Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

International journal of endocrinology Том 14, №5, 2018

Back to issue

System approaches to the prognosis of diabetes mellitus prevalence

Authors: Геруш І.В., Таралло В.Л.
Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна

Categories: Endocrinology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Метою комплексного дослідження є випробування системних підходів прогнозування вікових особливостей перебігу цукрового діабету (ЦД) на підставі методу поєднаного табличного аналізу захворюваності, перебігу хвороби та смертності. Матеріали та методи. Прогнозування поширеності ЦД здійснювалося на матеріалах захворюваності та смертності населення Чернівецької області з використанням законів виживання популяцій і збереження здоров’я населення. Результати. Отримано досі невідомі дані про приховані вікові особливості перебігу ЦД, перевірено нові методичні підходи до визначення точних прогнозів поширеності цієї хвороби. Висновки. Захворюваність на ЦД у чоловіків переважно пов’язана із соціально-екологічними чинниками, серед яких провідний вплив справляє спосіб життя. Найбільше прихована поширеність ЦД спостерігається у молодих вікових групах і у передпенсійному віці, що потребує перегляду спрямованості та методик проведення цільових профілактичних оглядів, а також обов’язкової диференціації типів ЦД при реєстрації причин смерті населення.

Целью данного исследования является апробация системных подходов для прогноза возрастных особенностей протекания сахарного диабета (СД) в комплексных научных исследованиях на основе объединенного (в логике и математически) табличного метода анализа заболеваемости, течения болезней и смертности. Материалы и методы. Прогнозирование распространенности СД осуществлялось на материалах заболеваемости и смертности населения Черновицкой области с использованием интегральных показателей законов выживания популяций и сохранения здоровья населения. Результаты. Получены до сих пор неизвестные данные о скрытых возрастных особенностях протекания СД, проверены новые методические подходы для определения прогнозов распространенности данного заболевания. Выводы. Заболеваемость СД у мужчин преимущественно связана с социально-экологическими факторами существования, среди которых ведущая роль принадлежит образу жизни. Наиболее скрытая распространенность СД наблюдается в молодых возрастных группах и в предпенсионном возрасте, что обосновывает необходимость пересмотра направленности и методик проведения целевых профилактических осмотров, а также обязательной дифференциации типов СД при регистрации причин смерти населения.

Background. The purpose of comprehensive research is to test system approaches to the prognosis of age features of diabetes mellitus (DM) based on the method of united tabular analysis of morbidity and death rate. Materials and methods. Prognosis of DM prevalence was performed on materials of morbidity and mortality of population in the Chernivtsi region with the use of laws of survival of populations and maintenance of population health. Results. Information was obtained about the age features of DM, the new methodical approaches to the determination of correct prognosis of DM prevalence were tested. Conclusions. DM morbidity in men is mainly related to the social and ecological factors, among them, leading influence belongs to the lifestyle. The highest DM prevalence is observed in young age groups and in pre-retirement age that needs a revision of orientation and methodologies for realization of target preventive examinations, and also obligatory differentiation of DM types during registration of causes of population death.


