Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 9, №2, 2019

Із 4 по 7 квітня 2019 року чарівне місто Париж (Франція) стало місцем проведення одного з найважливіших і найбільш очікуваних щорічних наукових медичних заходів для травматологів, ревматологів, ендокринологів і фахівців багатьох інших медичних спеціальностей, які працюють із пацієнтами з патологією опорно-рухового апарату, особливо з остеопорозом, остеоартритом, саркопенією. Всесвітній конгрес IOF-ESCEO з остеопорозу, остеоартриту та м’язово-скелетних захворювань відбувся в сучасному паризькому Когрес-палаці, обладнаному за останнім словом техніки. Протягом 4 днів роботи конгресу кожен із 4136 делегатів мав можливість взяти участь у 19 неспонсорських сесійних засіданнях, 10 пленарних засіданнях, 15 спеціальних сесіях і симпозіумах, 8 спонсорських симпозіумах, 14 сесіях експертів, міг прослухати 38 доповідей у форматі обговорень, а також заслухати 19 усних презентацій, які були відібрані як роботи найвищої наукової якості серед 1416 тез, поданих до оргкомітету конгресу.

Науковий комітет Всесвітнього конгресу IOF-ESCEO з остеопорозу, остеоартриту та м’язово-скелетних захворювань на чолі з професором René Rizzoli і професором Cyrus Cooper виконав надзвичайно складне завдання зі створення цікавої й різнопланової наукової програми, що об’єднала останні найкращі наукові розробки, дослідження, публікації на тему захворювань опорно-рухового апарату, використовуючи переваги багаторічної співпраці й досвід Міжнародного фонду остеопорозу (IOF) і Європейського товариства клінічних та економічних аспектів остеопорозу, остеоартриту та м’язово-скелетних захворювань (ESCEO). Головною метою організованого на високому науковому рівні конгресу було зібрати інформацію про нові знання, навички й інструменти щодо профілактики й лікування остеопорозу й остеоартриту — двох найбільш поширених захворювань кістково-м’язової системи в літніх людей.

Слід із гордістю зазначити, що делегація Української асоціації остеопорозу й президент асоціації, д.м.н., професор Владислав Володимирович Поворознюк (Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, Український науковий центр остеопорозу, м. Київ, Україна) є щорічними учасниками Всесвітнього конгресу IOF-ESCEO з остеопорозу, остеоартриту та м’язово-скелетних захворювань. Цього року Українську асоціацію остеопорозу на конгресі представляли 20 учасників, усі вони отримали від ESCEO запрошення на безкоштовну участь у цьому заході. Колектив українських науковців (Н.В. Григор’єва, О.С. Рибіна, В.В. Поворознюк) подав свою доповідь на спільній пленарній сесії Комітету національних товариств, що відбулася на другий день роботи конгресу.

Церемонію відкриття Всесвітнього конгресу IOF-ESCEO з остеопорозу, остеоартриту й м’язово-скелетних захворювань розпочав словами привітання президент ESCEO Jean-Yves Reginster, а наукова частина церемонії відкрилася лекцією професора René Rizzoli (Geneva University Hospital and faculty of medicine, Geneva, Switzerland), у якій він запропонував слухачам ознайомитися з найкращими науковими публікаціями на тему діагностики остеопорозу та його ускладнень, фізичної активності хворих на остеопороз, профілактики остеопорозу, а також на тему саркопенії й ролі вітаміну D, що були надруковані у 2018 році і на початку 2019 року.

У клінічному дослідженні впливу алендронової кислоти на консолідацію переломів (Duck–worth A.D., 2019) було зроблено висновок, що в пацієнтів віком 50 років і старше з переломом дистального відділу променевої кістки ранній прийом алендронової кислоти не чинив негативного впливу на консолідацію перелому або кінцевий клінічний результат лікування перелому. Ці результати показали, що, якщо пацієнт має показання до призначення бісфосфонатів і при цьому має перелом, терапія бісфосфонатами є безпечною навіть у ранньому періоді після перелому.

У фазі III рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження з оцінки ефективності й безпеки ромосозумабу в чоловіків віком від 55 до 90 років, хворих на остеопороз, було встановлено, що лікування ромосозумабом протягом 12 місяців сприяє підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) хребців і стегнової кістки порівняно з плацебо й добре переноситься (Lewiecki E.M., 2018).

