участь у синтезі прогестерону, естрону, естрадіолу. Є дані про його позитивний вплив на фолікулогенез, підготовку міометрія до імплантації ембріона. Відомо, що вітамін D підвищує синтез антимюлерового гормону, його достатній рівень асоціюється з кращими результатами екстракорпорального запліднення. Згідно з останніми рекомендаціями, низький рівень вітаміну D у жінок із синдромом полікістозних яєчників розглядається як одна з причин метаболічних розладів, зокрема резистентності до інсуліну.
У чоловіків низький рівень вітаміну D асоціюється з порушеннями сперматогенезу, посиленням фрагментації ДНК сперматозоїдів та впливом на синтез тестостерону.
— Є дані про використання нативного вітаміну D для підвищення його локальної активації в моноцитах-макрофагах при різних імуноопосередкованих захворюваннях. Чи встановлений вплив дефіциту вітаміну D на імунну систему?
— Велика кількість доказів свідчить про активацію рецепторів до вітаміну D на моноцитах, макрофагах, дендритних клітинах і лімфоцитах, що важливо для контролю як вродженого, так і набутого імунітету. Недостатність вітаміну D провокує виникнення грипу, гострих респіраторних вірусних інфекцій, туберкульозу. Низькі рівні сироваткового вітаміну D у дитинстві зумовлюють схильність до автоімунних захворювань (цукрового діабету 1-го типу або розсіяного склерозу). Вітамін D сприяє послабленню запальних реакцій при автоімунних хворобах (ентероколіт, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, еритематоз і псоріаз).
— Які основні причини дефіциту вітаміну D і клінічні ситуації, коли необхідний цілеспрямований скринінг такого стану?
— Основні причини недостатності вітаміну D полягають в зниженні епідермального синтезу, спричиненому, серед іншого, і використанням сонцезахисних засобів. Мають значення вік людини, пора року, пігментація шкіри, зниження доступності вітаміну D (наприклад, при ожирінні) або його посилене витрачання, вагітність або лактація. Зниження синтезу вітаміну D відбувається при печінковій і нирковій недостатності. А приводи для скринінгу недостатності вітаміну D такі: захворювання кісток (остеопороз, остеомаляція, патологічні переломи, гіперпаратиреоз), похилий вік, ожиріння, вагітність або лактація з додатковими факторами ризику (наприклад, гестаційний діабет), хронічні хвороби нирок, печінкова недостатність, синдром мальабсорбції (у тому числі хвороба Крона, стан після баріатричних операцій), прийом ліків (протисудомні, глюкокортикоїди тощо), а також він потрібен для спортсменів, які займаються в закритих приміщеннях.
— І на завершення ваші побажання читачам.
— Читачам бажаю пам’ятати про необхідність адекватного забезпечення організму вітаміном D. А головне, бажаю миру і благополуччя. Будьте щасливі та багаті у своїй країні! Я сподіваюся відвідати Україну найближчим часом — мрію на власні очі побачити вашу країну, що має багату історію, самобутню культуру, багато колоритних куточків природи та цікавих історико-культурних пам’яток.
Бесіду проводили проф. В.В. Поворознюк
та проф. В.І. Паньків