Keywords

цукровий діабет; поширеність; системний аналіз; прогнозування

сахарный диабет; распространенность; системный анализ; прогнозирование

diabetes mellitus; prevalence; system analysis; prognosis

Вступ

У наш час цукровий діабет (ЦД) і спричинені ним ускладнення виходять на одне з чільних місць серед причин смерті в Україні, що пов’язане з істотною зміною способу життя населення (переважно з гіподинамією та поширеним вживанням алкоголю), підвищенням у харчовому раціоні частки вуглеводовмісних продуктів, а також впливом спадкових чинників. Стає надзвичайно актуальною проблема виявлення цього захворювання на ранніх стадіях для вжиття належних профілактичних та лікувальних заходів [1–3]. 
При вивченні епідеміології ЦД користуються загальноприйнятими термінами: захворюваність і поширеність. Під захворюваністю розуміють сукупність нових, уперше виявлених у даному році хворих на ЦД, які раніше не перебували на обліку. Показник захворюваності свідчить про реальну картину виникнення та динаміку захворюваності на ЦД, про ефективність заходів, спрямованих на своєчасне виявлення хворих. Під поширеністю розуміють сукупність усіх уперше виявлених у даному році та зареєстрованих раніше хворих на ЦД, які перебували на обліку [4]. 
Зростання показників поширеності не означає негативних зрушень у стані здоров’я населення. Це може свідчити про досягнення медичної науки та практики у своєчасному виявленні й лікуванні хворих, що продовжує тривалість їх життя, та, у свою чергу, призводить до збільшення –кількості хворих, які перебувають на диспансерному –обліку. За допомогою показника поширеності можна реально планувати забезпечення хворих цукрознижувальними препаратами, –розробляти заходи щодо профілактики ускладнень ЦД [5].
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, останніми десятиріччями поширеність ЦД у країнах світу зросла в 1,5–2 рази і перебуває в межах від 1,5 до 3–4 %, а в розвинутих країнах світу — до 8–10 %. Кожні 10–15 років кількість хворих на ЦД подвоюється [6]. 
Мета дослідження — випробування системних методів прогнозування вікових особливостей перебігу ЦД у комплексному дослідженні на підставі методу поєднаного табличного аналізу захворюваності та смертності.

Матеріали та методи

Прогнозування поширеності ЦД здійснювалося на матеріалах захворюваності та смертності населення Чернівецької області з використанням законів виживання та збереження здоров’я населення [7].
Системний аналіз містив три складові. 
Перша — аналіз зміни явищ у динаміці під впливом контрольованих чинників за загальною схемою:
де А1 — початкові ознаки явища; С — досліджуваний чинник впливу на зміни явища; А2 — змінені ознаки явища під впливом чинника С.
Друга — глибинний аналіз явища за схемою:
< m, f, g > A,
де m — морфологічні ознаки джерела досліджуваного явища А; f — функціональні ознаки коливань (змін) в існуванні джерела явища; g — генетичні (від генезис — розвиток) прояви явища (симптоми, синдроми тощо) як наслідкові ознаки невід’ємності змін у (m, f); «<», «>» — системні ознаки неподільної єдності всіх елементів явища (m, f, g).
Третя складова системного аналізу — розгляд будь-яких змін та їх проявів у всіх об’єктів дослі–дження (населення, хворі, тварини) у невід’ємній єдності протягом часу їх спільного існування за загальною схемою (рис. 1).
Наведений системний аналіз використано у комплексному дослідженні вікової динаміки обліку ЦД за матеріалами:
— смертності всього населення Чернівецької області (генеральна сукупність);
— диспансерного обліку всіх хворих на ЦД у Кіцманському районі Чернівецької області (генеральна сукупність);
— експериментального дослідження ЦД у тварин (щурів) на підставі вірогідної вибірки.
Для математичної обробки матеріалів використано провідні показники із законів:
— виживання популяцій: показники внутрішньої (вродженої) та зовнішньої (набутої) життєстійкості;
— збереження здоров’я населення: показники внутрішньої (вродженої) життє- і хворобостійкості до ЦД та зовнішньої (набутої) життє- і хворобостійкості до ЦД.
Обробка проведена на основі комплексного (поєднаного) методу табличного аналізу захворюваності, перебігу хвороб і смертності [1].

