Международный эндокринологический журнал 6 (78) 2016

Раціон харчування хворого на цукровий діабет (ЦД) формується з огляду на безліч заборон, тому у хворих і членів їх родин часто виникають питання щодо можливості споживання тих чи інших продуктів і кулінарних виробів. Одне з таких питань — ​чи можуть хворі на ЦД пити каву, у чому користь або шкода від цього напою? Питання особливо актуальне тому, що наукова й науково-популярна література насичена діаметрально протилежними результатами відповідних досліджень та рекомендаціями.

Щоб розібратися у них, згадаємо загальні відомості про каву, її хімічні властивості, види кавових напоїв, історію поширення й споживання. Як свідчить найбільш поширена легенда, все почалося із спостережень пастухів в абіссінській провінції Каффа ще на початку минулого тисячоліття. Вони звернули увагу на незвичайну активність тварин, які паслися поблизу кавових дерев та їли їх листя й плоди. Ці тварини ставали надмірно рухливими, збудженими, грайливими, у них порушувався нічний сон. З огляду на ці спостереження люди також почали використовувати листя, а потім і плоди кавових дерев для приготування напою, який мав виражені тонізуючі властивості. Прообраз нинішнього кавового напою стали виготовляти ще в XIII столітті. Перша публічна кав’ярня була відкрита 1564 року в Константинополі. Поширення кавового напою в Європі відносять до 1683–1684 рр., коли український купець Юрій Кульчицький відкрив у Відні першу кав’ярню, у якій почався продаж знаменитої кави по-віденськи (у Відні встановлений пам’ятник Ю. Кульчицькому). Уже в середині XVII століття спочатку в Італії, Франції, Англії, а потім і в інших європейських країнах відкриваються і завойовують широку популярність громадські кав’ярні. Майже в кожній популярній публікації про каву згадується класик світової літератури Оноре де Бальзак. Його сучасники стверджували, що він щодня випивав 20–30 чашок кави, а створенню одного з кращих його творів, «Людської комедії», сприяли більше ніж 15 000 чашок кави, які він випив у процесі роботи над нею. Великими цінителями кави були французький філософ-мислитель Вольтер, композитор Людвіг ван Бетховен, король Франції Людовік ХV, багато інших відомих особистостей. Вихваляючи каву, такий серйозний композитор, як Йоганн Себастьян Бах, навіть склав веселу музичну «Кавову кантату».

Але питання про можливий негативний вплив кави на здоров’я продовжувало хвилювати й цікавити багатьох людей. Як повідомляють історичні хроніки, за вказівкою шведського короля Густава III було здійснено цікаве спостереження. Двом братам-близнюкам смертна кара була замінена довічним ув’язненням. Обидва брати перебували в однакових умовах, але з однією відмінністю: перший щодня пив чай, а другий — ​у такій же кількості каву. Але це спостереження справи не прояснило: померли лікарі, які спостерігали за братами, загинув сам король, а різниці в самопочутті братів не бачили. Розчаруванням для супротивників кави стало й те, що першим у 83-річному віці помер брат, який пив чай. Наводиться також посилання на І.І. Мечникова: він знав чоловіка, який тривалий час випивав на день понад 10 чашок кави і прожив 114 років (www.sweetcoffee.ru). Настає епоха справжнього розквіту й захоплення цим напоєм видатних письменників, композиторів, державних діячів та представників різних верств населення. Наведемо деякі з їх висловлювань про каву: «Після чашки кави все спалахує, думки тісняться, як батальйони великої армії на полі битви», «Кава — ​союзник, з яким письменницька праця перестає бути тяжкою» (Оноре де Бальзак); «Для натхнення мені потрібні тільки розкритий рояль, тиша і горнятко кави» (Йоганн Штраус); «Якщо я не вип’ю кави тричі на день, то всихаю, як шматок смаженої кролятини» (Йоганн Себастьян Бах); «Найкращий напій — ​кава, найкраща кава — ​еспресо, найкращий еспресо — ​подвійний еспресо» (Роберт Де Ніро); «Є речі, які варті того, щоб їм зберігали вірність. Наприклад, кава» (Джон Голсуорсі) та інші.

