Резюме
Актуальність. На сьогодні дефіцит і недостатність вітаміну D є глобальною проблемою охорони здоров’я, що стосується близько 1 мільярда людей у всьому світі. Чисельні роботи доводять, що біологічні ефекти вітаміну D не обмежені регулюванням кальцій-фосфорного обміну, він також впливає й на інші фізіологічні процеси в організмі. Мета: дослідити ефективність і безпечність дієтичної добавки Олідетрим у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді, а також вивчити вплив рівня вітаміну D на вираженість больового синдрому і якість життя. Матеріали та методи. У дослідження включено 26 жінок у постменопаузальному періоді віком від 50 до 83 років, які мали дефіцит або недостатність вітаміну D. Усі пацієнти приймали Олідетрим 1000 МО по 1 капсулі 3 рази на день упродовж 3 місяців. Під час кожного візиту виконували дослідження рівня 25(OH)Dзагальний електрохемілюмінесцентним методом, оцінку інтенсивності болю в нижній частині спини за допомогою візуально-аналогової шкали, визначення альгофункціонального стану великих суглобів проводили за допомогою шкали WOMAC (загальний показник, показники субшкал болю, скутості, повсякденної активності), якість життя пацієнтів оцінювали за шкалою ECOS-16. Оцінка стану проводилася через 1 та 3 місяці. Результати. Встановлене вірогідне збільшення рівня 25(ОН)D в обстежених жінок через 1 (p = 0,000004) і 3 місяці (p = 0,000002) прийому Олідетриму. Через 3 місяці прийому Олідетриму дефіциту вітаміну D у жінок постменопаузального періоду не було зареєстровано, недостатність мали 69,6 %, а оптимальний рівень вітаміну D — 30,4 % пацієнток. Вірогідно зменшився максимальний рівень болю через 1 місяць прийому Олідетриму (р = 0,01) і через 3 місяці (р = 0,01) спостереження. За результатами аналізу даних за опитувальником WOMAC встановлено вірогідне покращення показника повсякденної активності через 1 і 3 місяці спостереження в пацієнтів, які отримували Олідетрим. За період спостереження в жінок не відзначалось побічних ефектів, пов’язаних із прийомом дієтичної добавки. Висновки. Олідетрим є ефективним і безпечним препаратом у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді.
Актуальность. На сегодняшний день дефицит и недостаточность витамина D являются глобальной проблемой здравоохранения, затрагивающей около 1 миллиарда людей во всем мире. Многочисленные работы доказывают, что биологические эффекты витамина D не ограничены регулированием кальций-фосфорного обмена, он также влияет на другие физиологические процессы в организме. Цель: исследовать эффективность и безопасность диетической добавки Олидетрим в коррекции дефицита витамина D у женщин в постменопаузальном периоде, а также изучить влияние уровня витамина D на выраженность болевого синдрома и качество жизни. Материалы и методы. В исследование включено 26 женщин в постменопаузе в возрасте от 50 до 83 лет, которые имели дефицит или недостаточность витамина D. Все пациенты принимали Олидетрим 1000 МЕ по 1 капсуле 3 раза в день в течение 3 месяцев. При каждом визите выполняли исследование уровня 25(OH)Dобщего электрохемилюминесцентным методом, оценку интенсивности боли в нижней части спины с помощью визуально-аналоговой шкалы, определение альгофункционального состояния крупных суставов проводили с помощью шкалы WOMAC (общий показатель, показатели субшкал боли, скованности, повседневной активности), качество жизни пациентов оценивали по шкале ECOS-16. Оценка состояния проводилась через 1 и 3 месяца. Результаты. Установлено достоверное увеличение уровня 25(ОН)D у обследованных женщин через 1 (p = 0,000004) и 3 месяца (p = 0,000002) приема Олидетрима. Через 3 месяца приема Олидетрима дефицит витамина D у женщин в постменопаузальном периоде не был зарегистрирован, недостаточность имели 69,6 %, а оптимальный уровень витамина D — 30,4 % пациентов. Достоверно уменьшился максимальный уровень боли через 1 месяц (р = 0,01) и через 3 месяца (р = 0,01) наблюдения. По результатам анализа по опроснику WOMAC установлено достоверное увеличение показателя повседневной активности через 1 и 3 месяца наблюдения у пациентов, получавших Олидетрим. За период наблюдения у женщин не отмечалось побочных эффектов, связанных с приемом диетической добавки. Выводы. Олидетрим является эффективным и безопасным препаратом в коррекции дефицита витамина D у женщин в постменопаузе.
