Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



UkrainePediatricGlobal

UkrainePediatricGlobal

Журнал "Здоров`я дитини" Том 15, №8, 2020

Повернутися до номеру

Здоров’я дитини в дзеркалі нумізматики. Повідомлення 2. Історія дитячої хірургії

Автори: Синяченко О.В., Єрмолаєва М.В., Верзілов С.М., Лівенцова К.В., Герасименко В.В., Полесова Т.Р.
Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Рубрики: Педіатрія/Неонатологія

Розділи: Історія медицини

Версія для друку


Резюме

У повідомленні 1 були наведені дефініція нумізматики як історичної науки, аспекти вивчення її складових (монети, медалі, плакети), монети та медалі, на яких зображені міжнародні загальноприйняті символи педіатрії (Гор-па-херд, або Гарпократ, пелікан, що годує своїх пташенят, і флорентійське немовля), підкреслена роль видатних учених та лікарів, які зробили неоцінений внесок у розвиток педіатрії, і вони були подані на нумізматичних матеріалах, коротко висвітлено їх біографії. Підкреслювалося недостатнє сучасне використання засобів нумізматики в справі увічнення пам’яті знаменитих педіатрів. У повідомленні 2 розглядаються питання історії дитячої хірургії за нумізматичними матеріалами, наведені спеціалізовані лікувальні установи Аргентини, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі, Португалії, Росії, США, Угорщини, Уругваю, Франції, де проводяться оперативні втручання хворим дітям, висвітлені наукові форуми дитячих хірургів (конгреси, з’їзди, конференції, симпозіуми).

В сообщении 1 были представлены дефиниция нумизматики как исторической науки, аспекты изучения ее составляющих (монеты, медали, плакеты), монеты и медали, на которых изображены международные общепринятые символы педиатрии (Гор-па-херд, или Гарпократ, пеликан, кормящий своих птенцов, и флорентийский младенец), подчеркнута роль видных ученых и врачей, которые внесли неоценимый вклад в развитие педиатрии, и они были представлены на нумизматических материалах, кратко освещены их биографии. Подчеркивалось недостаточное современное использование средств нумизматики в деле увековечивания памяти знаменитых педиатров. В сообщении 2 рассматриваются вопросы истории детской хирургии по нумизматическим материалам, приведены специализированные лечебные учреждения Аргентины, Венгрии, Германии, Латвии, Литвы, Польши, Португалии, России, США, Уругвая, Франции, где проводятся оперативные вмешательства больным детям, освещены научные форумы детских хирургов (конгрессы, съезды, конференции, симпозиумы).

Report 1 presented the definition of numismatics as a historical science, aspects of the study of its components (coins, medals, plaques), the images of common international symbols of pediatrics (Har-pa-Khered, or Harpocrates, a pelican feeding its chicks, and Florentine Infant), it was emphasized the role of prominent scientists and doctors who made an invaluable contribution to the development of pediatrics and they were provided on numismatic materials, their biographies were briefly highlighted. The insufficient modern usage of numismatics facilities in perpetuating the memory of famous pediatricians was emphasized. Report 2 considers the questions of the history of pediatric surgery based on numismatic materials, lists the specialized medical institutions in Argentina, Hungary, Germany, Latvia, Lithuania, Poland, Portugal, Russia, the USA, Uruguay, France, where surgical interventions for sick children are carried out, and scientific forums for children surgeons (congresses, congresses, conferences, symposia) are clarified.