Про значення кави для сучасної людини свідчать показники її виробництва та споживання. З вирощуванням, виробництвом і торгівлею кави пов’язана трудова діяльність більше ніж 20 мільйонів людей. За даними Міжнародної організації з кави (ICO) — ​між–урядової організації, створеної під егідою Організації Об’єднаних Націй, у 2015 р. світове споживання кави перевищило 150 мільйонів мішків (стандартний кавовий мішок містить 60 кг продукту). Щорічно загальносвітове споживання кави зростає на 2–4 %. Показово, що в цей процес активно включилися країни Азії, які раніше традиційно віддавали перевагу чаю. За 5 років (з 2009 по 2013 р.) споживання кави збільшилося в Китаї на 177 %, в Таїланді — ​на 585 %, в Індії — ​на 130 %. Австралійці п’ють на 60 % більше кави, ніж чаю, що в 6 разів більше, ніж в 1940 році. Середньорічне споживання кави на одного жителя Землі наближається до 5 кг (2015 р.), а розмір ринку кави посідає друге місце після ринку нафти. Лідерство в споживанні кави належить Фінляндії, де її щорічно припадає на душу населення близько 13 кг (5 чашок на день). Порівняно високий рівень споживання в Нідерландах (у середньому на одну людину — ​2,5 чашки на день, близько 9 кг на рік), у Швеції — ​1,5, у Данії — ​1,4, у Німеччині — ​1,4 чашки. За кількістю споживаної високоякісної кави третє місце у світі посідає Японія, у якій щорічно 1 жовтня навіть відзначається День кави. Попри безумовне зростання споживання кави, поки що у середньому воно значно нижче в Росії — ​0,6 чашки на день, у Білорусі — ​0,5, в Україні — ​0,4. За останні роки вживання кави в Україні вагомо зростає. З 2000 по 2010 р. воно значно збільшилось (з 180 000 до 1 500 000 стандартних кавових мішків). Зростання вживання кави за цей час становило 22,5 %, при тому що загальносвітовий рівень такого вживання збільшився на 2,5 %. Вже понад сторіччя працює відома Львівська кавова фабрика (зараз ТОВ «Галка Лтд»), на частку якої припадає більше ніж 50 % вітчизняного виробництва кави. Серед прихильників кави в Україні 75 % віддають перевагу розчинній каві (http://ukrrudprom.com/digest/300_chashek_kofe). Існує понад 90 видів кавових рослин. Однак у переважній більшості випадків використовують культури двох видів — ​арабіка (70 %) і робуста (30 %). Арабіка росте переважно на Аравійському півострові, у Південній і Центральній Америці). Вона забезпечує 75 % світового споживання кави. Робуста менш ароматна, ніж арабіка, але містить більше кофеїну, зазвичай використовується в суміші з арабікою. На інші види кавових зерен припадає лише 2 % світового виробництва. Клімат місцевості, її географічне положення, склад ґрунту, умови вирощування та інші фактори позначаються на хімічних і смакових властивостях навіть однакових видів кавових зерен. Сирі кавові зерна містять велику кількість різних хімічних елементів (усього їх понад 200). Основними з них є: білкові речовини — ​10–20 %, жир — ​9–18 %, клітковина — ​32–34 %, дубильні речовини — ​8–12 %, мінеральні речовини — ​3–5 %, сахароза — ​4–12 %, органічні кислоти (хлорогенова, лимонна, винна, яблучна тощо) — ​0,2–11 %, а також 30–36 % екстрактивних речовин. У каві містяться пектинові речовини, калій, фосфор, кальцій. Також у складі азотистих речовин кави виявлено 20 вільних амінокислот. При цьому кава вищого сорту відрізняється більш високим вмістом вільних амінокислот (до 923 мг%) порівняно з кавою першого та другого сортів (до 480 мг%). Частка ненасичених жирних кислот у кавовій олії — ​51,9–57,3 % (тобто понад половину), переважає лінолева кислота (37,2–45,6 %). Цукрові речовини кави представлені глюкозою, фруктозою, галактозою й сахарозою, що становлять приблизно 28 % водорозчинних речовин. У каві аравійських сортів міститься 8,2–8,3 % моносахаридів. Після обсмажування формується специфічний смако-ароматичний комплекс речовин — ​кофеол, до складу якого входить понад 100 різних сполук. Більш високі сорти кави відрізняються зниженим вмістом кофеїну, а відносно низькосортний африканський вид робуста може накопичувати до 3,5 % кофеїну, теобромін (1,85 мг%) і теофілін (0,62 мг%). За початковим хімічним складом і впливом на організм людини зелена кава мало відрізняється від обсмаженої. Як і остання, вона стимулює розумову й фізичну активність, стимулює обмінні процеси, покращує травлення, підвищує загальний тонус організму, сприяючи очищенню організму від токсичних речовин, застосовується як лікарська й косметична речовина. Показання й протипоказання до застосування зеленої кави в основному такі ж, як і для напоїв з обсмаженої. Проблемі впливу кави на здоров’я людини присвячена величезна кількість повідомлень у наукових та популярних виданнях. Не можна не звернути уваги