Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 10, №3, 2020
Вернуться к номеру
«Переигранная рука» как междисциплинарная проблема: вчера, сегодня, завтра. Часть ІІ
Авторы: Березуцкий В.И.(1), Березуцкая М.С.(2)
(1) — ГУ «Днепропетровская медицинская академия», г. Днепр, Украина
(2) — Днепропетровская академия музыки им. М. Глинки, г. Днепр, Украина
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Травми перенапруження у музикантів-інструменталістів — складна міждисциплінарна проблема з дуже давньою історією. Проблема актуальна і сьогодні: синдроми перевантаження зустрічаються у 60–85 % музикантів і проявляються в тендовагінітах, бурситах і тунельних синдромах, що призводять до тривалої втрати працездатності. До кінця ХХ століття провідні музичні педагоги і передові представники медичної науки намагалися знайти рішення самостійно і діяли роз’єднано. З кінця ХХ століття вивчення травм перенапруження проводиться на міждисциплінарній основі. Метою цього дослідження було вивчення закономірностей розвитку міждисциплінарної взаємодії на сучасному етапі. Для досягнення мети було проведено аналіз джерел, що містять відомості про етіопатогенез, клінічні прояви, методи лікування і профілактики травм перенапруження в музикантів. Пошук джерел проводився в електронних архівах, репозитаріях і журналах, що індексуються в наукометричних базах Scopus, WoS, MedLine і PubMed за період 1980–2020 рр. Аналіз сучасного періоду показав активний розвиток міждисциплінарної взаємодії, підсумком якого стало створення в передових країнах науково-дослідних центрів міждисциплінарної співпраці та спеціалізованих реабілітаційних центрів для музикантів з професійними захворюваннями. Значення результатів роботи цих організацій вийшло далеко за межі вузької проблеми травми перевантаження у музикантів-інструменталістів: розроблені методи профілактики і лікування показали свою універсальність і знайшли застосування в багатьох галузях медицини. Співпраця музикантів і лікарів принесла велику взаємну користь: досвід музичних педагогів застосовується в профілактиці і лікуванні травм перевантаження будь-якого генезу, а досвід медицини допоміг удосконалити систему музичної освіти. Вивчення та популяризація зарубіжного досвіду міждисциплінарного співробітництва може сприяти ефективному вирішенню проблем, що виникають на стику різних сфер людської діяльності.
Травмы перенапряжения у музыкантов-инструменталистов — сложная междисциплинарная проблема с очень давней историей. Проблема актуальна и в наши дни: синдромы перегрузки встречаются у 60–85 % музыкантов и проявляются в тендовагинитах, бурситах и туннельных синдромах, приводящих к длительной утрате трудоспособности. До конца ХХ века ведущие музыкальные педагоги и передовые представители медицинской науки пытались найти решение самостоятельно и действовали разобщенно. С конца ХХ века изучение травмы перегрузки проводится на междисциплинарной основе. Целью настоящего исследования было изучение закономерностей развития междисциплинарного взаимодействия на современном этапе. Для достижения цели был проведен анализ источников, содержащих сведения об этиопатогенезе, клинических проявлениях, методах лечения и профилактики травм перенапряжения у музыкантов. Поиск источников проводился в электронных архивах, репозитариях и журналах, индексирующихся в наукометрических базах Scopus, WoS, MedLine и PubMed за период 1980–2020 гг. Анализ современного периода показал активное развитие междисциплинарного взаимодействия, итогом которого стало создание в передовых странах научно-исследовательских центров междисциплинарного сотрудничества и специализированных реабилитационных центров для музыкантов с профессиональными заболеваниями. Значение результатов работы этих организаций вышло далеко за рамки относительно узкой проблемы травмы перегрузки у музыкантов-инструменталистов: разработанные методы профилактики и лечения показали свою универсальность и нашли применение во многих областях медицины. Сотрудничество музыкантов и врачей принесло большую взаимовыгоду: опыт музыкальных педагогов оказался применим в профилактике и лечении травмы перегрузки любого генеза, а опыт медицины позволил усовершенствовать систему музыкального образования. Изучение и популяризация зарубежного опыта междисциплинарного сотрудничества могут способствовать эффективному решению проблем, возникающих на стыке различных сфер человеческой деятельности.