Результати

До аналізу результатів залучені моделі прогнозу перебігу та наслідків ЦД за статтю, а також штучні (експериментальні) моделі практичної реалізації певних оздоровчих програм (заходів), спрямованих на покращення способу та якості життя об’єктів спостереження, місця їх проживання і, зокрема, якості медичного обслуговування у напрямку збереження вродженого ресурсу здоров’я загалом і, зокрема, з урахуванням часу його витрат протягом життя (за віком пацієнтів).
Графічне зображення найбільш вагомих результатів подано на шкалах довголіття населення, за виміром параметрів яких існує можливість точного визначення часових змін у його здоров’ї протягом повного циклу існування (за статтю), а також точкової (за віком) дії певних чинників (за умов нашарування на шкалу довголіття подій, що відбувалися протягом усього життя, їх сили, напряму та тривалості дії; у цій статті наведені узагальнені результати).
На рис. 2 подано криву виживання та збереження ресурсу здоров’я за умов дії всіх причин смерті, де l(x) — кількість збережених життів у певному віці (х) або загальний збережений ресурс життя і здоров’я покоління однолітків.
Звертаємо увагу на суттєву відмінність збереженості за віком цього ресурсу у чоловіків (рис. 3) та жінок (рис. 4), де lm(x) та lw(x) — ресурс за статтю у певній віковій (х) групі людей.
У дослідженні спостерігалася вражаюча відмінність кривих збереженості ресурсу здоров’я та життя населення, пов’язана з відсутністю загалом (рис. 5) і за статтю (рис. 6, 7) цукрового діабету.
Ще більше відмінностей спостерігалося за умов наявності в об’єктів дослідження винятково однієї хвороби як причини смерті (рис. 8). Наведені особливості кривих довголіття засвідчили можливість збереження суспільством тривалого життя у людей за умов збереження сучасного поширення ЦД. Графічні зображення шкал довголіття з урахуванням збереженості здоров’я людей щодо ЦД наведені на рис. 9 і 10.
Крива збереженості здоров’я населення щодо ЦД (рис. 9) порівняно з кривою загальної збереженості життя і здоров’я населення (за умов дії всіх чинників, що наближають смерть, — рис. 2), додатково до результатів, наведених на рис. 8, засвідчила можливість загальносоціальної і суто медичної керованості збереження ресурсу життя і здоров’я українців у наш час за сприятливих умов існування. 
Водночас з огляду на дані рис. 10 у даний час (використані матеріали 2015 та 2016 рр.) спостерігалася відсутність появи захворювань на ЦД після 79 років, що підтверджує перетин кривої захворюваності за віком із кривою дожиття за віком.
Загальні параметри показників, за якими побудовані рис. 2–10, такі (табл. 1).
За даними табл. 1, ЦД порівняно слабко впливає на середню тривалість життя, що зумовлено малою кількістю зареєстрованих випадків смерті, які можна було б однозначно пов’язати з ускладненнями ЦД. Водночас за цими даними засвідчено, що ЦД впливає переважно на середню тривалість життя жінок і значно менше — чоловіків.
Слід зазначити, що ЦД зменшує вроджений граничний ресурс тривалості життя українців до 118 років (119 років по Україні, за [1]). За розрахунками також отримано, що на захворюваність на ЦД жінок і населення (в цілому) впливають як спадкові (за α), так і соціоекологічні (за γ) чинники, а на захворюваність чоловіків переважно останні, в яких провідну роль відіграє спосіб життя. Цей висновок отримано внаслідок порівняння характеру зміни параметрів α та γ за умов дії усіх чинників смерті та за умов виключення ЦД із причин смерті.
З огляду на параметри, за якими побудовані вікові криві перебігу здоров’я та дожиття населення Північної Буковини, доступним стає прогноз поширеності ЦД з отриманням наближеної до дійсності кількості хворих на ЦД (закони надають можливість виявити приховані випадки, що не зареєстровані за різних чинників). Справді, поширеність ЦД у віці x у розрахунку, наприклад, на 10 000 населення можна визначити за формулою:
 
де S(x) — число випадків на 10 000 населення у віці x; l(x) — число осіб, які дожили до віку x; lh(x) — число осіб, які не захворіли на ЦД до віку х.
Відповідний графік наведено на рис. 11.
Згідно з рис. 11, пік поширеності ЦД припадає на віковий інтервал 50–70 років (переважно 60 років, тобто передпенсійний вік). 
Прогноз кількості хворих на ЦД у різних вікових групах і його порівняння з наявними даними наведено у табл. 2.
За даними табл. 2 можна стверджувати, що у молодших вікових групах кількість хворих за прогнозом істотно (у 3–4 рази) перевищує їх звітну кількість. У працездатному віці ця розбіжність істотно менша, а за загальною кількістю хворих вона становить менше 10 %. 

