Международный эндокринологический журнал Том 16, №5, 2020
Вернуться к номеру
Psychosocial aspects of diabetes mellitus
Авторы: Xhardo E., Agaçi F.
University Hospital “Shefqet Ndroqi”, Tirana, Albania
Рубрики: Эндокринология
Разделы: Справочник специалиста
Версия для печати
Складні екологічні, соціальні, поведінкові й емоційні чинники, відомі як психосоціальні, впливають на життя осіб із цукровим діабетом (ЦД) як першого, так і другого типу і на досягнення цільових результатів медичного та психологічного самопочуття. Тому особи з ЦД та члени їх родин зазнають складних, багатогранних проблем при інтеграції в повсякденне життя. Для отримання оптимальних медичних результатів та психологічного благополуччя необхідна допомога, орієнтована на пацієнта, яка визначається як «надання допомоги, що поважає та відповідає індивідуальним уподобанням, потребам та цінностям пацієнта та гарантує, що цінності пацієнта керують усіма клінічними рішеннями». Зміни способу життя не менш важливі, крім суто медичних втручань, у лікуванні ЦД. ЦД призводить не лише до розвитку судинних і неврологічних симптомів захворювання, часто емоційний дистрес та психосоціальний вплив на якість життя цих пацієнтів ускладнюють ефективне управління недугою. Медичний менеджмент ЦД потребує від пацієнта виконання призначеного фахівцем лікування. В оглядовій статті підкреслюється необхідність контролю за психосоціальними факторами, які впливають на перебіг захворювання, психологічним станом (наприклад, депресія, тривожність, порушення харчування, когнітивні порушення), а також медичної грамотності та самоконтролю ЦД. Рекомендовано проводити скринінг на наявність когнітивних порушень, деменції та депресії в осіб віком понад 65 років під час першого візиту та щорічно за потреби, оскільки згадані стани можуть бути також проявами хронічного порушення мозкового кровообігу або дисциркуляторної енцефалопатії, а значить, їх своєчасна діагностика й лікування дуже важливі для подовження тривалості життя пацієнтів. Завданням ендокринологів є визначення початкових порушень у психоемоційній сфері для запобігання їх трансформації в більш тяжкі психічні порушення, які потребуватимуть втручання лікаря-психіатра.
Сложные экологические, социальные, поведенческие и эмоциональные факторы, известные как психосоциальные, влияют на жизнь людей с сахарным диабетом (СД) как первого, так и второго типа и на достижение целевых результатов медицинского и психологического самочувствия. Поэтому люди с СД и члены их семей испытывают сложные, многогранные проблемы при интеграции в повседневную жизнь. Для получения оптимальных медицинских результатов и психологического благополучия необходима помощь, ориентированная на пациента, которая определяется как «предоставление помощи, уважающей и соответствующей индивидуальным предпочтениям, потребностям и ценностям пациента и гарантирующей, что ценности пациента управляют всеми клиническими решениями». Изменения образа жизни не менее важны, помимо чисто медицинских вмешательств, в лечении СД. СД приводит не только к развитию сосудистых и неврологических симптомов заболевания, часто эмоциональный дистресс и психосоциальное влияние на качество жизни этих пациентов затрудняют эффективное управление болезнью. Медицинский менеджмент СД требует от пациента выполнения назначенного специалистом лечения. В обзорной статье подчеркивается необходимость контроля за психосоциальными факторами, которые влияют на течение заболевания, психологическим состоянием (например, депрессия, тревожность, нарушения питания, когнитивные нарушения), а также медицинской грамотности и самоконтроля СД. Рекомендуется проводить скрининг на наличие когнитивных нарушений, деменции и депрессии у лиц старше 65 лет во время первого визита и ежегодно при необходимости, поскольку упомянутые состояния могут быть также проявлениями хронического нарушения мозгового кровообращения или дисциркуляторной энцефалопатии, а значит, их своевременная диагностика и лечение очень важны для увеличения продолжительности жизни пациентов. Задачей эндокринологов является определение начальных нарушений в психоэмоциональной сфере для предотвращения их трансформации в более тяжелые психические нарушения, требующие вмешательства врача-психиатра.