Ключові слова

медицина; дитяча хірургія; історія; нумізматика

медицина; детская хирургия; история; нумизматика

medicine; pediatric surgery; history; numismatics

Вступ

У попередньому повідомленні 1 йшлося про те, що поява лікарів, які спеціально займалися медичними проблемами лікування дітей, стала повсюдно спостерігатися в цивілізованих країнах на початку XIX століття [1]. Дитяча хірургія має відносно недовгу історію [2–4]. Існують відомості, що в окрему дисципліну дитяча хірургія була вперше виділена із загальної хірургії у Великобританії [5]. Необхідно підкреслити, що розвиток дитячої хірургії став можливим лише після появи дитячої анестезіології [6–8]. Із загальної дитячої хірургії згодом були виділені вузькі спеціальності, які вже мають свої власні історії, — педіатричні кардіохірургія [9], отоларингологія [10], урологія [11], ортопедія [12], торакальна хірургія [13].
Як було сказано в повідомленні 1, однією з форм вивчення історії медицини є нумізматика. Слово «нумізматика» походить від латинського numisma («монета»), що означає «звичай, який встановився, громадський порядок, традиція, правова норма». У зв’язку з цим слово «монета» (одиниця вартості, металевий грошовий знак) стала похідним поняття «повна міра, законна норма». Нумізматика, що зародилася в XIX столітті, є галуззю історичної науки, пов’язаної з економікою, політикою, культурою і правом [14]. До нумізматичних матеріалів належать монети, медалі й плакети (від французького рlakette — «пластинка», «плак» — «тонкий шматочок металу»). Якнайкраще ілюструють історію педіатрії різні форми медальєрного образотворчого мистецтва (екзонумія, або паранумізматика) [15]. Медаль є прообразом пам’ятної (меморіальної) монети [16].
Окремою складовою наукової нумізматики став її медичний розділ [17, 18], в якому монети, медалі й плакети поділяються за тематикою медичних професій, у тому числі педіатрії [19]. Нумізматичні матеріали вважаються одним із найбільш стійких «архівів» історії медицини, які, крім того, зображують сторінки життя і професіональну діяльність видатних медиків минулого [20].
Мета роботи: оцінити розвиток світової дитячої хірургії, відображеної на нумізматичних матеріалах. Уперше проаналізовано 84 медалі та плакети, які за багато років становили певний каталог із коротким описом історичних подій. Умовними позначками в даній роботі стали: [l] — медаль, [lû] — медаль з підвіскою, [n] — плакета. 
Результати. До засновників дитячої хірургії в Радянському Союзі належить Терновський Сергій Дмитрович (1896–1960) (рис. 1, 2), який народився в селі Зюздіно на Вятківщині (Російська імперія), закінчив медичний факультет Московського університету, розробляв проблеми комбустіології, абдомінальної та щелепно-лицевої хірургії в дітей. Фундатором французької дитячої хірургії є Омбредан Луї (1871–1956) (рис. 3, 4), який народився, навчався і працював у Парижі (Hôpital Necker). Уродженцем кримської Алушти, випускником Саратовського медичного інституту був знаменитий дитячий хірург Баїров Гірей Алієвич (1922–1999) (рис. 5), відомий своїми пріоритетними дослідженнями з вивчення атрезій стравоходу й трахеостравохідних нориць. Французький вчений Фелізе Жорж-Марі (1844–1908) (рис. 6) в XIX столітті прославився розробками методів хірургічного лікування кіст у дитячому віці.