A. Sokal et al. (2019) проаналізували результати дослідження впливу бісфосфонатів на організм новонароджених при призначенні цих препаратів жінкам під час вагітності. Серйозних тератогенних ефектів бісфосфонатів щодо організму новонароджених встановлено не було, але використання бісфософонатів під час вагітності в жінок із системними захворюваннями збільшувало частоту ускладнень у їхніх новонароджених дітей, а частота спонтанних абортів у жінок із захворюваннями кісток збільшувалася відповідно до тяжкості основних захворювань і прийому лікарських засобів.

У січні 2019 року був оприлюднений оновлений європейський консенсус щодо визначення й діагностики саркопенії. Основна увага в цьому документі була зосереджена на низькому показнику сили м’язів як ключовій характеристиці саркопенії, визначенні зниження показника м’язової маси для підтвердження діагнозу саркопенії, виявленні низького рівня здатності до фізичної активності як ознаки саркопенії тяжкого ступеня. Також у консенсусі поданий оновлений клінічний алгоритм визначення випадків саркопенії, діагностики й підтвердження цього діагнозу, визначення ступеня тяжкості й надані чіткі граничні критерії для оцінки показників, які ідентифікують і характеризують саркопенію.

У проспективному когортному дослідженні PURE, у якому вивчався зв’язок вживання молочних продуктів і розвитку серцево-судинних захворювань і смерті в багатонаціональній когорті з 21 країни з п’яти континентів (М. Dehghan et al., 2018), споживання молочних продуктів асоціювалося з меншим ризиком смерті й великих серцево-судинних подій.

У недавньому дослідженні JoAnn Е. Manson et al. (2019) було показано, що застосування препаратів вітаміну D не призвело до зменшення частоти інвазивних злоякісних онкологічних або серцево-судинних захворювань порівняно з плацебо.

У другій лекції професор René Rizzoli (Geneva University Hospital and faculty of medicine, Geneva, Switzerland) зупинився на ключових моментах європейських рекомендацій із лікування остеопорозу 2019 року. Серед рекомендацій для щоденного використання наголошено на необхідності споживання кальцію в дозі 800–1000 мг/добу, білка ≥ 1 г/кг/добу, вітаміну D 800 МО/добу, а також на необхідності щоденної фізичної активності й заходів із профілактики падінь. Підтверджена ефективність та економічна обґрунтованість застосування залежних від віку порогових значень FRAX для скринінгу населення. Для систематичного виявлення чоловіків і жінок із низькоенергетичними переломами рекомендується долучати координаційні служби зв’язку з питань переломів (Fracture Liaison Services, FLS). Основними підходами до лікування остеопорозу залишається використання бісфосфонатів, деносумабу, замісної гормональної терапії в жінок у постменопаузальному періоді, терипаратиду (у разі високого ризику переломів) і використання hip-протекторів (якщо є підвищений ризик переломів стегнової кістки). Рекомендації щодо періоду спостереження включають оцінку комплаєнсу й побічних ефектів, біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини для встановлення відповіді на лікування інгібіторами резорбції кісткової тканини (через 3–6 місяців), оцінку можливості продовження лікування або потреби змінити його тактику (через 3 роки використання внутрішньовенних форм або через 5 років використання пероральних форм бісфосфонатів, при виникненні перелому; у пацієнтів із низьким ризиком можливе припинення лікування протягом 2 років (повторна оцінка щорічно), у пацієнтів із високим рівнем ризику — продовження лікування). Припинення лікування деносумабом може бути асоційоване з виникненням переломів хребта (множинних), у такому випадку слід розглядати призначення бісфосфонатів на період 1–2 роки.