Complex environmental, social, behavioral, and emotional factors, known as psychosocial factors, influence living with diabetes mellitus (DM), both type 1 and type 2, and achieving satisfactory medical outcomes and psychological well-being. Thus, individuals with DM and their families are challenged with complex, multifaceted issues when integrating diabetes care into daily life. To promote optimal medical outcomes and psychological well-being, patient-centered care is essential, defined as “providing care that is respectful of and responsive to individual patient preferences, needs, and values and ensuring that patient values guide all clinical decisions”. Lifestyle changes are equally important, in addition to medical interventions in the management of chronic medical diseases or disorders. The impact of DM reaches far beyond the physical symptoms of the disease, often the emotional distress and psychosocial impact on the quality of life of these patients complicates the effective management of their disease. Medical management of DM requires patient implementation of a treatment regimen. Thus, psychosocial factors impacting self-care such as diabetes distress (burdens of DM and its treatment, worries about adverse consequences), lack of social and economic resources, and other psychological states (e.g., depression, anxiety, eating disorders, cognitive impairment), as well as health literacy and numeracy, should be monitored. Evaluation is indicated during major disease and life transitions, including the onset of complications and significant changes in treatment or life circumstances, with prospective monitoring for 6 months. Future direction in diabetic care should be to screen patients early and often and prevent the diabetes distress. This should be considered a priority while developing a treatment plan not an afterthought.
цукровий діабет; психосоціальні аспекти; супутні захворювання; якість життя
сахарный диабет; психосоциальные аспекты; сопутствующие заболевания; качество жизни
diabetes mellitus; psychosocial aspects; diabetes distress; psychiatric comorbidities
Introduction
Psychosocial aspects of living with diabetes
Pathophysiology of diabetes and comorbid depression
Diabetes distress
Psychiatric comorbidities of diabetes mellitus
Depressive spectrum disorders
Adjustment disorder
Persistent depressive disorder
Major depressive disorder
Anxiety disorders
Other common psychiatric condition comorbid with diabetes mellitus
Diabulimia and eating disorders
Conclusions
- Tareen R.S., Tareen K. Psychosocial aspects of diabetes management: dilemma of diabetes distress. Transl. Pediatr. 2017. 6(4). 383-396. doi: 10.21037/tp.2017.10.04.
- Kreider K.E. Diabetes Distress or Major Depressive Disorder? A Practical Approach to Diagnosing and Treating Psychological Comorbidities of Diabetes. Diabetes Ther. 2017. 8(1). 1-7. doi: 10.1007/s13300-017-0231-1.
- Chew B.H., Shariff-Ghazali S., Fernandez A. Psychological aspects of diabetes care: Effecting behavioral change in patients. World J. Diabetes. 2014. 5(6). 796-808. doi: 10.4239/wjd.v5.i6.796.
- Eborall H.C., Griffin S.J., Prevost A.T., Kinmonth A.L., French D.P., Sutton S. The psychological impact of screening for Type 2 Diabetes Mellitus. Diabetes/Metabolism Research and Reviews. 2006. 22(1). 20-5. DOI: 10.1002/dmrr.590.
- Gonzalez J.S., Tanenbaum M.L., Commissariat P.V. Psychosocial factors in medication adherence and diabetes self-management: Implications for research and practice. Am. Psychol. 2016. 71(7). 539-551. doi: 10.1037/a0040388.
- Cameron D.S., Bertenshaw E.J., Sheeran P. The impact of positive affect on health cognitions and behaviours: a meta-analysis of the experimental evidence. Health Psychol. Rev. 2015. 9(3). 345-365. doi: 10.1080/17437199.2014.923164.