Видатним дитячим кардіохірургом був уродженець грузинського Тбілісі, де потім закінчив місцевий медичний інститут, Бураковський Володимир Іванович (1922–1994) (рис. 7, 8), який сформувався як всесвітньо відомий фахівець із хірургічного лікування вроджених пороків серця в дітей, при цьому впровадивши в практику метод гіпербаричної оксигенації. Американський хірург, уродженець Каллодена (штат Джорджія), випускник Університету Джона Хопкінса Блейлок Альфред (1899–1964) (рис. 9, 10) став розробником операції підключично-легеневого анастомозу для лікування дітей із пульмональною гіпертензією внаслідок вад серця. Фундатором дитячої офтальмології був уродженець Атлантичної Луари Сурділль Жильбер (1867–1962) (рис. 11), а піонером дитячої отоларингології — представник Великої Британії Девід Альберт (рис. 12).
На нумізматичних матеріалах відображено чималу плеяду дитячих ортопедів. До засновників такої наукової школи спеціалістів, безперечно, належить відомий чеський хурірг, уродженець Зенфтенберга (Богемія), випускник Віденського університету Альберт Едуард (1841–1900) (рис. 13, 14), який у клініці австрійського Інсбруку першим вивчив механіку дитячих суглобів у нормі та при патології з подальшим оперативним втручанням для корекції рухів. Народився, навчався і працював у Страсбурзі французький вчений Беккель Жуль (1848–1927) (рис. 15, 16), відомий як розробник лікування дітей із рахітом методом остеотомії; австрійський хірург, уродженець швейцарського Цюріха Бюдінгер Конрад (1867–1944) (рис. 17) описав у підлітків остеопатію (хондромаляцію) надколінка у вигляді асептичного некрозу суглобового хряща з утворенням крайових остеофітів (вважав це захворювання рецидивуючим спадково обумовленим синовітом із кістозною дегенерацією й фрагментацією надколінка), а ще один австрійський лікар-педіатр Якш-Вартенхорст Рудольф (1855–1947) (рис. 18), який вивчав медицину в Празі та Страсбурзі, працював у Празі, Відні й Граці, у 1923 році описав у дітей поліхондропатію, що в 1960 році отримала назву «рецидивуючий поліхондрит».
Видатний німецький ортопед, уродженець Шенбронна (Ротенбург-на-Таубері) Гессінг Фрідріх Рітер (1838–1918) (рис. 19–23) був фундатором ортопедичних технологій серед дітей, у своїй практиці широко використовував оперативні (артродез, артропластика) і консервативні (редресація, витягування кінцівок, гіпсові фіксуючі пов’язки) лікувальні заходи при хворобах суглобів, запропонував способи лікування соха vara, створив шарнірно-гільзовий ортопедичний апарат для профілактики деформацій суглобів та розвантаження й фіксації нижньої кінцівки. Відомий російський дитячий хірург, уродженець Смоленська, випускник медичного факультету Московського університету Краснобаєв Тимофій Петрович (1865–1952) (рис. 24) став основоположником дитячої фтизіоортопедії, автором популярної книги «Кістково-суглобовий туберкульоз у дітей» (1950 р.).