У наступній спеціальній лекції, яку до уваги учасників конгресу запропонував A. Astrup (Department of Nutrition, Exercise and Sports, University of Copenhagen, Copenhagen, Denmark), обговорювалася тема впливу молочних продуктів на стан здоров’я населення. Нещодавні дослідження продемонстрували, що насичені жири не чинили несприятливого впливу щодо серцево-судинних захворювань, як вважалося раніше, і що різні насичені жирні кислоти мали різні біологічні ефекти, які суттєво змінювалися під впливом харчових продуктів. Наприклад, очікувалося, що споживання твердого сиру та йогурту через високий вміст у них насичених жирів і натрію може збільшити ризик серцево-судинних захворювань, але дослідження показали протилежний результат — зниження рівня ліпідів у крові й артеріального тиску, а також зниження ризику серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу, остеопенії, остеопоротичних переломів й інсульту. Вживання молочних продуктів із нормальним вмістом жирів позитивно впливало на рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності, артеріальний тиск і постпрандіальний рівень тригліцеридів порівняно з вживанням масла. Незважаючи на те, що молочні продукти з низьким вмістом жиру можуть бути корисними для осіб із надмірною масою тіла й ожирінням, які не хворіють на цукровий діабет, молочні продукти з підвищеним вмістом жиру оптимально підходять для осіб із цукровим діабетом 2-го типу. Отже, режим харчування, що включає споживання молочних продуктів, зокрема твердого сиру та йогурту, слід рекомендувати всім особам для профілактики й лікування цукрового діабету 2-го типу, серцево-судинних захворювань і остеопенії/остеопорозу.

Лекційна програма урочистої церемонії відкриття Всесвітнього конгресу IOF-ESCEO з остеопорозу, остеоартриту та м’язово-скелетних захворювань завершилася лекцією «Хвороби у творах художнього мистецтва», яку прочитав Davide Lazzeri. Було зроблено акцент на відображенні симптомів захворювань опорно-рухового апарату в картинах всесвітньо відомих художників. Ця тема є досить популярною в сучасному науковому медичному просторі: за останні 4 роки надруковано 40 статей на тему відображення симптомів хвороб у творах, що належать до світової мистецької спадщини.

Увагу учасників конгресу привернула пленарна лекція, з якою виступив президент ESCEO Jean-Yves Reginster (University of Liège, Liège, Belgium). Від імені робочої групи ESCEO з питань остеоартриту колінного суглоба проф. Jean-Yves Reginster навів алгоритм менеджменту остеоартриту колінного суглоба, оновлений у 2019 році. Робоча група ESCEO передивилася рекомендації щодо лікування цієї патології, враховуючи доказову базу й нові рекомендації, подані в оглядах літератури, із застосуванням методики GRADE. Комбінація методів лікування, у тому числі немедикаментозного й фармакологічного втручання, залишалася ключовою позицією алгоритму менеджменту остеоартриту колінного суглоба. Як перший етап у схемі медикаментозного лікування ESCEO зазначає використання базової терапії препаратами групи SYSADOA, фармакологічно обґрунтоване призначення глюкозамін сульфату й хондроїтин сульфату, що мають однозначні докази ефективності. Нещодавнє занепокоєння з приводу профілю безпеки парацетамолу викликало питання щодо доцільності його рутинного, хронічного застосування через збільшення числа доказів розвитку несприятливих ефектів. Місцеві нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) можуть призначатись додатково до базової терапії першого етапу, і їм слід надавати перевагу перед призначенням пероральних форм НПЗЗ, особливо в пацієнтів з остеоартритом віком понад 75 років і в осіб, які мають супутні захворювання або підвищений ризик розвитку системних побічних ефектів.

Якщо лікування, призначене на першому етапі, виявилося недостатньо ефективним або в пацієнта наявний больовий синдром помірного й тяжкого ступеня, рекомендується призначити пероральні НПЗЗ. Вибір пероральних НПЗЗ повинен ґрунтуватися на профілі ризику пацієнтів. Внутрішньосуглобові ін’єкції гіалуронової кислоти можуть бути доцільною альтернативою НПЗЗ у пацієнтів з ОА колінного суглоба з огляду на те, що вони мають кращий профіль безпеки. Останнім варіантом фармакологічної терапії ОА колінного суглоба в пацієнтів із високим ступенем тяжкості симптомів є слабкі опіоїди короткострокової дії, такі як трамадол. Врешті-решт, у випадку, коли всі попередні етапи лікування не дали очікуваного ефекту або дане захворювання спричинило значне погіршення якості життя пацієнта, рекомендується оперативне втручання з тотальної заміни колінного суглоба.

