Резюме
Актуальність. На сьогодні близько 60 % внутрішньосуглобових ушкоджень безпосередньо кульшового суглоба (КС) діагностуються неправильно через відсутність змін на рентгенограмах на ранніх (дорентгенологічних) стадіях. Вважається, що діагностика травм і захворювань, що веде до порушення функції КС, відносно проста. Проте з цим можна погодитися лише у випадках виражених морфологічних змін субхондральної кістки, коли процес руйнування суглобового хряща досяг значного ступеня і зміни у кістковій тканині компенсують навантаження суглобових поверхонь. Мета. Визначення патогномонічних oзнакокомплексів (поєднання клінічних і МРТ-ознак), що характеризують внутрішньосуглобові м’якотканинні ушкодження при післятравматичному коксартрозі (ПТ КА). Матеріали та методи. Було обстежено 30 пацієнтів з ПТ остеоартрозом кульшового суглоба I–II стадії. Метою обстеження було дослідити інформативність та специфічність клінічних і променевих методів досліджень у порівнянні з артроскопією в діагностиці внутрішньосуглобових м’якотканинних ушкоджень у хворих на ранніх стадіях ПТ КА. Для оцінки поширеності внутрішньосуглобових ушкоджень м’якотканинних елементів КС у хворих із порушеннями функції КС (хворих із початковими стадіями ПТ КА) та їх поєднання був проведений частотний аналіз Результати. Визначено патогномонічні ознакокомплекси (поєднання клінічних і МРТ-ознак), що характеризують внутрішньосуглобові ушкодження м’якотканинних елементів КС при початкових стадіях ПТ КА. До них при pincer-ФАК відносяться поєднання ознак: FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи. Визначено патогномонічні ознакокомплекси (поєднання клінічних і МРТ-ознак), що характеризують внутрішньосуглобові ушкодження м’якотканинних елементів КС при початкових стадіях ПТ КА. До них при cam-ФАК відносяться поєднання ознак: імпінджмент тест + тест Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55º, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент-тест + Log roll-тест + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55º. При визначенні ізольованого ПТ ушкодження суглобової губи та вільних суглобових тіл порожнини КС при ПТ КА найбільш інформативним є поєднання 2 ознак (клінічна + МРТ): для ізольованого ушкодження губи — тест Стінчфілда + МРТ-ознака ушкодження суглобової губи, для наявності вільних суглобових тіл — тест Стінчфілда + МРТ-ознака наявності вільних суглобових тіл. Ознакокомплекси зустрічалися в 100 % випадків. Висновки. Визначення вищезазначених патогномонічних ознакокомплексів сприятиме покращенню якості діагностики внутрішньосуглобових ушкоджень КС, їх ранньому виявленню з подальшим оперативним втручанням, зменшенню прогресування остеоартрозу КС.
Актуальность. В настоящее время около 60 % внутрисуставных повреждений непосредственно тазобедренного сустава (ТС) диагностируются неправильно из-за отсутствия изменений на рентгенограммах на ранних (дорентгенологических) стадиях. Считается, что диагностика травм и заболеваний, ведущая к нарушению функции ТС, относительно проста. Однако с этим можно согласиться лишь в случаях выраженных морфологических изменений субхондральной кости, когда процесс разрушения суставного хряща достиг значительной степени и изменения в костной ткани компенсируют нагрузку суставных поверхностей. Цель. Определение патогномоничных признакокомплексов (сочетание клинических и МРТ-признаков), характеризующих внутрисуставные мягкотканные повреждения при посттравматическом коксартрозе (ПТ КА). Материалы и методы. Обследованы 30 пациентов с ПТ остеоартрозом ТС I–II стадии. Целью обследования было исследовать информативность и специфичность клинических и лучевых методов исследований по сравнению с артроскопией в диагностике внутрисуставных мягкотканных повреждений у больных на ранних стадиях ПТ КА. Для оценки распространенности внутрисуставных поражений мягкотканных элементов КС у больных с нарушениями функции ТС (больных с начальными стадиями ПТ КА) и их сочетаний был проведен частотный анализ. Результаты. Определены патогномоничные признакокомплексы (сочетание клинических и МРТ-признаков), характеризующие внутрисуставные повреждения мягкотканных элементов ТС при начальных стадиях ПТ КА. К ним при pincer-ФАК относятся сочетания признаков: FABER (Patrick) + тест Стинчфилда + дегенеративные изменения (разрыв) суставной губы + костные изменения в шейке бедренной кости, импинджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стинчфилда + дегенеративные изменения (разрыв) суставной губы. Определены патогномоничные признакокомплексы (сочетание клинических и МРТ-признаков), характеризующие внутрисуставные поражения мягкотканных элементов ТС при начальных стадиях ПТ КА. К ним при cam-ФАК относятся сочетания признаков: импинджмент-тест + тест Стинчфилда (подъем прям. ноги с преод. сопр.) + дегенеративные изменения (разрыв) суставной губы + угол альфа больше 55°, импинджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стинчфилда + дегенеративные изменения (разрыв) суставной губы, импинджмент-тест + Log roll-тест + дегенеративные изменения (разрыв) суставной губы + угол альфа больше 55°. При определении изолированного ПТ повреждения суставной губы и свободных суставных тел полости ТС при ПТ КА наиболее информативным является сочетание 2 признаков (клинический + МРТ): для изолированного повреждения губы — тест Стинчфилда + МРТ-признак повреждения суставной губы, для наличия свободных суставных тел — тест Стинчфилда + МРТ-признак наличия свободных суставных тел. Признакокомплексы встречались в 100 % случаев. Выводы. Определение вышеупомянутых патогномоничных признакокомплексов будет способствовать улучшению качества диагностики внутрисуставных поражений ТС, их раннему выявлению с последующим оперативным вмешательством, уменьшению прогрессирования остеоартроза ТС.
Background. Currently, about 60 % of intraarticular injuries of the hip joint (HJ) itself are diagnosed incorrectly due to the absence of changes on the radiographs in the early (preradiological) stages. It is believed that the diagnosis of injuries and diseases, leading to the HJ dysfunction, is relatively simple. However, one can only agree with this in cases of pronounced morphological changes in the subchondral bone, when the process of destruction of the articular cartilage has reached a significant degree and changes in bone tissue compensate for the load of articular surfaces. The aim of the study was to determine pathognomonic signs (combination of clinical and magnetic resonance imaging (MRI) signs) characterizing intraarticular soft tissue injuries in post-traumatic coxarthrosis (PT CA). Materials and methods. Thirty patients with posttraumatic hip osteoarthritis stage I–II were examined. The purpose of the examination was to investigate the informativity and specificity of clinical and radiological research methods in comparison with arthroscopy in the diagnosis of intraarticular soft tissue injuries in patients with early stages of PT CA. To assess the prevalence of intraarticular lesions of soft tissue elements of HJ in patients with hip dysplasia (patients with initial stages of PT CA) and their combination, a frequency analysis was performed. Results. Pathognomonic set of symptoms (combination of clinical and MRI signs) characterizing intraarticular injuries of soft tissue elements of the hip at the initial stages of the post-traumatic CA. These include the combination of signs with pincer femoroacetabular impingement (FAI): FABER (Patrick) + Stinchfield test + degenerative changes (rupture) of the articular lip + bone changes in the femoral neck, impingement test + FABER (Patrick) + Stinchfield test + degenerative changes (rupture) of the articular lip. Pathognomonic symptoms have been identified (a combination of clinical and MRI signs) that characterize the intraarticular lesions of soft tissue elements of the hip joint in the initial stages of PT CA. They include a combination of signs with cam-FAI: impingement test + Stinchfield test (lifting straight leg with resistance overcoming) and degenerative changes (rupture) of the articular lip + alpha angle greater than 55°, impingement test + FABER (Patrick) + Stinchfield test + degenerative changes (rupture) of the articular lip, impingement test + Log roll test + degenerative changes (rupture) of the articular lip + alpha angle greater than 55°. When determining the isolated posttraumatic damage of the articular lip and free joints of the HJ cavity in PT CA, the most informative one is the combination of 2 signs (clinical + MRI): for isolated lip damage — Stinchfield test + MRI-sign of articular lip injury, for the presence of free joints — Stinchfield test + MRI-sign of the presence of free joints. Sets of symptoms were found in 100 % of cases. Conclusions. Determination of the aforementioned pathognomonic symptoms will help improve the diagnosis of intraarticular hip joint lesions in their early detection, with subsequent surgical intervention, and reduce the progression of hip osteoarthritis.
Вступ
Патологія кульшового суглоба (КС) — коксартроз (КА) — є найбільш частою причиною тимчасової втрати працездатності, а інвалідність, за даними різних авторів, становить до 37,6 % від кількості всіх інвалідів з ушкодженнями опорно-рухової системи. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, поширеність дегенеративно-дистрофічних і диспластичних захворювань має тенденцію до подальшого зростання, що призведе до ще більш негативних медичних і соціальних наслідків [1, 2]. Усе це свідчить про високу медичну та соціальну значущість КА, що не тільки значно погіршує якість життя хворого, але й спричинює великі соціально-економічні витрати суспільства [3].