- Fisher L., Polonsky W.H., Hessler D. Addressing diabetes distress in clinical care: a practical guide. Diabet Med. 2019. 36(7). 803-812. doi: 10.1111/dme.13967.
- Urata K., Hashimoto K., Horiuchi R., Fukui K., Arai K. Impact of Diabetes Perceptions on Medication Adherence in Japan. Pharmacy (Basel). 2019. 7(4). 144. doi: 10.3390/pharmacy7040144.
- Kalra S., Jena B.N., Yeravdekar R. Emotional and Psychological Needs of People with Diabetes. Indian J Endocrinol Metab. 2018. 22(5). 696-704. doi: 10.4103/ijem.IJEM_579_17.
- Ghosh S., Chatterjee S. Should depressive patients undergo a regular diabetes screening test? Indian J. Endocrinol. Metab. 2013. 17(3). 537-538. doi: 10.4103/2230-8210.111692.
- Nicolucci A., Kovacs Burns K., Holt R.I. et al. Diabetes Attitudes, Wishes and Needs second study (DAWN2™): cross-national benchmarking of diabetes-related psychosocial outcomes for people with diabetes Diabet Med. 2013. 30(7). 767-777. doi: 10.1111/dme.12245.
- Izard C.E. Emotion theory and research: highlights, unanswered questions, and emerging issues. Ann. Rev. Psychol. 2009. 60. 1-25. doi: 10.1146/annurev.psych.60.110707.163539.
- Bener A., Ghuloum S., Al-Hamaq A.O., Dafeeah E.E. Association between psychological distress and gastrointestinal symptoms in diabetes mellitus. World J. Diabetes. 2012. 3(6). 123-129. doi: 10.4239/wjd.v3.i6.123.
- Laake J.P., Stahl D., Amiel S.A. et al. The association between depressive symptoms and systemic inflammation in people with type 2 diabetes: findings from the South London Diabetes Study. Diabetes Care. 2014. 37(8). 2186-2192. doi: 10.2337/dc13-2522.
- Lima B.B., Hammadah M., Kim J.H. et al. Association of Transient Endothelial Dysfunction Induced by Mental Stress With Major Adverse Cardiovascular Events in Men and Women With Coronary Artery Disease. JAMA Cardiol. 2019. 4(10). 988-996. doi: 10.1001/jamacardio.2019.3252.
- Skinner T.C., Carey M.E., Cradock S. et al. Depressive symptoms in the first year from diagnosis of type 2 diabetes: results from the DESMOND trial. Diab. Med. 2010. 27. 965-967. doi: 10.1111/j.1464-5491.2010.03028.x.
- Sullivan M.D., Katon W.J., Lovato L.C. et al. Association of depression with accelerated cognitive decline among patients with type 2 diabetes in the ACCORD-MIND trial. JAMA Psychiatry. 2013. 70(10). 1041-1047. doi: 10.1001/jamapsychiatry.2013.1965.
- Park M., Katon W.J., Wolf F.M. Depression and risk of mortality in individuals with diabetes: a meta-analysis and systematic review. Gen. Hosp. Psychiatry. 2013. 35(3). 217-225. doi: 10.1016/j.genhosppsych.2013.01.006.
- Baumeister H., Hutter N., Bengel J. Psychological and pharmacological interventions for depression in patients with diabetes mellitus and depression. Cochrane Database Syst. Rev. 2012. 12. CD008381. doi: 10.1002/14651858.CD008381.pub2.
- Das-Munshi J., Stewart R., Ismail K., Bebbington P.E., Jenkins R., Prince M.J. Diabetes, common mental disorders, and disability: findings from the UK National Psychiatric Morbidity Survey. Psychosom. Med. 2007. 69(6). 543-550. doi: 10.1097/PSY.0b013e3180cc3062.
- Bădescu S.V., Tătaru C., Kobylinska L., Georgescu E.L., Zahiu D.M., Zăgrean A.M., Zăgrean L. The association between Diabetes mellitus and Depression. J. Med. Life. 2016. 9(2). 120-125. PMID: 27453739; PMCID: PMC4863499.