Background. Today, vitamin D deficiency and insufficiency is a global problem of public health affecting an estimated 1 billion people worldwide. Numerous studies show that the biological effects of vitamin D are not limited to the regulation of calcium-phosphorus metabolism; it also affects other physiological processes in the body. The purpose of the study was to evaluate the efficacy and safety of dietary supplement Olidetrim in the correction of vitamin D deficiency in postmenopausal women, and to study the effects of vitamin D levels on pain severity and quality of life. Materials and methods. The study included 26 postmenopausal women aged 50 to 83 years who had a deficiency or insufficiency of vitamin D. All patients took Olidetrim 1000 IU, 1 capsule 3 times a day for 3 months. At each visit, we examined the level of 25(OH)D using electrochemiluminescent method, severity of low back pain by means of a visual analogue scale, the algo-functional state of large joints was determined using the WOMAC scale (subscales of pain, stiffness, physical functioning), the patient’s quality of life was evaluated on the ECOS-16 scale. Assessment of the condition was carried out after 1 and 3 months. Results. Level of 25(OH)D significantly increased in the examined women after 1 (p = 0.000004) and 3 months (p = 0.000002) of Olidetrim intake. After 3 months of taking Olidetrim, vitamin D deficiency in postmenopausal women was not registered, 69.6 % of patients had vitamin D insufficiency, and the level of vitamin D was optimal in 30.4 % of patients. The maximum level of pain significantly decreased after 1 (p = 0.01) and 3 months (p = 0.01). According to the results of the WOMAC questionnaire, we found a significant increase of daily activity after 1 and 3 months in patients who received Olidetrim. During the observation period, women had no side effects associated with taking a dietary supplement. Conclusions. Olidetrim is an effective and safe dietary supplement for the correction of vitamin D deficiency in postmenopausal women.
Вступ
Дефіцит вітаміну D є пандемією, що вражає не лише дітей і підлітків, а й жінок у період вагітності й лактації, жінок у постменопаузальному періоді й людей літнього віку. За результатами багатоцентрових досліджень, недостатність вітаміну D виявлено в 92,1 % мешканців Кореї, 90,4 % — Японії, 74,5 % — Великобританії, 68,0 % — Німеччини, 67,4 % — Іспанії [1]. За даними Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу, лише 4,6 % мешканців України мають рівень 25(ОН)D у межах норми [2]. При вивченні вітаміну D у пацієнтів дорослого віку із захворюваннями кістково-м’язової системи встановлено, що частота дефіциту становила 31,0 %, недостатності — 36,8 %, нормальні рівні показника спостерігали в 33,2 % випадків. У пацієнтів літнього віку частота дефіциту вітаміну D становила 31,1 %, недостатності — 39,2 %, нормальні рівні вітаміну D відзначені в 29,6 % випадків. Автори пояснюють, що такі показники нормального рівня вітаміну D обумовлені додатковим прийомом комбінованих препаратів кальцію й вітаміну D даною групою пацієнтів [3].