Обговорення

Найбільш імовірним поясненням отриманих результатів є те, що ЦД і предіабетичні стани не повністю діагностуються у молодших вікових групах і ці своєчасно не виявлені хворі тривалий час не спостерігаються, не лікуються і «переносять» факти виявлених хвороб у старші вікові групи (з більш істотними ускладненнями). 
Нами встановлено, що захворюваність населення на ЦД несуттєво впливає на середню очікувану тривалість життя населення, проте зменшує вроджений граничний ресурс тривалості життя окремих поколінь населення. Захворюваність на ЦД у чоловіків переважно пов’язана з чинниками сере-довища їх існування, де провідний вплив має спосіб життя. 
Найбільша прихована поширеність ЦД спостерігається у шкільних дитячих вікових групах і у людей передпенсійного віку, що вимагає суттєвого перегляду спрямованості та методик проведення цільових профілактичних оглядів, а також обов’язкової диференціації типів ЦД в обліку причин смерті населення.
Отже, на часі розробка більш досконалих діагностичних методик, які б дозволяли виявляти ЦД на ранніх стадіях, у молодших вікових групах. Зазначимо, що ранні за віком випадки захворювань на ЦД, які зафіксовані нами, пов’язані з лікарськими і, відповідно, батьківськими помилками у годуванні дітей [7]. Інші дослідники [8–10] підтвердили виявлені нами раніше невідомі особливості ЦД у цих вікових групах.

Висновки

1. Захворюваність населення на ЦД несуттєво впливає на середню очікувану тривалість життя населення, проте зменшує вроджений граничний ресурс тривалості життя окремих поколінь населення.
2. Захворюваність на ЦД у чоловіків переважно пов’язана із середовищними чинниками їх існування, де провідний вплив має спосіб життя.
3. Найбільша прихована поширеність ЦД спостерігається у шкільних дитячих вікових групах і у людей передпенсійного віку, що вимагає суттєвого перегляду спрямованості та методик проведення цільових профілактичних оглядів, а також обов’язкової диференціації типів ЦД в обліку причин смерті населення.
4. У чинних експериментальних дослідженнях ЦД слід орієнтуватись на вибір тварин із молодших вікових груп.
5. Новостворюваним центрам громадського здоров’я належить внести ЦД до переліку хвороб, обов’язкових для постійного епідеміологічного спостереження із запровадженням чинних методик системного спостереження й аналізу.

Напрями подальших досліджень

Удосконалення методик системного узгодження результатів комплексних наукових досліджень поширеності та перебігу ЦД у населення, хворих і тварин.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів при підготовці даної статті.

Bibliography

1. Zimmet P.Z., Magliano D.J., Herman W.H., Shaw J.E. Diabetes: a 21st century challenge // Lancet Diabetes Endocrinol. — 2014. — Vol. 2. — P. 56-64. pmid: 24622669.
2. Тронько М.Д. Гендерні та статеві особливості цукрового діабету. [Текст] / М.Д. Тронько. — К.: РИА Триумф, 2008. — 208 с.
3. Lekishvili S., Chayen B., Chayen S. Suspected environmental and socio-economic causes of diabetes mellitus and associated ocular complications in the Sumy region, Ukraine, for the period of 2011–2016 // Georgian Med. News. — 2018. — № 278. — P. 120-126.
4. Tuomi T., Santoro N., Caprio S. et al. The many faces of diabetes: a disease with increasing heterogeneity // Lancet. — 2014. — Vol. 383. — P. 1084-1094.pmid:24315621.
5. Chen L., Magliano D.J., Zimmet P.Z. The worldwide epidemiology of type 2 diabetes mellitus — present and future perspectives // Nat. Rev. Endocrinol. — 2011. — Vol. 8. — P. 228-236. pmid:22064493.
6. Кравчун Н.А., Казаков А.В., Караченцев Ю.И. и др. Сахарный диабет 2 типа: скрининг и факторы риска. — Х.: Новое слово, 2010. — 256 с.
7. Tarallo V.L. Classics of Population Health / V.L. Tarallo. — Chernivtsi: BSMU, 2015. — 736 p.
8. Wilkin T. Testing the accelerator hypothesis: a new approach to type 1 diabetes prevention / T. Wilkin, S. Greene, R. McCrimmon // Diabetes, Obesity and Metabolism. — 2016. — Vol. 18(1). — P. 3-5.
9. Evidence for energy conservation during pubertal growth. A 10-year longitudinal study / M. Mostazir, A. Jeffery, J. Hosking [at al.] // Int. J. Obes. (Lond). — 2016. — Vol. 40(11). — P. 1619-1626.
10. Дорогой А.П. Тривалість життя, потенційні втрати трудового потенціалу й повікова смертність при цукровому діабеті: Динаміка показників / А.П. Дорогой // Міжнародний ендокринологічний журнал. — 2007. — № 3(9). — С. 14-19.

Back to issue