Международный эндокринологический журнал 2 (74) 2016
Вернуться к номеру
Анестезиологический менеджмент феохромоцитом в условиях специализированного эндокринологического центра
Авторы: Черенько С.М. - ГУ «Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины», г. Киев, Украина; Дубров С.О. - Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина; Кунатовский М.В., Товкай О.А., Тарасенко С.О. - ГУ «Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины», г. Киев, Украина
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Клинические исследования
Версия для печати
Мета роботи: упровадження сучасного анестезіологічного менеджменту пацієнтів із феохромоцитомою в умовах спеціалізованого ендокринологічного центру із застосуванням алгоритму етапного періопераційного гемодинамічного контролю.
Матеріали й методи. Проведена імплементація анестезіологічного менеджменту в 33 жінок із феохромоцитомою надниркових залоз при її хірургічному видаленні шляхом відеоасистованої лапароскопічної адреналектомії. Усім пацієнткам застосовувався алгоритм етапного періопераційного гемодинамічного менедженту (ЕПОГМ): передопераційна таблетована гіпотензивна терапія до надходження в стаціонар, передопераційна інфузійна керована гіпотензивна терапія урапідилом та корекція гіповолемії збалансованими кристалоїдними розчинами та 10% розчином гідроксіетилкрохмалю (ГЕК) (200/0,5) на другому етапі, інтраопераційна інфузійна керована гіпотензивна терапія урапідилом на третьому етапі під контролем інвазивного та неінвазівного моніторингу гемодинаміки і профілактика надниркової недостатності та корекція гіповолемії на четвертому етапі.
Результати та обговорення. У всіх хворих був відмічений вірогідно (p < 0,001) підвищений рівень метанефринів добової сечі до 1831,6 ± 337,9 мкг/24 год (контроль 169,3 ± 12,7 мкг/24 год). Згідно з розробленим алгоритмом ЕПОГМ на першому етапі застосовували доксазозин 10,0 ± 1,0 мг або урапідил 144,0 ± 11,2 мг у 2 прийоми. На другому етапі виконували гемодилюцію 10% розчином ГЕК (200/0,5) та інфузійну керовану гіпотензивну терапію урапідилом із середньою швидкістю 9,7 ± 1,9 мг/год. На третьому етапі інтраопераційно швидкість інфузії урапідилу становила 1,25 ± 0,08 мг/хв (додатково при хірургічному видаленні надниркової залози з феохромоцитомою болюсно вводився урапідил 25–50 мг в/в при виявленні навіть мінімального підвищення артеріального тиску). На четвертому етапі здійснювалась профілактика надниркової недостатності та гіповолемії.
Висновки. Упровадження анестезіологічного менеджменту пацієнтів із феохромоцитомами в спеціалізованому ендокринологічному центрі забезпечило високу ефективність та безпеку при лапароскопічних адреналектоміях під час загальної анестезії та відсутність випадків із летальним кинцем. ЕПОГМ при підготовці до операції та під час хірургічного втручання є ефективним, легко керованим та безпечним методом стабілізації показників гемодинаміки у пацієнтів із феохромоцитомами під час адреналектомії.
Цель работы: внедрение современного анестезиологического менеджмента пациентов с феохромоцитомой в условиях специализированного эндокринологического центра с применением алгоритма этапного периоперационного гемодинамического контроля.
Материалы и методы. Проведена имплементация анестезиологического менеджмента у 33 женщин с феохромоцитомой надпочечников при ее хирургическом удалении путем видеоассистированной лапароскопической адреналэктомии. Всем пациенткам применялся алгоритм этапного периоперационного гемодинамического менеджмента (ЭПОГМ): предоперационная таблетированная гипотензивная терапия до поступления в стационар, предоперационная инфузионная управляемая гипотензивная терапия урапидилом и коррекция гиповолемии сбалансированными растворами кристаллоидов и 10% раствором гидроксиэтилкрахмала (ГЭК) (200/0,5) на втором этапе, интраоперационная инфузионная управляемая гипотензивная терапия урапидилом на третьем этапе под контролем инвазивного и неинвазивного мониторинга гемодинамики и профилактика надпочечниковой недостаточности и коррекция гиповолемии на четвертом этапе.