Чисельні роботи доводять, що біологічні ефекти вітаміну D не обмежені регулюванням кальцій-фосфорного обміну, він також впливає й на інші фізіологічні процеси в організмі, що включають модуляцію клітинного росту, нервово-м’язову провідність, імунітет і запалення [5]. Останніми роками з’являються роботи, що доводять зв’язок дефіциту вітаміну D з різними типами хронічного болю при таких захворюваннях, як остеоартрит, ревматоїдний артрит, остеопороз і біль у нижній частині спини [6–8]. Проявами дефіциту й недостатності вітаміну D з боку кістково-м’язової системи можуть бути дифузний м’язовий біль і слабкість, м’язова втома, парестезії, артралгії й біль у кістках. Відомо, що в постменопаузальному періоді збільшується частота системного остеопорозу й остеоартрозу колінних суглобів, больового синдрому в спині, що часто супроводжуються зазначеними клінічними проявами [4].
Для корекції дефіциту й недостатності вітаміну D використовуються лікарські засоби й дієтичні добавки, що містять ерго- і холекальциферол. У 2017 році в Україні зареєстровано дієтичну добавку Олідетрим компанії «Польфарма», відомого в Європі виробника препаратів вітаміну D (Аквадетрим). До складу дієтичної добавки Олідетрим 2000 МО входить сафлорова олія, желатин, гліцерол, вітамін D3 (холекальциферол) — 50 мкг.
З метою дослідження ефективності й безпечності дієтичної добавки Олідетрим у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді, а також вивчення впливу рівня вітаміну D на вираженість больового синдрому та якість життя було проведено клінічне випробування у відділі клінічної фізіології і патології опорно-рухового апарату ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України».
Матеріали та методи
У дослідження було включено 26 жінок у постменопаузальному періоді віком від 50 до 83 років, які мали дефіцит або недостатність вітаміну D. Період спостереження за пацієнтами тривав із вересня 2017 року до квітня 2018 року. У дослідження не включали пацієнтів з наявною декомпенсованою соматичною патологією, цукровим діабетом 1-го та 2-го типу, індексом маси тіла понад 40 кг/м2, тих, які вживали комбіновані препарати вітаміну D і кальцію за 2 місяці до дослідження, при прийомі остеотропних препаратів і за наявності гіперчутливості або непереносимості компонентів досліджуваної дієтичної добавки.
Статус вітаміну D встановлювався згідно з останньою класифікацією, прийнятою Міжнародним інститутом медицини й Комітетом ендокринологів зі створення настанов із клінічної практики, згідно з якою дефіцит вітаміну D встановлюється при рівні 25(ОН)D у сироватці крові нижче від 50 нмоль/л або нижче від 20 нг/мл, недостатність вітаміну D діагностується при рівнях 25(ОН)D між 50–75 нмоль/л або 21–30 нг/мл. Концентрація 25(ОН)D від 75 до 125 нмоль/л або 31–50 нг/мл вважалася оптимальним рівнем вітаміну D [9].
Дослідження складалось із вихідного візиту, візиту через 1 місяць і візиту через 3 місяці, або фінального візиту. Усі пацієнти приймали Олідетрим 1000 МО по 1 капсулі 3 рази на день протягом 3 місяців. При кожному візиті проводили дослідження рівня 25(OH)Dзагальний електрохемілюмінесцентним методом, оцінку інтенсивності болю в нижній частині спини за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ), визначення альгофункціонального стану великих суглобів проводили за допомогою шкали WOMAC (загальний показник, показники субшкал болю, скутості, повсякденної активності), якість життя пацієнтів оцінювали за шкалою ECOS-16. Під час дослідження пацієнти погодились не приймати будь-яких інших препаратів, що впливають на рівень 25(ОН)D у сироватці крові.
Статистичний аналіз проводили з використанням програм Statistika 6.0. Для проведення статистичного аналізу використовували t-критерій Стьюдента для зв’язаних вибірок, одновибірковий критерій Уїлкоксона й однофакторний дисперсійний аналіз (Anova). Результати вважали вірогідними при p < 0,05.