на вражаючу полярність висновків, які роблять їх автори. Наведемо тільки декілька прикладів подібних альтернативних назв таких повідомлень: «Навіть одна чашка кави небезпечна для здоров’я людини» — ​«Щоденне споживання 4–6 чашок кави не шкодить здоров’ю»; «Кава — ​фактор ризику виникнення злоякісних пух–лин» — ​«Немає жодних вірогідних наукових доказів зв’язку виникнення злоякісних пухлин зі споживанням кави»; «Кава порушує сон» — ​«Речовини, що містяться в каві, можуть бути використані для нормалізації сну»; «Особи, які страждають від підвищеного тиску крові й ішемічної хвороби серця, не повинні пити каву» — ​«Помірне споживання кави допустиме при гіпертонії та ішемічній хворобі серця, воно не підвищує ризик їх виникнення і перебіг»; «Кава підвищує ризик спонтанного переривання вагітності» — ​«Помірне споживання кави не шкодить нормальному перебігу вагітності та внутрішньоутробному розвитку плода»; «Кава знижує чутливість тканин до інсуліну» — ​«Регулярне споживання 3–4 чашок кави знижує ймовірність виникнення ЦД 2-го типу на 25–30 %»; «Кава може погіршувати короткочасну пам’ять і провокувати порушення мови» — ​«Дві чашки кави, що містять 100–140 мг кофеїну, стимулюють короткочасну пам’ять»; «Декофеїнізована кава не має переваг перед звичайною і навіть шкідливіша за неї» — ​«Кава без кофеїну безпечніша за звичайну» тощо. Найважливіший компонент кавового зерна — ​кофеїн, вміст якого залежно від сорту кави перебуває в межах 0,5–3,5 % сухої речовини. Кофеїн — ​алкалоїд, що належить до групи пуринових речовин. У каві кофеїн знаходиться як у вільному стані, так і в поєднанні з калієм і хлорогеновою кислотою у вигляді кофеїн-хлорогеново-кислого калію; при цьому переважає зв’язана форма. При обсмажуванні вміст кофеїну в зернах збільшується на 0,1–0,2 %. У зернах кави, крім цього, виявлені теобромін (1,85 мг%) і теофілін (0,62 мг%). У 200 мл (приблизно одна чашка) кави з натуральних обсмажених зерен може містити від 50 до 160 мг кофеїну (треба враховувати, що в розчинному порошку вміст кофеїну майже в 2–2,5 рази вище, ніж у аналогічній ваговій кількості натуральної меленої кави). Кофеїн має значну фармакологічну активність. Одним із вчених, які вивчали фізіологічну дію кофеїну на центральну нервову систему, був академік І.П. Павлов. У його лабораторії було показано, що кофеїн підсилює й регулює процеси збудження в корі головного мозку; у відповідних дозах він підсилює позитивні умовні рефлекси й підвищує рухову активність. Прояви впливу кофеїну залежать від його дози, віку і стану здоров’я людини, режиму праці та відпочинку, характеру харчування, дотримання вимог здорового способу повсякденного життя. Залежно від перерахованих факторів дія кофеїну зазвичай починається через 10–15 хвилин після надходження в організм, стає максимальною через 20–60 хвилин і починає знижуватися через 2–3 години. Одноразова доза кофеїну зазвичай повністю виводиться з організму через 10–12 годин. Однак у курців, вагітних, осіб похилого віку, при деяких захворюваннях внутрішніх органів цей процес може істотно гальмується і тривати 1–3 доби. У дозі 50–200 мг кофеїн знижує втому, підсилює загальну працездатність, розумову діяльність, стимулює увагу, швидкість сприйняття, полегшує формулювання думок та їх висловлювання, робить мовлення більш впевненим і чітким. Завдяки кофеїну тонізується робота серцевого м’яза, помірно прискорюється частота пульсу й дихання, підвищується артеріальний тиск (особливо при коматозних і шокових станах), збільшуються секреція шлункового соку й сечовипускання, утруднюється засинання. Дослідники звертають увагу на те, що кофеїн сприяє поглинанню деяких шкідливих важких металів, підсилює дію антибіотиків, підвищує статеву потенцію, на думку деяких хірургів, навіть корисний перед оперативними втручаннями, має властивості дезоксиданту, блокує шкідливі вільні радикали і тим самим послаблює дію іонізуючої радіації при променевій хворобі, введення спиртово-кофеїнової суміші зменшує ураження мозкових клітин після інсульту. Кофеїн протидіє утворенню амілоїдних бляшок і нейрофібрилярних клубків у мозкових тканинах. У кількох незалежних дослідженнях звернули увагу, що серед людей, які регулярно п’ють каву з кофеїном, знижується ризик розвитку хвороб Паркінсона й Альцгеймера. Кофеїн блокує «розслаблюючу» дію аденозину. При цьому підвищується рівень серотоніну, що сприятливо впливає на працездатність і концентрацію уваги. Кофеїн послаблює дію снодійних і наркотичних засобів, підвищує рефлекторну збудливість спинного мозку, збуджує дихальний і судиноруховий центри. Досить ймовірно, що кофеїн підсилює викид стресових гормонів (адреналіну, кортизолу), які є антагоністами інсуліну.