The overuse injury afflicting the instrumentalist musicians is a complex interdisciplinary problem with a very long history. The problem is still relevant today: the overuse syndrome is found in 60–85 % of musicians. By the late 20th century, leading music teachers and physician-researchers were trying to find a solution each on their own and acted in a disjointed manner. Since late 20th century, the study of a repetitive strain injury has been conducted on an interdisciplinary basis. The goal of the research was to study the patterns of currently developing interdisciplinary interaction. In order to achieve the goal, the reference sources containing information on etiopathogenesis, clinical manifestations, and methods of treatment and prevention of the overuse injury in musicians were analyzed. The search for reference sources was conducted in the electronic archives, repositories, and journals indexed in the Scopus, WoS, Medline, and Pubmed databases (1980–2020). The analysis of the modern period showed the active development of interdisciplinary cooperation, whose result was the creation of research centers for interdisciplinary cooperation and specialized rehabilitation communities for musicians with occupational diseases in the developed countries. The significance of these organizations’ findings has gone far beyond the relatively narrow problem of overuse injury among the instrumentalist musicians: elaborate methods of prevention and treatment have demonstrated their universality and have found application in many fields of medicine. The cooperation of musicians and physicians has brought a great mutual benefit: the experience of music teachers has proved to be applicable for the prevention and treatment of variously generated traumas, and the experience of medicine has made it possible to improve the system of musical instruction. The study and popularization of foreign experience involved in the interdisciplinary cooperation may contribute to the effective problem solving arising at the junction of various spheres of human activity.
професійні хвороби музикантів; травми перенапруження; «переграна рука»; ергономічна виконавська техніка; огляд
профессиональные болезни музыкантов; травмы перенапряжения; «переигранная рука»; эргономичная исполнительская техника; обзор
playing-related musculoskeletal disorders; overuse injuries in musicians; a repetitive strain injury; ergonomic performing technique.
Введение
Результаты
Заключение
Вместо послесловия
- Betzl J., Kraneburg U., Megerle K. Overuse syndrome of the hand and wrist in musicians: a systematic review. Journal of Hand Surgery (European Volume). 2020 Jul. № 45(6). Р. 636-642. doi: 10.1177/1753193420912644. First published online: May 21, 2020.
- Poore G.V. Clinical lecture on certain conditions of the hand and arm which interfere with the performance of professional acts, especially piano-playing. British medical journal. 1887. № 1(1365). Р. 441-444. doi: 10.1136/bmj.1.1365.441.
- Guterman V.A. Return to creative life. Occupational diseases of the hands. Yekaterinburg: Humanitarian-Ecological Lyceum, 1994. 90 p.
- Wolff K. Dorothy Taubman: The pianist’s medicine woman. Piano Quarterly. 1986. № 34(25–32).
- Fry H.J.H. Overuse syndrome in musicians — 100 years ago: An historical review. Medical journal of Australia. 1986. № 145(11–12). Р. 620-625. doi: 10.5694/j.1326-5377.1986.tb139514.x.
- Fry H.J.H. Overuse syndrome in musicians: prevention and management. The Lancet. 1986. № 328(8509). Р. 728-731. doi: 10.1016/s0140-6736(86)90242-4.
- Fry H.J.H. Patterns of over-use seen in 658 affected instrumental musicians. International Journal of Music Education. 1988. № 1. Р. 3-16. doi: 10.1177/025576148801100101.
- Fry H.J.H. Physical signs in the hand and wrist seen in the overuse injury syndrome of the upper limb. Australian and New Zealand Journal of Surgery. 1986. № 56(1). Р. 47-49. doi: 10.1111/j.1445-2197.1986.tb01819.x.