Клінічна картина КА травматичної етіології (посттравматичного (ПТ) КА) залежить від характеру травми й ефективності її лікування [4, 5]. До основних факторів, що сприяють розвитку цієї патології, належать порушення кровопостачання головки стегнової кістки та дисконгруентність суглобових поверхонь при залишковій їх деформації. Можливо також поєднання обох цих факторів. До причин розвитку ПТ КА, згідно з класифікацією КА Американської асоціації ревматологів, можна віднести також хронічну травматизацію, пов’язану з професійною діяльністю хворого (спортсмени тощо) [6].
На сьогодні близко 60 % внутрішньосуглобових ушкоджень безпосередньо КС діагностуються неправильно через відсутність змін на рентгенограмах на ранніх (дорентгенологічних) стадіях [7].
Внутрішньосуглобові ушкодження м’якотканинних елементів КС (ВУМЕКС) різноманітні, зокрема травматичні та дегенеративні ушкодження ацетабулярної губи, круглої зв’язки, хряща суглобових поверхонь головки стегнової кістки та вертлюгової западини, фемороацетабулярний імпінджмент, вільні тіла КС [8, 9].
Вважається, що діагностика травм і захворювань, що ведуть до порушення функції КС, відносно проста [10, 11]. Проте з цим можна погодитися лише у випадках виражених морфологічних змін субхондральної кістки, коли процес руйнування суглобового хряща досяг значного ступеня і зміни у кістковій тканині компенсують навантаження суглобових поверхонь.
Метод магнітно-резонансної томографії (МРТ) дозволяє діагностувати патологічний стан суглобової губи, наявність субхондральних кіст, потовщення капсули суглоба, кістковий набряк, синовіїт тощо, що дозволяє тестувати суглоб на наявність імпінджменту, планувати обсяг оперативного втручання та оцінити результат після його виконання [12].
При початкових ушкодженнях суглобового хряща, що і характеризує I–II стадію КА, артроскопія КС є золотим стандартом [13, 14] діагностики й лікування, який дозволяє візуально оцінити не тільки структурно-функціональний стан внутрішньосуглобових структур, але й виявити взаємовідношення та їх поведінку під час рухів у суглобі.
У науковому та практичному плані викликає інтерес проведення клінічного дослідження з метою визначення патогномонічних ознакокомплексів (клінічні + МРТ-ознаки), що виявляли ушкодження внутрішньосуглобових структур КС та були підтверджені артроскопічно.
Мета дослідження — визначити патогномонічні oзнакокомплекси (поєднання клінічних і МРТ-ознак), які характеризують внутрішньосуглобові м’якотканинні ушкодження при ПТ КА.
Матеріали та методи
Було обстежено 30 пацієнтів із ПТ остеоартрозом КС I–II стадії [15]. Серед усіх хворих було 9 жінок і 21 чоловік віком від 23 до 72 років (середній вік — 40,30 ± 11,34 року). Метою обстеження було дослідити інформативність та специфічність клінічних і променевих методів досліджень у порівнянні з артроскопією в діагностиці внутрішньосуглобових м’якотканинних ушкоджень у хворих на ранніх стадіях ПТ КА. Всім цим хворим проводилось артроскопічне оперативне втручання на базі травматологічного відділення Він–ницької обласної лікарні ім. М.І. Пирогова у період 2006–2015 рр.
Серед усіх прооперованих хворих саm-тип імпінджмент-синдрому відзначали у 5 випадках, що становило 16,6 % від загальної кількості хворих, pincer-тип — у 2 випадках (6,7 %), змішаний тип — у 18 хворих (60,0 %), ізольоване ушкодження суглобової губи — в 3 (10,0 %) та наявність вільних тіл — у 2 випадках (6,7 %).
Для оцінки поширеності ВУМЕКС у хворих із порушеннями функції КС (хворих із початковими стаді–ями ПТ КА) та їх поєднання був проведений частотний аналіз. Відносну частоту (вірогідність) появи клінічної та МРТ-ознаки та варіантів їх поєднання визначали за формулою [16, 17]:
Р = кількість хворих із клінічною чи МРТ-ознакою (поєднання ознак)/загальна кількість хворих.