Оскільки спадковість і надмірне вживання кави є факторами ризику виникнення ЦД, необхідно обмежувати вживання кави молодими людьми. Безпечна денна доза кофеїну становить 400–500 мг для людини з масою тіла 70 кг. Слід, однак, знати, що реакція організму на каву індивідуальна (відомо, наприклад, що в деяких людей замість підвищення активності можливе її зниження, виникає сонливість).

Види кавових напоїв. Існує багато найменувань і рецептів кавових напоїв. До найбільш популярних належать еспресо, подвійний еспресо (доп), кава по-віденськи, американо, лате, капучино тощо. З числа маловідомих згадаємо і австралійський рецепт «флет вайт» (подвійний еспресо з молоком). У будь-якій каві може міститися кофеїн у кількостях від 25 до 200 мг у чашці, у каві «без кофеїну» — ​від 2 до 12 мг. Співробітники Гарвардської школи громадської охорони здоров’я США узагальнили 28 досліджень, проведених в різних країнах, і не виявили суттєвої різниці в ефективності дії звичайної й декофеїнізованої кави.

При оцінці впливу кавових напоїв важливим фактором є їх температура. Спеціалісти ВООЗ (К. Уальд та ін.) звертають увагу на можливість канцерогенної дії на стравохід тривалого споживання кавових і чайних напоїв, що мають температуру понад 65 градусів за Цельсієм (канцерогенну дію приписують не складу, а саме високій температурі напоїв). За даними анкетних опитувань, при всій популярності традиційних кавових напоїв більша частина кавоманів (від 50 до 70 %) вживає розчинну каву. Сировиною для виготовлення розчинної кави є натуральні кавові зерна. На споживчий ринок випускається три види розчинної кави: порошкова, гранульована та сублімована. Каву в порошку виробляють за технологією сушіння кавового екстракту, розпорошують у потоці гарячого повітря, перетворюючи початковий продукт у порошок. Гранульовану каву отримують з порошку, отриманого методом розпилювальної сушки, з подальшим створенням гранул шляхом агрегації. Сировиною для сублімованої (фриз-драйв) кави є попереднє зневоднення крижаних кристалів кавового екстракту вакуумом. Кава, виготовлена за цією технологією, краща, ніж порошкова та гранульована, більш ароматна і зберігає вищий рівень інших речовин. При виробництві розчинної кави використовується хімічний метод. У результаті відбувається втрата багатьох корисних речовин, притуплюються аромат і смаку. Щоб аромат все ж був присутній, виробники вдаються до його посилення ароматизаторами. Хоча в даний час прийняти новий стандарт (ISO 24114: 2011) якості розчинної кави, що регламентує максимально високу її якість і чистоту, більшість фахівців, які вивчали проблему впливу кави на ЦД, негативно висловлюються щодо розчинної кави, вважаючи, що вона не дає жодної користі. Проте їх опоненти вказують на те, що, по суті, в звичайній розчинній каві, за винятком природних ароматичних речовин, містяться практично всі хімічні компоненти кави, зокрема кофеїн. І вплив розчинної кави на метаболічні процеси, у тому числі глікемічні, істотно не відрізняється від впливу кави традиційної. Поряд зі звичайною кавою деякі її шанувальники, яким кофеїн протипоказаний, користуються так званою безкофеїновою. У такій каві вміст кофеїну набагато нижчий і становить від слідів до 25–30 %. Існує два основних способи виробництва безкофеїнової кави: так званий водний і за допомогою хімічних розчинників (етилацетату або метиленхлориду). В обох випадках до отриманого напою додають ароматизатори. Перший спосіб передбачає вилучення кофеїну із зерен кави шляхом випаровування. Кавові зерна попередньо витримуються в холодній воді, а потім у стисненому вуглекислому газі при температурі 70 °C, що екстрагує кофеїн, не впливаючи при цьому на ароматичні ефірні масла. Другий спосіб технологічно простіший і значно дешевший. Однак у каві, виготовленій другим способом, більшою чи меншою мірою можуть міститися залишкові кількості шкідливих хімічних розчинників. Існує і метод видалення кофеїну шляхом замочування в гарячій воді, проте істотний його недолік — ​втрата ароматичних складових і залежних від них звичних смакових властивостей кавового напою. До числа недоліків безкофеїнової кави (а вони багато в чому залежать від способу її виробництва) відносять підвищення рівня вільних жирних кислот і зростання ризику розвитку атеросклерозу. Однак певний негативний вплив на організм людини має й натуральна кава з відносно високим вмістом кофеїну.