Результаты и обсуждение. У всех больных был отмечен достоверно (p < 0,001) повышенный уровень метанефринов суточной мочи до 1831,6 ± 337,9 мкг/24 ч (контроль 169,3 ± 12,7 мкг/24 ч). Согласно разработанному алгоритму ЭПОГМ на первом этапе применяли в 2 приема доксазозин 10,0 ± 1,0 мг или урапидил 144,0 ± 11,2 мг. На втором этапе выполняли гемодилюцию 10% раствором ГЭК (200/0,5) и инфузионную управляемую гипотензивную терапию урапидилом со средней скоростью 9,7 ± 1,9 мг/ч. На третьем этапе интраоперационно скорость инфузии урапидила составила 1,25 ± 0,08 мг/мин (дополнительно при хирургическом удалении надпочечника с феохромоцитомой болюсно вводился урапидил 25–50 мг в/в при обнаружении даже минимального повышения артериального давления). На четвертом этапе осуществлялась профилактика надпочечниковой недостаточности и гиповолемии.
Выводы. Внедрение анестезиологического менеджмента пациентов с феохромоцитомами в специализированном эндокринологическом центре обеспечило высокую эффективность и безопасность при лапароскопических адреналэктомиях во время общей анестезии и отсутствие случаев с летальным исходом. ЭПОГМ при подготовке к операции и во время хирургического вмешательства является эффективным, легко управляемым и безопасным методом стабилизации показателей гемодинамики у пациентов с феохромоцитомами во время адреналэктомии.
Objective: the introduction of modern anesthetic management of patients with pheochromocytoma in a specialized endocrinology center using the algorithm of staged perioperative hemodynamic monitoring.
Materials and methods. The implementation of anesthetic management has been carried out in 33 women with adrenal pheochromocytomas during their surgical removal by means of video-assisted laparoscopic adrenalectomy. In all patients, we have used an algorithm of staged perioperative hemodynamic management (SPOHM): preoperative tablet hypotensive therapy before admission to the hospital; preoperative infusion controlled hypotensive therapy by urapidil and correction of hypovolemia by balanced crystalloid solutions and a 10% solution of hydroxyethyl starch (HES) (200/0.5) on the 2nd stage; intraoperative infusion controlled antihypertensive therapy by urapidil on the 3rd stage under the control of invasive and non-invasive hemodynamic monitoring and prevention of adrenal insufficiency and hypovolemia correction on the 4th stage.
Results and discussion. All patients had significantly (p < 0.001) increased levels of daily urine metanephrines up to 1,831.6 ± 337.9 mg/24 h (control 169.3 ± 12.7 mg/24 h). According to the developed SPOHM algorithm, doxazosin at a dose of 10.0 ± 1.0 mg or urapidil at a dose of 144.0 ± 11.2 mg were used twice daily in the first stage. On the second stage, hemodilution by 10 % solution of HES (200/0.5) and controlled infusion antihypertensive therapy by urapidil with an average rate of 9.7 ± 1.9 mg/hr were performed. In the third stage, intraoperatively the rate of urapidil infusion was 1.25 ± 0.08 mg/min (additionally, during surgical removal of adrenal gland with pheochromocytoma, urapidil bolus 25–50 mg i/v was administered even when the slightest increase of blood pressure was detected). On the fourth stage, the prevention of adrenal insufficiency and hypovolemia was conducted.
Conclusions. The introduction of anesthetic management of patients with pheochromocytoma in a specialized endocrinology center has ensured the high efficiency and safety of laparoscopic adrenalectomy under general anesthesia and the absence of lethal cases. SPOHM in preparation for the surgery and during surgical intervention is an effective, easily manageable and safe method for stabilization of hemodynamic markers in pheochromocytoma patients during adrenalectomy.