Результати
Встановлене вірогідне збільшення рівня 25(ОН)D в обстежених жінок через 1 (t = 5,98; p = 0,000004) і 3 місяці (t = 6,42; p = 0,000002) терапії (рис. 1). Динаміка рівня 25(ОН)D через 1 місяць становила 34,4 %, через 3 місяці — 37,4 %. На момент включення в дослідження дефіцит вітаміну D мали 46,2 % пацієнтів, недостатність вітаміну D — 53,8 % обстежених. Через 1 місяць прийому Олідетриму дефіцит вітаміну D мали 12 % пацієнтів, недостатність — 60 %, а оптимальний рівень вітаміну D — 28 % обстежених. Через 3 місяці прийому Олідетриму дефіциту вітаміну D не було зареєстровано, недостатність мали 69,6 %, а оптимальний рівень вітаміну D — 30,4 % пацієнтів.
/32-1.jpg)
У зв’язку з тим, що розподіл пацієнтів за показником 25(ОН)D до та після завершення курсу лікування (рис. 2) відрізнявся від нормального, для статистичного аналізу нами було використано непараметричний критерій Уїлкоксона. Різниця між показниками до лікування й після лікування препаратом Олідетрим була вірогідною (через 1 місяць лікування Z = 4,17; p = 0,00003; через 3 місяці Z = 4,04; p = 0,00005).
/33-1.jpg)
Встановлено вірогідний зв’язок між динамікою рівня 25(ОН)D (%) через 3 місяці прийому Олідетриму в дозі 3000 МО на добу і його показниками до лікування: ефективність лікування була вищою в жінок із нижчим вихідним рівнем 25(ОН)D (рис. 3). Зв’язок описано рівнянням лінійної регресії: Динаміка рівня 25(OH)D (%) порівняно з показником до лікування = 170,52 – – 5,94 × Рівень 25(OH)D до лікування (r = 0,798; R2 = 0,637; t = 6,07; p = 0,000005). Високий коефіцієнт детермінації свідчить, що динаміка рівня 25(OH)D (%) після тримісячного курсу лікування Олідетримом на 63,7 % визначається його вихідним рівем (до лікування).
/33-2.jpg)
Протягом періоду спостереження не встановлено вірогідних змін рівня болю на момент опитування (ВАШ-1), середнього рівня болю (ВАШ-2) і мінімального рівня (біль у найкращі періоди хвороби, ВАШ-3). Максимальний рівень болю (біль у найгірші періоди хвороби, ВАШ-4) вірогідно зменшився через 1 місяць прийому Олідетриму (t = 2,67; р = 0,01) і через 3 місяці (t = 2,66; р = 0,01) спостереження (табл. 1).
За результатами аналізу даних за опитувальником WOMAC не встановлено вірогідних змін показників субшкали больового синдрому й скутості через 1 і 3 місяці спостереження. Результати зміни субшкали повсякденної активності показали вірогідне поліпшення стану пацієнтів, які отримували Олідетрим (табл. 1).
За період спостереження в жінок не спостерігалось побічних ефектів, пов’язаних із прийомом дієтичної добавки.
Обговорення
Дане дослідження є першим в Україні вивченням ефективності й безпечності холекальциферолу в корекції дефіциту й недостатності вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді з патологією кістково-м’язової системи.
Із даних літератури відомо, що дефіцит вітаміну D наявний у більшості пацієнтів з ідіопатичними болями в нижній частині спини й повинен розглядатися як фактор, що сприяє їм. Згідно з результатами Пакистанського інституту медичних наук, серед жінок із хронічним болем лише 9,28 % мали нормальний рівень вітаміну D, нижче від норми він був у 89,02 % [12].