Під час спільної пленарної сесії Комітету національних товариств до уваги слухачів було запропоновано 11 доповідей представників національних асоціацій із різних країн. Члени Української асоціації остеопорозу д.м.н., професор Н.В. Григор’єва, О.С. Рибіна та президент асоціації, д.м.н., професор В.В. Поворознюк (Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України, Український науковий центр остеопорозу, м. Київ, Україна) у своїй доповіді (доповідач проф. Н.В. Григор’єва) ознайомили присутніх із результатами власного дослідження вертебрального больового синдрому (ВБ) і фізичної активності (ФА) в жінок у постменопаузальному періоді з переломами хребців залежно від рівня мінеральної щільності кісткової тканини. Обстежено 113 жінок віком 50–89 років із переломами хребців на рівні грудного і/або поперекового відділів хребта. Пацієнтки були розподілені на 3 групи: I — пацієнтки з остеопорозом (ОП), діагностованим за затвердженими ВООЗ критеріями DXA, n = 54; II — жінки з остеопенією (ОПн), n = 37; III — жінки з нормальним рівнем МЩКТ, n = 22.

Інтенсивність ВБ у грудному і/або поперековому відділах хребта оцінювали за допомогою 11-компонентної візуальної аналогової шкали, показники ФА — з використанням статичних і динамічних функціональних тестів (тести Томаєра, Шобера, екскурсія грудної клітки, латеральні нахили тулуба, 3- , 4-, 15-метрові тести, тест вставання зі стільця, статичне балансування). МЩКТ вимірювали за допомогою DXA (Lunar, Prodigy). Результати продемонстрували вірогідно нижчі параметри маси тіла й зросту в жінок із переломами хребців і ОП або ОПн порівняно з жінками з нормальною МЩКТ. Проте не було встановлено вірогідних відмінностей в інтенсивності ВБ як у грудному, так і в поперековому відділах хребта залежно від рівня МЩКТ. Також не було виявлено вірогідних відмінностей у більшості параметрів ФА, за винятком показників екскурсії грудної клітки (середнє значення, під час вдиху й видиху), що були вірогідно нижчими в пацієнтів з ОП. Було зроблено висновок, що показники інтенсивності ВБ і ФА не відрізняються в жінок у постменопаузальному періоді й не залежать від показників МЩКТ, за винятком екскурсії грудної клітки, що слід враховувати в реабілітаційних програмах для жінок із вертебральними переломами.

Також на спільній пленарній сесії Комітету національних товариств обговорювалися такі теми: «Детермінанти й наслідки для здоров’я швидкого зниження функції м’язів у дорослих людей у дослідженні SARCOPHAGE» (M. Locquet, Liège, Belgium), «Зв’язок між метаболізмом і саркопенією в дорослих жінок із надмірною масою тіла й ожирінням» (K. Mirzaei, Tehran, Iran), «Чи буде перелом у майбутньому? Визначення мінеральної щільності кісткової тканини в молодих жінок, хворих на anorexia nervosa, у Південно-Східній Азії» (M. Chandran, Singapore), «Переваги регулярної активності, направленої на підтримання нормальної маси тіла, протягом всього життя: чи є відмінності між чоловіками й жінками?» (J. Zhang, Southampton, UK), «Асоціація 25-гідроксивітаміну D із маркерами кісткового метаболізму й мінеральною щільністю кісткової тканини в іранській популяції людей літнього віку» (S. Gharibzadeh, Tehran, Iran), «Рівень вітаміну D у сироватці крові асоціюється з когнітивними й фізичними функціями в жінок у постменопаузальному періоді» (A.A. Popov, Еkaterinburg, Russia), «Післяпологовий остеопороз, асоційований із переломами хребців» (N. Temelkova, Sofia, Bulgaria), «Валідизація калькулятора FRAX на Тайвані: двокогортне дослідження» (C.H. Wu, Tainan, Taiwan), «Поширеність саркопенії в чоловіків і жінок в Індії змінюється залежно від дефініцій, що використовуються» (A. Zengin, Melbourne, Australia), «Сімейний анамнез незалежно впливає на ризик переломів та МЩКТ» (A. Gasparik, Timisoara, Romania).

На завершення огляду хочеться ще раз привітати команду президента Української асоціації остеопорозу проф. В.В. Поворознюка з гідним представленням нашої країни й української медичної науки на щорічному Всесвітньому конгресі IOF-ESCEO з остеопорозу, остеоартриту й м’язово-скелетних захворювань і побажати подальших творчих успіхів, які й надалі будуть підтримувати імідж наших науковців на міжнародній арені!

Наступний, 20-й Всесвітній конгрес IOF-ESCEO з остеопорозу, остеоартриту та м’язово-скелетних захворювань відбудеться в Барселоні 2–5 квітня 2020 року.