феохромоцитома, анестезія, етапний періопераційний гемодинамічний менеджмент, урапідил, рефортан.
феохромоцитома, анестезия, этапный периоперационный гемодинамический менеджмент, урапидил, рефортан.
pheochromocytoma, anesthesia, staged perioperative hemodynamic management, urapidil, refortan.
Статтю опубліковано на с. 115-123
Вступ
Матеріали і методи
Результати та обговорення
Висновки
1. Chen H., Sippel R.S., O’Dorisio M.S., Vinik A.I., Lloyd R.V., Pacak K. North American Neuroendocrine Tumor Society (NANETS). The North American Neuroendocrine Tumor Society Consensus Guideline for the Diagnosis and Management of Neuroendocrine Tumors: Pheochromocytoma, Paraganglioma, and Medullary Thyroid Cancer // Pancreas. — 2010. — Vol. 39. — Р. 775-783.
2. Pacak K., Eisenhofer G., Ahlman H., Bornstein S.R., Gimenez-Roqueplo A.P., Grossman A.B., Kimura N., Mannelli M., McNicol A.M. and Tischler A.S. International Symposium on Pheochromocytoma. Pheochromocytoma: Recommendations for Clinical Practice from the First International Symposium. October 2005 // Nature Clinical Practice Endocrinology & Metabolism. 2007. — Vol. 3. — Р. 92-102.
3. Young W.F. Williams Textbook of Endocrinology. — Philadelphia: Saunders Elsevier, 2008.
4. Lenders J.W., Eisenhofer G., Mannelli M., Pacak K. Phaeochromocytoma // Lancet. — 2005. — Vol. 20–26, № 366. — Р. 665-675.
5. Bajwa S.S., Bajwa S.K. Implications and Considerations during Pheochromocytoma Resection: A Challenge to the Anesthesiologist // Indian Journal of Endocrinology & Metabolism. — 2011. — Vol. 15, № S4. — Р. S337-S344.
6. Eisenhofer G., Rivers G., Rosas A.L., Quezado Z., Manger W.M. and Pacak K. Adverse Drug Reactions in Patients with Phaeochromocytoma: Incidence, Prevention and Management // Drug Safety. — 2007. — Vol. 30. — Р. 1031-1062.
7. Kinney M.A., Narr B.J., Warner M.A. Perioperative Management of Pheochromocytoma // Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. — 2002. — Vol. 16. — Р. 359-369.
8. Habbe N., Ruger F., Bojunga J., Bechstein W.O., Holzer K. Urapidil in the preoperative treatment of pheochromocytomas: a safe and cost-effective method // World J. Surg. — 2013 May. — 37(5). — 1141-6.
9. Steib A., Collin F., Stojeba N., Coron T., Weber J.C., Beller J.P. Use of urapidil during surgery for pheochromocytoma // Ann. Fr. Anesth. Reanim. — 1996. — 15(2). — 142-8.
10. Pacak K. Preoperative Management of the Pheochromocytoma Patient // Indian Journal of Endocrinology & Metabolism. — 2007. — Vol. 92. — Р. 4069-4079.
11. Lentschener C., Gaujoux S., Tesniere A. and Dousset B. Point of Controversy: Perioperative Care of Patients Undergoing Pheochromocytoma Removal-Time for a Reappraisal? // European Journal of Endocrinology. — 2011. — Vol. 165. — Р. 365-373.
12. Wall R.T. Stoelting’s Anesthesia and Co-Existing Disease. — Philadelphia: Saunders Elsevier, 2008.
13 Jugovac І., Antapli M., Markan S. Anesthesia and Pheochromocytoma // International Anesthesiology Clinics. — 2011. — Vol. 49. — Р. 57-61.