Слід згадати трьох французьких вчених, які зробили суттєвий внесок у розвиток дитячої ортопедії: 1) Роше Гастон Анрі-Луї (1876–1957) (рис. 25, 26), який народився в Жиронді (Бордо), де потім навчався і працював у місцевій дитячій лікарні Аргонського двору, обіймав посаду керівника кафедри дитячої та ортопедичної хірургії клініки університету Бордо, розробляв хірургічні методи лікування ювенільного хронічного артриту, кістково-суглобового туберкульозу та артеріїтів кінцівок у дітей; 2) Інгельранс П’єр (1898–1980) (рис. 27, 28), дитячий фтизіоортопед, уродженець Лілля, де закінчив медичний факультет місцевого університету, який обіймав посаду завідувача кафедри ортопедії в Сен-Совері, був обраний головою національного товариства дитячих хірургів, запропонував методи серологічної діагностики захворювань ортопедичного профілю; 3) Ріффат Жорж (1923–2016) (рис. 29), який працював у Ліоні, а від 1959 року — у ревматологічному центрі Сент-Етьєна (університет Ж. Монне), досліджував взаємозв’язок уражень суглобового хряща з мінеральною компактністю кістки, вирішував питання діагностики екзостозів та тендинітів у дітей, розробляв методи лікування ювенільних деформацій хребта.
Фундатор дитячої ортопедії Турнер Генріх Іванович (1858–1941) (рис. 30–32) народився в Петербурзі, де закінчив Медико-хірургічну академію, підняв питання покаліченої дитини внаслідок захворювань опорно-рухового апарата, закликав про допомогу їм шляхом ортопедичної реабілітації, а до того існуючий притулок дітей-калік перетворив у «Лікувально-виховний будинок для фізично дефективних дітей» (у 1932 році на його базі засновано інститут). З ініціативи Г.І. Турнера створено Ленінградське товариство дитячих ортопедів. Батько британської педіатрії, уродженець Хайбері (Лондон), випускник медичної школи Кембріджського університету Стілл Джордж Фредерік (1868–1941) (рис. 33, 34) описав дитячий фебрильний артрит (ювенільний ідіопатичний), а відомий чеський дитячий ортопед Фрейка Бедржих (1890–1972) (рис. 35, 36), який народився в Утіховіці, закінчив медичний факультет Карлового університету, працював у Братиславі та Брно, а з 1928 року — на медичному факультеті Масариківського університету, де розробляв нехірургічні методи лікування дисплазії кульшових зчленувань у дітей.
Різноманітні оперативні втручання хворим дітям здійснювались і виконуються зараз у спеціалізованих лікувальних закладах Аргентини (рис. 37, 38), Ізраїлю (рис. 39), Латвії (рис. 40), Литви (рис. 41), Німеччини (рис. 42–45), США (рис. 46, 47), Угорщини (рис. 48), Уругваю (рис. 49), Франції (рис. 50–54).
Ще в 1888 році на І медичному конгресі в Брешії виникла необхідність в організації педіатричній асоціації в Італії, яку створено в 1898 році під час ІІІ італійського конгресу педіатрів, що відбувся в Турині [21]. Слід зазначити, що за два роки (1900 р.) організовано в Стокгольмі Педіатричне товариство при Шведському товаристві медицини (із 1936 року — Шведська педіатрична асоціація) [22]. Незабаром стали з’являтися науково-практичні організації педіатрів і дитячих хірургів (асоціації, товариства) в Австрії [23], Канаді [24].
Питання хірургічного лікування дітей обговорено на форумах педіатрів (конгреси, з’їзди, конференції, симпозіуми), що відображено на нумізматичних матеріалах, в Австрії (рис. 55), Великій Британії (рис. 56), Греції (рис. 57), Італії (рис. 58, 59), Мексиці (рис. 60), Молдові (рис. 61), Португалії (рис. 62–69), Росії (рис. 70–74), США (рис. 75–77), Угорщині (рис. 78), Франції (рис. 79–83), Чехії (рис. 84).