Як саме — позитивно чи негативно — кава впливає на виникнення і перебіг ЦД? Дослідники цієї проблеми висловлюють принципово протилежні думки. Прихильники позитивного впливу кави відзначають, що кава стимулює психічну й фізичну працездатність, підвищує стійкість до депресивних станів, покращує когнітивні функції, а тим самим сприятливо впливає на перебіг ЦД, полегшує досягнення прийнятного рівня глікемії. Антиоксидантні властивості кави корисні для функціонування макро- і мікросудин внутрішніх органів, вразливих при ЦД. Отримано численні дані про позитивну роль пиття кави для профілактики ЦД 2-го типу. За даними Американської медичної асоціації, люди, які тривалий час пили по 3–4 чашки кави щодня, мали майже на 30 % нижчий ризик розвитку ЦД 2-го типу. Подібного висновку дійшли також фахівці Гарвардської школи охорони здоров’я (2014 р.), які узагальнили результати багаторічних досліджень, що охоплювали близько 1 200 000 суб’єктів із ризиком захворювання на ЦД 2-го типу, та виявили, що в осіб, які щодня споживали 3–4 чашки як звичайної, так і декофеїнізованої кави, ризик цього захворювання був на 33 % нижче, ніж у тих, які її не пили. За результатами іншого багаторічного дослідження, що охоплювало понад 125 тисяч осіб, вони також встановили, що в людей, які випивали щоденно 2–3 чашки кави (без цукру), ризик ЦД скорочується на 50 %, у жінок — ​на 30 %. Фінські вчені, які спостерігали близько 14 500 осіб, також констатували, що небезпека захворіти на ЦД у таких помірних кофеманів (2–4 чашки щоденно) знижується на 27–29 % і більше. Цікаве 10-річне дослідження провели вчені з університету штату Міннесота (США). Спостерігалися дві групи здорових осіб: у першій зовсім не вживали кави, у другій — ​пили по одній, дві-три або навіть більше чашок кави на день. У результаті з’ясувалося, що серед тих, хто регулярно пив каву, пацієнтів виявилося на 22 % менше, ніж серед тих, хто не вживав цей напій. Найнижчі показники захворювання на ЦД були в тих, хто пив декофеїнізовану каву. В іншому, ще більш масштабному дослідженні (протягом 13,5 року спостерігалися близько 22 000 чоловіків і жінок віком від 35 до 74 років) підтверджувався зв’язок між кількістю вживаної кави та зменшенням ризику захворювання на ЦД. Так, в основній групі випивали по 1–2 чашки кави і захворіли на ЦД на 23 % менше осіб порівняно з контролем. За даними багаторічного (12 років, 23 000 чоловіків і жінок) дослідження вчених Кембриджського університету, ризик інсульту в людей, які регулярно вживають каву, був майже на 30 % нижче, ніж у тих, хто жодного разу не пив цей напій. Той факт, що ефект спостерігався незалежно від наявності кофеїну в кавовому розчині, дозволяє розглядати як активний чинник наявність у каві антиоксидантів та інших речовин. Дуже важливими є результати спостережень, у яких відзначають, що прийом кофеїну знижує епізоди нічної гіпоглікемії у хворих на ЦД 1-го типу, і пов’язують цей ефект з підвищенням активності парасимпатичної нервової системи. Прихильники корисного впливу