Международный эндокринологический журнал 5 (77) 2016
Вернуться к номеру
Монографія «Метаболічний синдром і гіпотиреоз: патогенетичні взаємозв’язки, діагностика, лікування» Івано-Франківський національний медичний університет, 2016. — 360 с.; автори: професор Н.В. Скрипник, професор В.А. Гриб, асистент Т.С. Вацеба
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Статтю опубліковано на с. 106-107
Захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) стали однією з найпоширеніших ендокринних патологій як у дітей, так і в дорослих. Висока частота захворювань ЩЗ залежить від багатьох причин, серед яких найвагомішими вважають техногенне забруднення довкілля, припинення централізованої йодної профілактики, негативні зміни в структурі харчування значної частини населення за нових соціально-економічних умов. Значна частота патології ЩЗ зумовлює її важливе медико-соціальне значення. Протягом останнього десятиліття відбулися істотні зміни в уявленнях про механізм дії гормонів, етіологію, патогенез, діагностику та лікування патології ЩЗ, захворюваність на яку внаслідок впливу несприятливих екологічних та соціальних чинників зростає.
Дослідженнями останніх років встановлено вплив гормонів ЩЗ на дію інсуліну. Протягом останніх двох десятиріч світова спільнота приділяє особливу увагу питанням подолання наслідків йодного дефіциту в масштабах планети. Ліквідація спричинених дефіцитом йоду захворювань означає вирішення однієї з глобальних проблем здоров’я людей. Особливо це стосується Прикарпатського регіону, де бракує йоду в ґрунті, харчових продуктах та воді. Це свідчить про актуальність досліджень, присвячених діагностиці та лікуванню захворювань ЩЗ, особливо пов’язаних з її гіпофункцією. Метаболічний синдром (МС) та гіпотиреоз асоціюються з підвищенням серцево-судинної захворюваності і смертності, дисліпідемією, ожирінням, артеріальною гіпертензією, дисбалансом адипоцитокінів та прозапальних цитокінів, імунологічними порушеннями. Дотепер остаточно не вивчені всі можливі причини й механізми розвитку інсулінорезистентності (ІР) при МС. Незважаючи на той факт, що кожен прояв МС добре відомий, цілісного сприйняття, а отже, і настороженості щодо синдрому в лікарів широкої практики до цього часу немає.
З огляду на вищезазначене видання монографії є вкрай необхідним і своєчасним.
Матеріали монографії професора Надії Василівни Скрипник, професора Вікторії Анатоліївни Гриб і асистента Тамари Сергіївни Вацеби, що вийшла у світ у червні 2016 р., викладено на 360 сторінках тексту, покажчик літератури містить 481 джерело вітчизняної та англомовної літератури.
У монографії систематизовано й викладено в доступній формі з урахуванням найновіших наукових даних теоретичний і практичний матеріал стосовно патогенезу патології ЩЗ та МС.
У вступі автори висвітлюють основні передумови написання монографії.
У першому розділі «Метаболічний синдром в умовах йодного дефіциту» висвітлений сучасний стан проблеми МС та йодної недостатності в регіонах Українських Карпат, їх поширеність, механізми патогенезу. Досить детально висвітлено питання про роль йодної недостатності та гіпотиреозу у формуванні ІР, ґрунтовно розглядаються імунологічні основи, роль адипоцитокінів у патогенезі МС із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу. Значна увага приділена сучасному підходу до лікування та профілактики МС в умовах йодної недостатності.
У другому розділі автори подають загальну характеристику обстеженого контингенту хворих, опис комплексу застосованих сучасних методик — загальноклінічних, інструментальних і лабораторних обстежень хворих, а також статистичну обробку отриманих результатів.
У третьому розділі «Клініко-біохімічні особливості перебігу метаболічного синдрому з цукровим діабетом 2-го типу в умовах йодного дефіциту» наведені основні клініко-біохімічні характеристики обстежених осіб, проведено розподіл обстежених хворих за кількістю компонентів МС у регіонах Українських Карпат, проведено оцінювання сумарного серцево-судинного ризику згідно з рекомендаціями Європейського товариства гіпертензії та Європейського товариства кардіологів (2007 р.), визначено ризик загальної серцево-судинної смертності у хворих на МС із ЦД 2-го типу з використанням системи SCORE, оцінена якість життя обстежених хворих з використанням шкали EURO QOL 5D.