- Roy T., Lloyd C.E. Epidemiology of depression and diabetes: a systematic review. J. Affect. Disord. 2012. 142(S8-S21). doi: 10.1016/S0165-0327(12)70004-6.
- Li H.Q., Chi S., Dong Q., Yu J.T. Pharmacotherapeutic strategies for managing comorbid depression and diabetes. Expert Opinion on Pharmacotherapy. 2019. 20(13). 1589-1599. doi: 10.1080/14656566.2019.1622090.
- Nouwen A., Winkley K., Twisk J., Lloyd C.E., Peyrot M., Ismail K., Pouwer F. Type 2 Diabetes Mellitus as a risk factor for the onset of depression: a systematic review and meta-analysis. Diabetologia. 2010. 53. 2480-2486. doi: 10.1007/s00125-010-1874-x.
- Mezuk B., Eaton W.W., Albrecht S., Golden S.H. Depression and type 2 diabetes over the lifespan: a meta-analysis. Diabetes Care. 2008. 31(12). 2383-2390. doi: 10.2337/dc08-0985.
- Mommersteeg P.M., Herr R., Pouwer F., Holt R.I., Loerbroks A. The association between diabetes and an episode of depressive symptoms in the 2002 World Health Survey: an analysis of 231,797 individuals from 47 countries. Diabet Med. 2013. 30(6). 208-214. doi: 10.1111/dme.12193.
- Fisher L., Skaff M.M., Mullan J.T. et al. Clinical depression versus distress among patients with type 2 diabetes: not just a question of semantics. Diabetes Care. 2007. 30(3). 542-548. doi: 10.2337/dc06-1614.
- Swardfager W., Yang P., Herrmann N. et al. Depressive symptoms predict non-completion of a structured exercise intervention for people with Type 2 diabetes. Diabet Med. 2016. 33(4). 529-536. doi: 10.1111/dme.12872.
- Joensen L.E., Tapager I., Willaing I. Diabetes distress in Type 1 diabetes – a new measurement fit for purpose. Diabet Med. 2013. 30(9). 1132-1139. doi: 10.1111/dme.12241.
- Regier D.A., Kuhl E.A., Kupfer D.J. The DSM-5: Classification and criteria changes. World Psychiatry. 2013. 12(2). 92-8. doi: 10.1002/wps.20050.
- Moulton C.D., Pickup J.C., Ismail K. The link between depression and diabetes: the search for shared mechanisms. Lancet Diabetes Endocrinol. 2015. 3(6). 461-471. doi: 10.1016/S2213-8587(15)00134-5.
- Davidson J. Diabulimia: how eating disorders can affect adolescents with diabetes. Nurs. Stand. 2014. 29(2). 44-49. doi: 10.7748/ns.29.2.44.e7877.
- Jones D.E., Greenberg M., Crowley M. Early social-emotional functioning and public health: the relationship between kindergarten social competence and future wellness. Am. J. Public Health. 2015. 10. 1-8. doi: 10.4244/EIJV10I10A196.
- Hood K.K., Beavers D.P., Yi-Frazier J., Bell R., Dabelea D., Mckeown R.E., Lawrence J.M. Psychosocial burden and glycemic control during the first 6 years of diabetes: results from the SEARCH for Diabetes in Youth study. J. Adolesc Health. 2014. 55(4). 498-504. doi: 10.1016/j.jadohealth.2014.03.011.
- Almeida O.P., McCaul K., Hankey G.J. et al. Duration of diabetes and its association with depression in later life: The Health in Men Study (HIMS). Maturitas. 2016. 86. 3-9. doi: 10.1016/j.maturitas.2016.01.003.
- Lutter M. Emerging Treatments in Eating Disorders. Neurotherapeutics. 2017. 14(3). 614-622. doi: 10.1007/s13311-017-0535-x.