кави на організм вважають, що навіть дві щодня випиті чашки сприяють зниженню небезпеки розвитку раку підшлункової залози, печінки, прямої й товстої кишки і низки інших захворювань (хвороби Паркінсона, мігрені, цирозу печінки, гіпертензії, жовчнокам’яної хвороби, астми, атеросклерозу, інфаркту, інсульту тощо). Підвищуючи рухливість сперматозоїдів, кава є й засобом поліпшення репродуктивної функції в чоловіків. Усупереч поширеній думці, кавовий напій не тільки не збільшує рівень «поганого» холестерину (ліпопротеїни низької щільності), але й сприяє підвищенню «доброго» холестерину — ​ліпопротеїнів високої щільності. Цікаве більше ніж 10-річне дослідження, у якому спостерігались понад 600 тисяч осіб, провели вчені Сіднейського університету в Австралії. За їх даними, щоденне вживання 3–4 чашок кави сприяє зменшенню ризику виникнення ЦД на 7–10 %. Цікава деталь: 3–4 чашки кави без кофеїну на день знижували ризик захворювання на ЦД 2-го типу вдвічі більше, ніж пиття такої ж кількості натуральної кави. До подібних висновків дійшли й багато вчених з інших країн. Це свідчить, швидше за все, про те, що антидіабетичні властивості має не кофеїн, а інші хімічні компоненти кави, що впливають на засвоєння інсуліну й метаболізм глюкози. Серед них калій, магній, хлорогенова кислота та інші різні антиоксиданти (у каві їх у 2–3 рази більше, ніж у чаї) та інші елементи. З цього випливає висновок, що головну роль у ефекті профілактики ЦД, ймовірно, відіграє не кофеїн, а інші хімічні елементи, ще недостатньо цілеспрямовано вивчені. За деякими даними, кава знижує ризик виникнення й послаблює перебіг запальних захворювань при ЦД. Велике значення має наявність у каві хлорогенової кислоти, що має слабо виражені кофеїнові властивості, але позитивно впливає на метаболічні процеси (стимуляція азотистого обміну, синтез білків, блокування накопичення токсичного амілоїдного білка, причетного до розвитку ЦД 2-го типу). Думка про те, що кава «вимиває» рідину з організму, не підтримується багатьма дослідниками з тієї причини, що самі кавові напої на 98 % складаються з води і, як будь-який напій, підтримують водний баланс організму. Висловлювалися побоювання стосовно канцерогенної дії обсмаженої кави, що містить бензопірен. Однак аналіз великого числа різних видів кави показав вміст бензопірену в ній до 0,4 мг на 1 кг, що не має практичного значення. Про малу обґрунтованість припущень про негативний вплив хімічного складу кави на виникнення онкологічних захворювань свідчить і авторитетне Міжнародне агентство з вивчення раку при Всесвітній організації охорони здоров’я (2016 р.). Це ж агентство звертає увагу, що вживання надмірно гарячих кави та чаю є одним з факторів ризику виникнення раку стравоходу (menopause.health-ua.org/news). Оскільки деякі автори вважають, що споживання кофеїну у великій кількості під час вагітності (7 і більше чашок за добу) збільшує ризик передчасних пологів, народження дітей з низькою масою тіла, викиднів, рекомендують не вживати каву під час вагітності.