- Fry H.J.H. Overuse syndrome, alias tenosynovitis/tendinitis: the terminological hoax. Plastic and reconstructive surgery. 1986. № 78(3). Р. 414-417. doi: 10.1097/00006534-198609000-00025.
- Norris R. The Musician’s Survival Manual: A Guide to Preventing and Treating Injuries In Instrumentalists. St. Louis: MMB Music, 1993. 134 р.
- Fry H.J.H. The treatment of overuse syndrome in musicians. Results in 175 patients. Journal of the Royal Society of Medicine. 1988. № 81(10). Р. 572-575. doi: 10.1177/014107688808101007.
- Fugazza L. Methods to support guitarists to recover from injuries and/or maintain health: dissertation. Kungl: Musikhögskolan, 2020. 186 р.
- Fry H.J.H., Rowley G. Instrumental musicians showing technique impairment with painful overuse. Maryland medical journal. 1992. № 41(10). Р. 899-903.
- Fry H.J.H., Hallett M., Mastroianni T., Dang N., Dambrosia J. Incoordination in pianists with overuse syndrome. Neurology. 1998. № 1(2). Р. 512-519. doi: 10.1212/WNL.51.2.512.
- Ozdemir F., Tutus N., Akgun S.O., Kilcik M.H. Evaluation of work-related musculoskeletal disorders and ergonomic risk levels among instrumentalist musicians. Age (year). 2019. № 26(11). Р. 2630-2634. doi: 10.5455/annalsmedres.2019.08.454.
- Calisgan E., Imik U., Talu B., Gogremis M. The correlation of muscle strength, flexibility and range of motion with pain in musicians playing string instruments. Medicine. 2019. № 8(4). Р. 986-93. doi: 10.5455/medscience.2019.08.9110.
- Lima C., Roriz A., Leite A., Colim A., Carneiro P. Exposure to Musculoskeletal Risk of Piano Teachers. Occupational and Environmental Safety and Health II. Studies in Systems, Decision and Control. 2020. № 277. Р. 419-426. doi: 10.1007/978-3-030-41486-3_45.
- Cotik T. Concepts of the Alexander Technique and Practical Ideas for Musicians. American String Teacher. 2019. № 69(2). Р. 33-36. doi: 10.1177/0003131319835543.
- Davies J. Alexander Technique classes improve pain and performance factors in tertiary music students. Journal of Bodywork and Movement Therapies. 2020. № 24(1). Р. 1-7. doi: 10.1016/j.jbmt.2019.04.006.
- Lee M. Forward and Up: An Exploration of Implementations of the Alexander Technique in Post-Secondary Music Institutions: dissertation. London: The University of Western Ontario, 2019. 194 р.
- Salonen B.L. Tertiary music students’ experiences of an occupational health course incorporating the body mapping approach: dissertation. Bloemfontein: Odeion School of Music of the Free State University, 2018. 424 р.
- Holt M. Applied anatomy in music: Body Mapping for trumpeters: dissertation. Las Vegas: School of Music College of Fine Arts. The Graduate College University of Nevada, 2016. 189 р.
- Slade T. Measurable changes in piano performance following a Body Mapping workshop: dissertation. Ottawa: Piano Pedagogy Research Laboratory, School of Music Faculty of Arts University of Ottawa, 2018. 109 р.
- Hammond E.R. Taking Up Space: A Pedagogical History of Flutists' Perspectives on Breath and Support: dissertation. Boone: Appalachian State University, 2019. 189 р.
- Suchitphanit S. Small Hands on a Grand Piano: Understanding Individual Differences and Approaches for Small-Handed Pianists: dissertation. Kansas: University of Kansas, 2017. 187 p.
- Tchernik I. Healthy Piano Technique and the Prevention of Professional Injuries: An Exploration of the Schmidt-Shklovskaya-Minsker Method and its Implementation in Piano Pedagogy: dissertation. Ontario: York University Toronto, 2017. 190 р.