З метою дослідження впливу рівня 25(OH)D на інтенсивність болю й функціональні порушення в пацієнтів із болем у нижній частині спини (БНС) було відібрано 68 пацієнтів із рівнем 25(OH)D < 30 нг/мл у сироватці крові і БНС ≥ 50 за ВАШ, які отримували перорально 60 000 МО вітаміну D3 на тиждень. Через 8 тижнів терапії рівень 25(OH)D із 12,8 ± 5,73 нг/мл підвищився до 36,07 ± 12,51 нг/мл (p ≤ 0,001). Після закінчення терапії 66 % пацієнтів досягли нормального рівня (> 29 нг/мл), тоді як 27 % залишилися з недостатністю і 7 % — із дефіцитом вітаміну D. Через 2, 3 і 6 міс. лікування у хворих зафіксовано значне зниження інтенсивності болю й покращання функціональної активності (за ВАШ і опитувальником Освестрі) [10]. Автори дослідження дійшли висновку, що додаткове введення вітаміну D хворим із БНС приводить до зменшення інтенсивності болю й покращення функціональних можливостей. Проте позитивний ефект доведено лише в пацієнтів із дефіцитом і недостатністю вітаміну D.
У нашому дослідженні середній рівень вітаміну D через три місяці прийому Олідетриму збільшився на 37,4 %, дефіциту вітаміну D не було зареєстровано, недостатність вітаміну D мали 69,6 %, а оптимальний рівень вітаміну D — 30,4 % пацієнтів. До лікування дефіцит вітаміну D мали 46,2 % пацієнтів, недостатність вітаміну D — 53,8 % обстежених.
Відомо, що в жінок із настанням менопаузи збільшується частота остеоартрозу колінних і міжфалангових суглобів. Останніми роками збільшується кількість робіт із вивчення впливу корекції дефіциту вітаміну D у пацієнтів з остеоартрозом.
B. Heidari та співавт. у проспективному дослідженні обстежили 67 пацієнтів з остеоартрозом колінних суглобів і дефіцитом вітаміну D. Усі пацієнти отримували 50 000 МО холекальциферолу щотижня протягом двох місяців. Наприкінці дослідження виявлено, що рівень 25(OH)D у сироватці крові й сила чотириголового м’яза вірогідно підвищились порівняно з показниками до лікування (p = 0,007 і p = 0,002 відповідно), тоді як біль у колінних суглобах вірогідно знизився за шкалою WOMAC (p = 0,001) і ВАШ (p = 0,001) [13].
У проспективному рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні, проведеному індійськими науковцями, під спостереженням перебували 107 осіб з остеоартрозом колінних суглобів і недостатністю 25(OH)D (≤ 50 нмоль/л), які отримували холекальциферол 10 днів у дозі 60 000 МО на день, потім 12 місяців по 60 000 МО один раз на місяць. У результаті проведеного дослідження встановлено вірогідне зниження болю в колінних суглобах (за шкалою WOMAC і ВАШ), а також покращання функції (за шкалою WOMAC) [14].
Схожі результати були отримані й у нашому дослідженні: так, у пацієнтів через 3 місяці прийому Олідетриму відмічено вірогідне зменшення больового синдрому в колінних суглобах і покращання функціональної активності та якості життя.
Недоліком проведеного нами дослідження була відсутність контрольної (плацебо) групи або групи порівняння. Проте висока вірогідність отриманих позитивних результатів тільки за деякими параметрами (максимальний біль за ВАШ, дані субшкал повсякденної активності за WOMAC, покращання показників якості життя за ECOS-16) і відсутність позитивної динаміки за іншими показниками на тлі збільшення рівня 25(OH)D на 34,4 % через місяць терапії й 37,4 % — через три місяці разом з відсутністю хворих із дефіцитом вітаміну D після завершення лікування (до лікування їх було 46,2 %) свідчать про те, що Олідетрим є ефективним засобом корекції дефіциту й недостатності вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді.
Висновки
Олідетрим є ефективним і безпечним препаратом у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді. Найбільший приріст рівня 25(OH)D за три місяці терапії спостерігається у хворих із найбільш зниженим його вихідним рівнем до лікування. Олідетрим сприяє зменшенню максимальної вираженості больового синдрому в нижній ділянці спини, покращанню функціонального стану хребта, покращує показники повсякденної активності та якості життя в жінок у постменопаузальному періоді.