Незважаючи на численні свідоцтва позитивного впливу помірного споживання кави на виникнення й перебіг ЦД, чимало дослідників доходять протилежного висновку. Основним аргументом противників використання кави є наявність в її складі кофеїну, що уповільнює засвоєння глюкози в тканинах і органах, побічно сприяючи підвищенню її рівня в крові (за усередненими даними — ​на 8–10 %). Таке підвищення рівня глюкози після пиття 2–4 чашок кави відзначили багато дослідників. Так, американські вчені з Університету Дюка встановили, що дві чашки кави на день підвищують рівень цукру крові в середньому на 8 %. Ними ж зроблено важливе спостереження: якщо чашку кави випивали за сніданком, рівень цукру підвищувався на 9 %, якщо після обіду — ​на 15 %, після вечері — ​на 26 %. Такий ефект пов’язують зі збільшенням під впливом кофеїну вироблення гормона адреналіну, який, як відомо, має контрінсулярну дію. За даними голландських вчених, вживання кави знижує чутливість людини до інсуліну (у середньому на 15 %). Було показано, наприклад, що залежно від часу вживання кави рівень цукру підвищувався від 9 до 26 %. На думку канадського дослідника Т. Гремфа, круп’яні вироби навіть із низьким вмістом цукру після випитої перед сніданком чашки кави з кофеїном можуть призвести до значного підвищення вмісту цукру в крові. В одному з досліджень вивчали зв’язок між питтям кави і рівнем С-пептиду в крові. Було встановлено, що в жінок, які випивали понад чотири чашки кави щодня, рівень С-пептиду був на 14–15 % нижчий, ніж у тих, хто її не пив. Ще більш низьким (на 18–22 %) цей рівень виявився у кофеманок з ожирінням і надлишковою масою тіла. Подібні результати зазначають і багато інших дослідників, які вважають, що кава негативно впливає на перебіг ЦД. Мабуть, причини діаметрально протилежних висновків щодо оцінки впливу кави на профілактику і перебіг ЦД, криються в різних підходах до методики досліджень. Звісно ж, до числа причин можна віднести такі. Як основний фактор ризику в більшості дослідженнях розглядається тільки основний алкалоїд кави — ​кофеїн. Тим часом до складу кави входить понад 200 різних хімічних компонентів (за деякими даними — ​понад півтори тисячі (?!)), взаємодія і вплив яких (спільно з кофеїном або без нього) на метаболізм при ЦД вивчені вкрай недостатньо. У багатьох випадках опитувальники, які використовують в дослідженнях, недостатньо коректні, оскільки не враховують сукупність факторів, досить вагомих при оцінці впливу кави та її компонентів на метаболізм при ЦД (наявність супутніх захворювань, вік хворих, особливості індивідуального лікувально-профілактичного та побутового режиму, професійної діяльності, екологічного оточення та інших чинників). Не завжди зрозумілі й об’єктивні цифрові результати досліджень. Прикладом може бути показник збільшення рівня цукру після прийому кофеїну. У ряді публікацій вказується, що цей рівень підвищується на 9–10 %. Але не уточняється, який рівень і в яких одиницях приймається за початковий. Якщо, наприклад, за початковий прийняти 10 мг/л, то 10 % від нього становитимуть 1 мг/л. Статистична вірогідність такого підвищення мало переконлива. Якщо ж збільшення виражається не у відсотках, а в абсолютних показниках, тоді йдеться про 18–20 мг, що малоймовірно для порівняно невеликих доз кофеїну.