Висновки

Вивчення сучасної дитячої хірургії неминуче призводить до необхідності поглибленої оцінки її історичного розвитку. Як і будь-яка інша медична спеціальність, вона не є з’єднанням готових встановлених істин, а становить собою результат тривалого і складного процесу, коли в кожному відрізку часу вона становить певний етап розвитку знань про хірургічні хвороби дітей. На превеликий жаль, поки що пам’ять про знаменитих дитячих хірургів минулого недостатньо відзначена випуском нумізматичної продукції. Ми сподіваємось на появу нових матеріалів таких малих форм образотворчого мистецтва.
Конфлікт інтересів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів, при цьому автори не отримували від окремих осіб й організацій фінансової підтримки дослідження, гонорарів та інших форм винагород.
Інформація про внесок кожного співавтора: Синяченко О.В. — збір нумізматичного матеріалу і написання тексту; Єрмолаєва М.В. — дизайн і концепція дослідження; Верзілов С.М. — аналіз даних літератури за проблемою; Лівенцова Л.В. — підготовка ілюстрацій, комп’ютерна графіка; Герасименко В.В. — збір нумізматичного матеріалу; Полесова Т.Р. — збір нумізматичного матеріалу.

Список літератури

  1. Mahnke C.B. The growth and development of a specialty: the history of pediatrics. Clin. Pediatr. 2000. 39(12). 705-714. doi: 10.1177/000992280003901204.
  2. Tosovský V., Tosovská M.L. History of pediatric surgery in Bohemia. Rozhl. Chir. 1974. 53(10). 718-719. PMID: 4605699.
  3. Chang J.H. Timelines in the history of pediatric surgery. J. Pediatr. Surg. 1986. 21(12). 1068-1072. doi: 10.1016/0022-3468(86)90010-2.
  4. Kuroda T. On the occasion of the 50th anniversary of japanese society of pediatric surgeons. Nihon Geka Gakkai Zasshi. 2014. 115(6). 305-309. PMID: 25702508.
  5. Spitz L. The history of paediatric surgery in the United Kingdom and the influence of the national health service on its development. J. Pediatr. Surg. 2012. 47(1). 29-35. doi: 10.1016/j.jpedsurg.2011.10.014.
  6. Ribbink-Goslinga A.M., Molenaar J.C. History of pediatric surgery. Tijdschr Kindergeneeskd. 1987. 55(4). 117-124. PMID: 3313804.
  7. Mai C.L., Firth P.G., Yaster M. History of pediatric anesthesia timeline. Paediatr. Anaesth. 2013. 23(1). 1-2. doi: 10.1111/pan.12094.
  8. Cladis F., Yanofsky S. Education in pediatric anesthesiology: The evolution of a specialty. Int. Anesthesiol. Clin. 2019. 57(4). 3-14. doi: 10.1097/AIA.0000000000000248.
  9. Karl T.R., Martin G.R., Jacobs J.P., Wernovsky G. Key events in the history of cardiac surgery and paediatric cardiology. Cardiol. Young. 2017. 27(10). 2029-2062. doi: 10.1017/S1047951117002256.
  10. Stool S.E. Evolution of pediatric otolaryngology. Pediatr. Clin. North Am. 1989. 36(6). 1363-1369. doi: 10.1016/s0031-3955(16)36793-1.
  11. Ritchey M.L. Pediatric urology: a “grown-up” subspecialty. J. Urol. 2012. 187(1). 7-8. doi: 10.1016/j.juro.2011.10.050.
  12. Shulman S.T. A pediatrician’s view. On joints and stuff. Pediatr. Ann. 2002. 31(6). 339-340. DOI: 10.3928/0090-4481-20020601-03.
  13. Chang J.H. Progress in pediatric surgery. Historical aspects. Prog. Pediatr. Surg. 1991. 27(1). 5-29. PMID: 1907388.
  14. Kunzmann R. The Saint Eligius, his life and work and his traces in numismatics. Schweiz Arch. Tierheilkd. 2014. 156(1). 13-16. doi: 10.1024/0036-7281/a000541.
  15. Syniachenko O.V., Golovach I.Yu., Iermolaieva M.V. et al. Revmatolohiya v oblychchyakh: numizmatychno-biohrafichnyy kataloh [Rheumatology in the face: numismatic and biographical catalog]. Kramators’k: Drukars’kyy dim, 2019. 180 p. (In Ukrainian).
  16. Syniachenko O.V., Smiian S.I., Iermolaieva M.V., Dumansky Yu.V. Medytsyna. Ukrayina. Numizmatyka [Medicine. Ukraine. Numismatics]. Ternopil’: Pidruchnyky i posibnyky, 2019. 192 p. (In Ukrainian).
  17. Allen C.R. A survey of medical numismatics. Medicina in nummis. JAMA. 1981. 246(20). 2347-2349. PMID: 7029013.
  18. Kay M. Medical numismatics. Adler Mus. Bull. 1996. 22(2). 3-6. PMID: 11613550.
  19. Tiser H. Themes in our profession on coins and medals. Ceskа Gynekol. 1986. 51(3). 195-199. PMID: 3521905.
  20. Pearn J. Enduring biographic heritage — medical numismatics. J. Med. Biogr. 2019. 27(2). 108-115. doi: 10.1177/0967772016676784.
  21. Mussa G.C., Pilotti G. Pediatrics in Turin at the end of the 19th century. Minerva Pediatr. 1997. 49(9). 433-450. PMID: 9471549.
  22. Rabo E. The Swedish Pediatric Associations 1900–1970. Sven. Med. Tidskr. 1999. 3(1). 197-212. PMID: 11625673.
  23. Lischka A. 160 years of pediatrics in Austria. Kinderkrankenschwester. 1997. 16(9). 376-380. PMID: 9397780.
  24. Shandling B. History of the Canadian Association of paediatric surgeons. J. Pediatr. Surg. 1979. 14(5). 509-510. doi: 10.1016/s0022-3468(79)80126-8.

Повернутися до номеру