- Ting A., Rocker J. Evaluation and Treatment of Musicians from a Holistic Perspective. The Open Journal of Occupational Therapy. 2019. № 7(4). Р. 1-10. doi: 10.15453/2168-6408.1581.
- Stanhope J., Weinstein P. Should musicians play in pain? British Journal of Pain. 2020. doi: 10.1177/2049463720911399.
- Wijsman S., Ackermann B.J. Educating Australian musicians: are we playing it safe? Health Promotion International. 2019. № 34(4). Р. 869-876. doi: 10.1093/heapro/day030.
- Stanhope J., Tooher R., Pisaniello D., Weinstein P. Have musicians’ musculoskeletal symptoms been thoroughly addressed? A systematic mapping review. International journal of occupational medicine and environmental health. 2019. № 32(3). Р. 291-331. doi: 10.13075/ijomeh.1896.01340.
- Rotter G., Noeres K., Fernholz I., Willich S.N., Schmidt A., Berghöfer A. Musculoskeletal disorders and complaints in professional musicians: a systematic review of prevalence, risk factors, and clinical treatment effects. International archives of occupational and environmental health. 2020. № 93(2). Р. 149-187. doi: 10.1007/s00420-019-01467-8.
- Baadjou V.A., Wijsman S.I., Ginsborg J., Guptill C., de Lisle R., Rennie-Salonen B., Visentin P., Ackermann B.J. Health education literacy and accessibility for musicians: a global approach. Report from the Worldwide Universities Network project. Medical problems of performing artists. 2019. № 34(2). Р. 105-107. doi: 10.21091/mppa.2019.2011.
- Thacker L. Perspectives on Incorporating Health Promotion into Post-Secondary Violin Studio Lessons: A Multi-Phase Qualitative Study: Faculty of Music University of Toronto: dissertation. Toronto: University of Toronto, 2018. 205 р.
- Hale G. Playing with Pain: Injury Prevention Strategies for Music Schools in the United States: dissertation. Washington: Washington American University, 2019. 125 p.
- Matei R., Broad S., Goldbart J., Ginsborg J. Health education for musicians. Frontiers in psychology. 2018. № 9. Р. 1137-1146. doi: 10.3389/fpsyg.2018.01137.
- Schemmann H., Rensing N., Zalpour C. Musculoskeletal Assessments Used in Quantitatively Based Studies About Posture and Movement in High String Players. Medical problems of performing artists. 2018. № 33(1). Р. 56-71. doi: 10.21091/mppa.2018.1009.
- Wolf E., Möller D., Ballenberger N., Morisse K., Zalpour C. Marker-Based Method for Analyzing the Three-Dimensional Upper Body Kinematics of Violinists and Violists. Med. Probl. Perform. Art. 2019. № 34(4). Р. 179-190. doi: 10.21091/mppa.2019.4029.
- Johnson D., Damian D., Tzanetakis G. Detecting Hand Posture in Piano Playing Using Depth Data. Computer Music Journal. 2020. № 43(1). Р. 59-78. doi: 10.1162/COMJ a 00500.
- Saremi S., Mirjalili S. Optimisation Algorithms for Hand Posture Estimation. Singapore: Springer Verlag, 2020. Р. 109-123. doi: 10.1007/978-981-13-9757-8.
- Verwulgen S., Scataglini S., Peeters T., Van Campenhout E., Verheyen S., Truijen S. Motion Capturing for the Evaluation of Ergonomically Designed Guitars. Advances in Intelligent Systems and Computing. 2020. № 1018. Р. 130-135. doi: 10.1007/978-3-030-25629-6_21.
- González-Sánchez V.E., Dahl S., Hatfield J.L., Godøy R.I. Characterizing movement fluency in musical performance: Toward a generic measure for technology enhanced learning. Frontiers in psychology. 2019. № 10. Р. 1-20. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00084.
- Drozdov I., Kidd M., Modlin I.M. Evolution of one-handed piano compositions. The Journal of hand surgery. 2008. № 33(5). Р. 780-786. doi: 10.1016/j.jhsa.2008.01.002.