14. Westfall T.C., Westfall D.P. The Pharmacologycal Basis of Therapeutics. — New York: McGraw Hill, 2011.
15. Bruynzeel H., Feelders R.A., Groenland T.H., vanden Meiracker A.H., van Eijck C.H., Lange J.F., de Herder W.W., Kazemier G. Risk Factors for Hemodynamic Instability during Surgery for Pheochromocytoma // Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. — 2010. — Vol. 95. — Р. 678-685.
16. Nizamoğlu A., Salihoğlu Z., Bolayrl M. Effects of Epidural-and-General Anesthesia Combined versus General Anesthesia during Laparoscopic Adrenalectomy // Surgical Laparoscopy Endoscopy & Percutaneous Techniques. — 2011. — Vol. 21. — Р. 372-379.
17. Isosu T., Obara S., Ohashi S., Hosono A., Nakano Y., Imaizumi T., Mogami M., Iida H., Murakawa M. Examination of the Usefulness of Non-Invasive Stroke Volume Variation Monitoring for Adjusting Fluid Supplementation during Laparoscopic Adrenalectomy in Patients with Pheochromocytoma // Fukushima Journal of Medical Science. — 2012. — Vol. 58. — Р. 78-81.
18. Domia R., Sulaa H. Pheochromocytoma, the Challenge to Anesthesiologists // Journal of Endocrinology & Metabolism. — 2011. — Vol. 1. — Р. 97-100.
19. Kinney M.A., Warner M.E., van Heerden J.A., Horlocker T.T., Young W.F. Jr, Schroeder D.R., Maxson P.M., Warner M.A. Perianesthetic Risks and Outcomes of Pheochromocytoma and Paraganglioma Resection // Anesthesia & Analgesia. — 2000. — Vol. 91. — Р. 1118-1123.
20. James M.F., Cronjé L. Pheochromocytoma Crisis: The Use of Magnesium Sulfate // Anesthesia & Analgesia. — 2004. — Vol. 99. — Р. 680-686.
21. Herroeder S., Schönherr M.E., De Hert S.G., Hollmann M.W. Magnesium — Essentials for Anesthesiologists // Anesthesiology. — 2011. — Vol. 114. — Р. 971-993.
22. Lord M.S., Augoustides J.G. Perioperative Management of Pheochromocytoma: Focus on Magnesium, Clevidipine, and Vasopressin // Journal of Cardiothoracic and Vascular Anesthesia. — 2012. — Vol. 26. — Р. 526-531.
23. Van der Horst-Schrivers A.N., Kerstens M.N., Wolffenbuttel B.H. Preoperative Pharmacological Management of Phaeochromocytoma // Netherlands Journal of Medicine. — 2006. — Vol. 64. — Р. 290-295.
24. Guillemot J., Compagnon P., Cartier D., Thouennon E., Bastard C., Lihrmann I., Pichon P., Thuillez C., Plouin P.F., Bertherat J., Anouar Y., Kuhn J.M., Yon L., Lefebvre H. Metoclopramide stimulates catecholamine- and granin-derived peptide secretion from pheochromocytoma cells through activation of serotonin type 4 (5-HT4) receptors // Endocr. Relat Cancer. — 2009 Mar. — 16(1). — 281-90. doi: 10.1677/ERC‑08-0190. Epub 2008 Oct 23.
25. Daniel D. Kim, Christiano Matsui, Judymara L. Gozzani, Ligia A.S.T. Mathias. Pheochromocytoma Anesthetic Management // Open Journal of Anesthesiology. — 2013. — 3. — 152-155.
26. Інструкція з медичного застосування препарату Рефортан плюс 10 %, Р.П. № UA/6680/01/01 від от 28.09.2012. Наказ МОЗ № 755 від 28.09.2012.
27. Дубров С.О., Глумчер Ф.С., Гавриленко О.О., Тарасенко С.О., Сем’янків А.М. Профілактика венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів у торакальній хірургії / // Досягнення біології та медицини. — 2012. — № 1(19). — С. 43-46.