Конфлікт інтересів. Не заявлений.
Список литературы
1. Lips P, Hosking D, Lippuner K, et al. The prevalence of vitamin D inadequacy amongst women with osteoporosis: an international epidemiological investigation. J Intern Med. 2006 Sep;260(3):245-54. doi: 10.1111/j.1365-2796.2006.01685.x.
2. Povoroznyuk V, Pludowski P. Defitsyt i nedostatnist' vitaminu D: epidemiolohiya, diahnostyka, profilaktyka ta likuvannya [Vitamin D deficiency and deficiency: epidemiology, diagnosis, prevention and treatment]. Donetsk: PH Zaslavsky; 2015. 262 p. (In Ukrainian).
3. Povoroznyuk VV, Pludowski P, Holick M, et al. 25-hydroxy vitamin D levels, vitamin D deficiency and insufficiency in patients with bone and musculoskeletal disorders. Bol', sustavy, pozvonočnik. 2017;7(3):80-88. doi: 10.22141/2224-1507.7.3.2017.116858. (In Ukrainian).
4. Povoroznyuk VV, Grygorieva NV. Menopauza i kostno-myshechnaia sistema [Menopause and Musculoskeletal System]. Kyiv; 2004. 512 p. (in Russian).
5. Bischoff-Ferrari HA, Burckhardt P, Quack-Loetscher K, Burckhardt, P. Vitamin D deficiency: Evidence, safety, and recommendations for the Swiss population. 2012. doi: 10.5167/uzh-73029.
6. Leavitt SB. Vitamin D - A neglected 'analgesic' for chronic musculoskeletal pain. Pain Treatment Topics. 2008. Available from: https://www.prohealth.com/library/vitamin-d-a-neglected-analgesic-for-chronic-musculoskeletal-pain-source-pain-treatment-topics-june-2008-25276. Accessed: June 20, 2008.
7. McBeth J, Pye SR, O'Neill TW, et al. Musculoskeletal pain is associated with very low levels of vitamin D in men: results from the European Male Ageing Study. Ann Rheum Dis. 2010 Aug;69(8):1448-52. doi: 10.1136/ard.2009.116053.
8. Heidari B, Shirvani JS, Firouzjahi A, Heidari P, Hajian-Tilaki KO. Association between nonspecific skeletal pain and vitamin D deficiency. Int J Rheum Dis. 2010 Oct;13(4):340-6. doi: 10.1111/j.1756-185X.2010.01561.x.
9. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2011 Jul;96(7):1911-30. doi: 10.1210/jc.2011-0385.
10. Ghai B, Bansal D, Kanukula R, et al. Vitamin D supplementation in patients with chronic low back pain: an open label, single arm clinical trial. Pain Physician. 2017 Jan-Feb;20(1):E99-E105.
11. Zadro JR, Shirley D, Ferreira M, et al. Is vitamin D supplementation effective for low back pain? А systematic review and meta-analysis. Pain Physician. 2018 Mar;21(2):121-145.
12. Zolfaghari F, Faridmoayer A, Soleymani B, Taji M, Mahabadi M. Survey of Vitamin D status in patients with degenerative diseases of the spine. Asian Spine J. 2016 Oct;10(5):834-842. doi: 10.4184/asj.2016.10.5.834.
13. Heidari B, Javadian Y, Babaei M, Yousef-Ghahari B. Restorative effect of vitamin D deficiency on knee pain and quadriceps muscle strength in knee osteoarthritis. Acta Med Iran. 2015 Aug;53(8):466-70.
14. Sanghi D, Srivastava RN, Agarwal S. Vitamin D receptor gene polymorphisms modulate the clinico-radiological response to vitamin d supplementation in knee osteoarthritis. Mol Cytogenet. 2014;7(Suppl 1):13. doi: 10.1186/1755-8166-7-S1-P13.
/32-1.jpg)
/33-1.jpg)
/33-2.jpg)
/34-1.jpg)