Результати та обговорення
При частотному аналізі клінічних проявів захворювання та їх поєднання при ПТ КА булі виявлені числові показники, що наведені в табл. 1.
/55-1.jpg)
/56-1.jpg)
Зроблено аналіз наведених у табл. 1 клінічних симптомів, МРТ-ознак та ознакокомплексів, характерних для ВУМЕКС при ПТ КА. Вірогідними вважали дані, що становили ≥ 0,70. До них надежать при pincer-типі фемороацетабулярного конфлікту (ФАК) такі ознаки: імпінджмент, FABER (Patrick), Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.), Мак-Карті, передній імпінджмент, Log roll, дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, кісткові зміни кульшової западини в основі суглобової губи, кісткові зміни в шийці стегнової кістки та симптомокомплекси (поєднання 2 тестів): Стінчфілда + Мак-Карті, Стінчфілда + Log roll, Стінчфілда + FABER, Стінчфілда + імпінджмент, імпінджмент + FABER (Patrick), дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки, імпінджмент + Стінчфілда; поєднання 3 тестів: імпінджмент + FABER (Patrick) + Стінчфілда, FABER (Patrick) + Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, Стінчфілда + Мак-Карті + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, Стінчфілда + Log roll + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент + Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи; поєднання 4 тестів: імпінджмент + Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки, FABER (Patrick) + Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки, імпінджмент + FABER (Patrick) + Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи. Найбільш інформативним із частотою ≥ 0,75 є ознакокомплекс (поєднання клінічних + МРТ-ознак): FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи.
При cam-типі ФАК вірогідними були такі ознаки: імпінджмент, FABER (Patrick), Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.), Мак-Карті, передній імпінджмент-тест, Log roll-тест, дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, кут альфа понад 55°, кісткові зміни в шийці стегнової кістки та ознако–комплекси (поєднання 2 тестів): Стінчфілда + Мак-Карті, Стінчфілда + Log roll, Стінчфілда + FABER, Стінчфілда + імпінджмент, імпінджмент + FABER (Patrick), дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55°, дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки; поєднання 3 тестів: імпінджмент + Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент + Мак-Карті + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент + передній імпінджмент + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, FABER (Patrick) + Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, Стінчфілда + передній імпінджмент + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, Стінчфілда + передній імпінджмент + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, Стінчфілда + Log roll + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи; поєднання 4 ознак: імпінджмент-тест + тест Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55°, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55°, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + передній імпінджмент-тест + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент-тест + тест Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки. Найбільш інформативним із частотой ≥ 0,74 є ознакокомплекс (поєднання клінічних + МРТ-ознак): імпінджмент-тест + тест Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55°, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент-тест + Log roll-тест + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55°.
При визначенні ізольованого ПТ ушкодження суглобової губи та вільних суглобових тіл порожнини КС найбільш інформативним є поєднання 2 ознак (клінічна + МРТ): для ізольованого ушкодження губи — тест Стінчфілда + МРТ-ознака ушкодження суглобової губи, для наявності вільних суглобових тіл — тест Стінчфілда + МРТ-ознака наявності вільних суглобових тіл. Ознакокомплекси зустрічалися в 100 % випадків (частота 1,0).
Визначення патогномонічних ознакокомплексів (МРТ і клінічні), що характеризують ВУМЕКС при початкових стадіях ПТ КА, сприятиме покращенню якості діагностики, ранньому виявленню цих ушкоджень з подальшим оперативним втручанням (артро–скопія КС), зменшенню прогресування остеоартрозу КС.
Висновки
1. Визначено патогномонічні ознакокомплекси (поєднання клінічних і МРТ-ознак), що характеризують внутрішньосуглобові ушкодження м’якотканинних елементів кульшового суглоба при початкових стадіях ПТ КА. До них при pincer-ФАК відносяться поєднання ознак: FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кісткові зміни в шийці стегнової кістки, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи.
2. Визначено патогномонічні ознакокомплекси (поєднання клінічних і МРТ-ознак), що характеризують внутрішньосуглобові ушкодження м’якотканинних елементів кульшового суглоба при початкових стадіях ПТ КА. До них при cam-ФАК відносяться поєднання ознак: імпінджмент-тест + тест Стінчфілда (підйом прям. ноги з подол. оп.) + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55°, імпінджмент-тест + FABER (Patrick) + тест Стінчфілда + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи, імпінджмент-тест + Log roll-тест + дегенеративні зміни (розрив) суглобової губи + кут альфа понад 55°.