У четвертому розділі детально описані клініко-біохімічні особливості перебігу МС у хворих на ЦД 2-го типу залежно від йодного дефіциту, наявності явного та субклінічного гіпотиреозу, зміни ліпідного спектра крові та регуляції рівня ліпідемії, роль оксидативного стресу та антиоксидантного захисту, стан функціональних показників печінки, значення кортизолу в регуляції розвитку МС із ЦД 2-го типу.
У п’ятому розділі «Оцінка ступеня йодного дефіциту у хворих на метаболічний синдром з цукровим діабетом 2-го типу в регіонах Українських Карпат» наведені критерії тяжкості йодного дефіциту в Карпатському регіоні, особливості поширеності та структури тиреоїдної патології, функціонального стану ЩЗ у хворих на МС із ЦД 2-го типу в різних клімато-географічних зонах Українських Карпат, проведена дуже скрупульозна робота зі збору клініко-епідеміологічних даних, аналіз опитування обстежених хворих у передгірному та високогірному регіонах, зіставлення даних ультразвукових і пальпаторних досліджень ЩЗ, визначення медіани йодурії.
Шостий розділ «Дослідження ролі гормонів жирової тканини, прозапальних факторів та деяких показників імунітету в розвитку МС у хворих із ЦД 2-го типу в умовах йодної недостатності» присвячено участі гормонів жирової тканини (адипонектину та резистину), прозапальних факторів у механізмі формування МС із ЦД 2-го типу.
У сьомому розділі монографії висвітлені кореляційні взаємозв’язки між гормонами-адипоцитокінами — адипонектином, резистином, кортизолом, інсуліном, прозапальними цитокінами — TNF-α, IL‑6, С-реактивним білком, ліпідним спектром крові та критеріями йодної недостатності — рівнем ТТГ і медіаною йодурії в Карпатському регіоні. Цікавими є виявлені кореляційні взаємозв’язки між ІР і рівнем ТТГ, HOMA-IR і йодурією. У розділі показано, що зменшення йодурії, яке асоціюється з гіпотиреозом, призводить до збільшення ІР.
Наведені результати дослідження свідчать про тісний зв’язок та взаємозумовленість порушень вуглеводного, ліпідного обміну, оксидативного стресу та антиоксидантного захисту, гуморальних, імунологічних механізмів, функціонального стану печінки та ЩЗ, гормонів жирової тканини адипоцитокінів у хворих на МС із ЦД 2-го типу в умовах йодного дефіциту. Авторами сформульовано нову концепцію гіпотиреоз-асоційованого МС. Важливим слід вважати обґрунтування положення, що метаболічними передумовами розвитку гіпотиреоз-асоційованого МС у хворих на ЦД 2-го типу за умов йодного дефіциту є зниження функціонального стану ЩЗ, гіперглікемія, зростання ступеня глікування гемоглобіну, ІР високого ступеня, гіперкортизолемія, наявність оксидативного стресу та пригнічення антиоксидантних систем, формування істотної дисліпідемії, порушення функції печінки. У розділі наведені детальні схеми патогенезу та алгоритму діагностики гіпотиреоз-асоційованого МС.
Восьмий розділ «Профілактика та лікування метаболічного синдрому з цукровим діабетом 2-го типу в умовах йодної недостатності» присвячений лікуванню МС. Важливими є висновки про доцільність диференційованого комплексного лікування хворих на МС з ЦД 2-го типу в умовах йодної недостатності.
Зміст монографії переконливо доводить її наукове, прикладне й педагогічне значення. А практичні рекомендації надають конкретні методи ранньої діагностики та лікування.
Монографія професора Н.В. Скрипник, професора В.А. Гриб, асистента Т.С. Вацеби «Метаболічний синдром і гіпотиреоз: патогенетичні взаємозв’язки, діагностика, лікування» написана ґрунтовно, грамотно і з використанням власного досвіду.
Отже, створена колективом авторів монографія буде корисна практичним лікарям ендокринологам, кардіологам, педіатрам, лікарям сімейної медицини, лікарям-інтернам, студентам. Ця монографія може бути використана викладачами вищих навчальних закладів, а також для післядипломної освіти лікарів-курсантів.
Кравченко В.І.,
керівник відділу епідеміології ендокринних захворювань
ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин
імені В.П. Комісаренка НАМН України»,
доктор медичних наук,
професор,
заслужений діяч науки і техніки України