Про замінники кави. Любителям зернової кави, яким з тих чи інших причин протипоказане її застосування, рекомендують використовувати давно відомі народній медицині кавозамінники, які шляхом відповідної обробки набувають аромату, близького до натурального. Провідне місце серед таких замінників належить цикорію — ​поширеній медоносній рослині, що вирощується в багатьох країнах, а також в Україні. Використовуване з харчовою метою коріння цикорію містить багато корисних елементів — ​вітамін С, пектин, вітаміни групи B (B1, B2, B3), макро- і мікроелементи (К, Na, Ca, Mg, Fe, Р тощо), каротин, органічні кислоти, білкові й дубильні речовини. Цикорій містить близько 40–60 % корисного інуліну, а в пік сезону сушений корінь може містити й до 75 % інуліну (полімеру фруктози, що не підвищує рівень цукру в крові). Крім інших корисних властивостей, інулін сприяє нормалізації роботи всієї системи травлення й поліпшенню обміну речовин. Розчинний цикорій нормалізує мікрофлору кишечника, тому що інуліном харчуються особливі корисні бактерії, що знаходяться в кишечнику людини, — ​біфідобактерії. У ньому немає кофеїну, він є прекрасним загальнозміцнюючим засобом, має антиоксидантні властивості. Корисний сік цикорію, змішаний з соком моркви та петрушки. При вагітності каву пити небажано, її добрим замінником може бути цикорій, корисний і для вагітної, і для майбутньої дитини. Крім цикорію, як натуральні рослинні кавозамінники згадуються відповідно оброблені топінамбур, дубові жолуді, квітки кульбаби тощо. Якщо, зваживши відомі йому за і проти, хворий на ЦД вирішить залишити каву в своєму харчовому раціоні, то йому слід прислухатися до рекомендацій медиків щодо споживання цього продукту.

Вони такі:

1. Для здорової людини безпечним є щоденне споживання до 300–400 мг кофеїну. Така його кількість міститься в 3–4 чашках кави. Хворим на ЦД не слід перевищувати цей показник. Треба пам’ятати, що розчинна кава зазвичай містить більше кофеїну, ніж приготована традиційним способом з кавових зерен.

2. Слід пам’ятати, що фізіологічний вплив кави багато в чому залежить від індивідуальної реакції людини. Наприклад, у більшості пізній прийом кави порушує сон, підсилює безсоння. Однак є однак люди (у тому числі хворі на ЦД), у яких пиття кави не позначається на повноті сну.

3. Яблучна, лимонна, хлорогенова та інші органічні кислоти, якими багата кава, збільшують вироблення шлункового соку, тому каву не рекомендують вживати при гіперацидних гастритах, виразкових ураженнях шлунка та інших захворюваннях системи травлення. У числі протипоказань до регулярного пиття кави вказуються захворювання нирок, безсоння, підвищена збудливість, гіпертензія, глаукома і низка інших захворювань. Однак у будь-якому випадку, навіть за відсутності індивідуальних суб’єктивних або об’єктивних проявів несприятливого впливу кави, неодмінно слід порадитись із своїм лікарем щодо можливості (доцільності) використання кави у вашому харчовому раціоні.

4. Якщо ЦД погано контролюється, є тенденція до стійкої гіперглікемії, у такі періоди від пиття кави слід утриматися.

5. Не додавайте в каву вершки, цукор, інші висококалорійні або солодкі речовини. При необхідності використовуйте природні підсолоджувачі.

6. Не слід пити каву, температура якої перевищує 60–65 градусів.

7. Вагітним краще замінити каву цикорієм або іншими природними кавозамінниками.

З викладеного вище очевидно, що накопичені на сьогодні відомості не дозволяють однозначно оцінювати користь чи шкоду кавових напоїв щодо виникнення та перебігу як першого, так і другого типів цукрового діабету. Щоб довести, що екстракт кави дійсно можна використовувати для лікування ЦД у людей, потрібні ще додаткові дослідження та клінічні спостереження.

Так вживати чи не вживати цей чарівний напій? Чи без вагань приєднатися до думки видатного філософа й кофемана Вольтера: «Якщо кава і отрута, то виключно повільнодіюча, я її вживаю вже понад п’ятдесят років»?

Доцільно шляхом самоспостережень (облік часу і кількості вживаної кави, їжі і глікемії) встановити індивідуальні особливості глікемії та загального самопочуття й враховувати їх у режимі пиття кави. Узагальнюючи викладені в статті дані й міркування, можна зробити висновок: при компенсованому або помірно субкомпенсованому діабеті та за відсутності медичних чи інших протипоказань дорослі хворі на цукровий діабет можуть щодня споживати 1–2 чашечки кави (у першій половині дня, без додавання вершків, цукру, інших калорійних добавок, температурою не вище за 60–65 градусів).