3. При визначенні ізольованого ПТ ушкодження суглобової губи та вільних суглобових тіл порожнини КС при ПТ КА найбільш інформативним є поєднання 2 ознак (клінічна + МРТ): для ізольованого ушкодження губи — тест Стінчфілда + МРТ-ознака ушкодження суглобової губи, для наявності вільних суглобових тіл — тест Стінчфілда + МРТ-ознака наявності вільних суглобових тіл. Ознакокомплекси зустрічалися в 100 % випадків.
4. Визначення вищезазначених патогномонічних симптомокомплексів сприятиме покращенню якості діагностики внутрішньосуглобових ушкоджень КС, їх ранньому виявленню з подальшим оперативним втручанням, зменшенню прогресування остеоартрозу КС.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.
Список литературы
1. Badokin VV. The importance of inflammation in the development and course of osteoarthritis. Zdorov’ja Ukrai’ny. 2010;(248):26-28. (in Russian).
2. Berglezov MA, Andreeva TM. Osteoarthrosis (etio–logy, pathogenesis). Vestnik travmatologii i ortopedii imeni N.N. Priorova. 2006;(4):79-86. (in Russian).
3. Mironov SP, Omel’janenko NP, Orleckij AK. Osteoarthrosis: Current state of the problem (analytical review). Vestnik travmatologii i ortopedii imeni N.N. Priorova. 2001;(2):96-99. (in Russian).
4. Gur’ev VN. Koksartroz i ego operativnoe lechenie [Coxarthrosis and its surgical treatment]. Tallinn: Valgus; 1984. 342 p. (in Russian).
5. Zoria VI, Proklova EV. Post-traumatic protrusion coxarthrosis. Vestnik travmatologii i ortopedii imeni N.N. Priorova. 2001;4:38-41. (in Russian).
6. Altman R, Asch E, Bloch D, et al. Development of criteria for the classification and reporting of osteoarthritis. Classification of osteoarthritis of the knee. Diagnostic and Therapeutic Criteria Committee of the American Rheumatism Association. Arthritis Rheum. 1986 Aug;29(8):1039-49.
7. Byrd J, Jones KS. Prospective analysis of hip arthroscopy with 2-year follow-up. Arthroscopy. 2000 Sep;16(6):578-87. doi: 10.1053/jars.2000.7683.
8. Kelly BT, Buly RL. Hip Arthroscopy Update. HSS J. 2005 Sep;1(1):40-8. doi: 10.1007/s11420-005-0105-3.
9. Philippon MJ, Briggs KK, Yen Y-M, Kuppersmith DA. Outcomes following hip arthroscopy for femoroacetabular impingement with associated chondrolabral dysfunction: minimum two-year follow-up. J Bone Joint Surg Br. 2009 Jan;91(1):16-23. doi: 10.1302/0301-620X.91B1.21329.
10. Botser IB, Smith TW, Nasser R, Domb BG. Open surgical dislocation versus arthroscopy for femoroacetabular impingement: a comparison of clinical outcomes. Arthroscopy. 2011 Feb;27(2):270-8. doi: 10.1016/j.arthro.2010.11.008.
11. Dietrich F, Ries C, Eiermann C, Miehlke W, Sobau C.
Complications in hip arthroscopy: necessity of supervision during the learning curve. Knee Surg Sports Traumatol
Arthrosc. 2014 Apr;22(4):953-8. doi: 10.1007/s00167-014-2893-9.
12. Kubiak-Langer M, Tannast M, Murphy SB, Siebenrock KA, Langlotz F. Range of motion in anterior femoroacetabular impingement. Clin Orthop Relat Res. 2007 May;458:117-24. doi: 10.1097/BLO.0b013e318031c595.
13. Byrd JWT, editor. Operative Hip Arthroscopy. 3rd ed. New York: Springer-Verlag; 2013. 554 р. doi: 10.1007/978-1-4419-7925-4.
14. McCarthy JC, Lee JA. Hip arthroscopy: indication, outcomes, and complications. Instr Course Lect. 2006;55:301-8.
15. Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statisticheskie metody v biologicheskikh issledovaniiakh s ispol’zovaniem Excel [Statistical methods in biological research using Excel]. Kyiv: Morion; 2000. 320 p. (in Russian).
16. Mіncer OP, Voronenko JuV, Vlasov VV. Obroblennja klinichnyh i eksperymental’nyh danyh u medycyni: navchal’nyj posibnyk [Treatment of clinical and experimental data in medicine: textbook]. Kyiv: Vyshha shkola; 2003. 350 p. (in Ukrainian).
/55-1.jpg)
/56-1.jpg)