Международный эндокринологический журнал Том 14, №4, 2018
Вернуться к номеру
Коморбідність у психіатричній практиці
Авторы: Русіна С.М., Карвацька Н.С., Нікоряк Р.А.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Останніми роками лікарі різних спеціальностей дедалі більше уваги приділяють особливостям діагностики, лікуванню та веденню пацієнтів із поєднанням двох і більше захворювань. Безсумнівний і виправданий інтерес дослідників до питань поліморбідності та коморбідності при психічних захворюваннях зберігається протягом декількох десятиліть.
У загальній структурі терапевтичної патології поліморбідні та коморбідні стани посідають провідне місце. Поширеність поєднаної патології у терапевтичних і психіатричних пацієнтів постійно зростає. Сьогодні пацієнтів, які б страждали від одного захворювання і особливо у класичному варіанті його перебігу, практично немає. Однією з головних особливостей сучасної клінічної медицини є той факт, що більшість захворювань дедалі частіше втрачають свій мононозологічний характер і набувають статусу коморбідності.
Нами проведено дослідження коморбідності серед пацієнтів психіатричної клініки. Аналіз 130 історій хвороби пацієнтів жіночого відділення психіатричної лікарні, які протягом 2017–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні, виявили таку тенденцію, а саме: у 60 % (78) осіб були наявні дві хвороби (психічна й соматична). Наявність коморбідності була більш характерною для жінок вікової категорії 40–60 років.
Фізіологічне старіння організму та психологічний стрес стають причинами появи соматичних, судинних, ендокринних порушень, які приєднуються до вже наявної психічної патології чи є причиною появи психічної патології на тлі соматичної внаслідок тривожних очікувань перебігу вже наявних захворювань.
За даними дослідників, найбільш ранні порушення обміну білків, жирів, вуглеводів і водно-мінерального балансу при психічних розладах маніфестують змінами нейровегетативної регуляції, які обумовлюють зміну характеру адаптивних реакцій, тобто можливість виникнення та перебіг психічних і соматичних захворювань. Серед останніх актуальні серцево-судинна, неврологічна, дихальна, ендокринна, інфекційна, паразитарна, онкологічна патологія. Великий вплив на перебіг виявляють такі поширені у хворих фактори ризику, як надмірна маса тіла й ожиріння, підвищення рівня холестерину сироватки крові, паління, малорухливий спосіб життя, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет.
Проведені дослідження підтверджують визначення декількох ключових напрямів для подальшого вивчення концепції поліморбідності в психіатричній практиці, яка дозволить повернути медичне співтовариство від психічної хвороби до хворого як єдиного цілого.
З метою профілактики коморбідних розладів у хворих рекомендовано застосовувати комплекс диференційованих реабілітаційних заходів, що позитивно впливає на функціональний стан організму та його адаптаційні механізми, перебіг захворювання й запобігає його прогресуванню.