Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Emergency medicine" Том 17, №2, 2021

Back to issue

Identification of prognostic markers in clinical decision making on massive blood transfusions in parturient women with blood loss

Authors: Мітюрєв Д.С.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
КЗ ЛОР «Львівський обласний клінічний перинатальний центр», м. Львів, Україна

Categories: Medicine of emergency

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Робота присвячена виявленню прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою. Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 38 породіль, у яких пологи ускладнилися крововтратою. Середній вік обстежених становив 27,4 ± 4,1 року, маса — 83,3 ± 4,8 кг. Кількість первісток — 18 пацієнток (47,4 %), повторнонароджуючих — 20 породіль (52,6 %). Післяпологова крововтрата становила в середньому 1830,5 ± 622,7 мл. Усі кровотечі були зупинені згідно з чинним протоколом. Результати. Проведений аналіз продемонстрував, що такі показники, як рівень фібриногену (р = 0,0223) і лактату (р = 0,0137), мали статистичні відмінності стосовно досліджених груп з масивною гемотрансфузією і з помірним переливанням препаратів крові. Одновимірний логістичний регресійний аналіз дав відношення шансів 0,95 (95% довірчий інтервал (ДI) 0,96–0,98) для фібриногену і 1,7 (95% ДI 1,1–3,14) для лактату, а відношення шансів для шокового індексу (ШІ) становило 1,45 (95% ДI 0,46–4,52). Площа під кривими (ППК) ROC для фібриногену, лактату і ШІ — 0,805 (95% ДI 0,612–0,927), 0,722 (95% ДI 0,528–0,869) і 0,588 (95% ДI 0,381–0,780) відповідно. Граничне значення фібриногену 2,13 г/л мало чутливість і специфічність 0,91 і 0,55 відповідно. У той же час граничне значення лактату, що дорівнювало 4 ммоль/л, мало чутливість і специфічність 0,69 і 0,66 відповідно. ППК ROC для лактату була значно вище, ніж у ШІ, різниця ППК між цими показниками становила –0,134 (95% ДI від 0,275 до –0,012) (р = 0,052). Порогове значення лактату, що дорівнює 4 ммоль/л, мало чутливість і специфічність 0,69 і 0,66 відповідно, у той час як порогове значення для ШІ 1,2 мало чутливість і специфічність 0,64 і 0,35 відповідно. Висновки. Лактат виявився кращим прогностичним маркером при клінічному прийнятті рішення щодо проведення масивних гемотрансфузій порівняно з загальноприйнятим в цьому відношенні ШІ у пацієнток з післяпологовою крововтратою.

Background. Obstetric hemorrhage is the leading cause of maternal mortality worldwide. According to the World Health Organization, massive bleeding in parturient women, along with infectious complications and preeclampsia, determine up to 75 % of cases of maternal mortality. The purpose of the study was to identify prognostic markers in clinical decision making for massive blood transfusions in parturient women with blood loss. Materials and methods. The study included 38 parturient women in whom childbirth was complicated by blood loss. The average age of the subjects was 27.4 ± 4.1 years, weight — 83.3 ± ± 4.8 kg. The number of first-time mothers was 18 patients (47.4 %), multipara — 20 mothers (52.6 %). Postpartum blood loss averaged 1,830.5 ± 622.7 ml. All bleedings were stopped according to current protocols. Results. The analysis showed that indicators such as the level of fibrinogen (p = 0.0223) and lactate (p = 0.0137) had statistical differences in the study groups with massive blood transfusions and moderate blood transfusions. One-dimensional logistic regression analysis gave an odds ratio of 0.95 (95% confidence interval (CI), 0.96–0.98) for fibrinogen and 1.7 (95% CI, 1.1–3.14) for lactate, and an odds ratio for shock index was 1.45 (95% CI, 0.46–4.52). The area under the ROC-curves (AUC) for fibrinogen, lactate and shock index was 0.805 (95% CI, 0.612–0.927), 0.722 (95% CI, 0.528–0.869) and 0.588 (95% CI, 0.381–0.780), respectively. The limit value of fibrinogen 2.13 g/l had a sensitivity and specificity of 0.91 and 0.55, respectively. At the same time, the limit value of lactate, equal to 4 mmol/l, had a sensitivity and specificity of 0.69 and 0.66, respectively. AUC for lactate was significantly higher than for shock index, the difference in AUC between these indicators was –0.134 (95% CI, 0.275 to –0.012) (p = 0.052). The lactate threshold of 4 mmol/l had a sensitivity and specificity of 0.69 and 0.66, respectively, while the threshold for the shock index of 1.2 had a sensitivity and specificity of 0.64 and 0.35, respectively. Conclusions. Lactate was a better prognostic marker in the clinical decision to conduct massive blood transfusions, compared with the generally accepted shock index in patients with postpartum blood loss. Lactate measurement may be useful for activating the massive blood transfusions protocol and for promoting the onset of active hemostasis procedures.


Keywords

акушерські кровотечі; гемотрансфузія; рівень лактату

obstetric hemorrhages; blood transfusion; lactate level


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

1. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/maternal-mortality
2. Hay S.I., Jayaraman S.P., Truelsen T. et al. GBD 2015 Disease and Injury Incidence and Prevalence Collaborators. Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 310 diseases and injuries, 1990–2015: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. Lancet. 2016. Vol. 388(10053). P. 1545-1602.
3. Heitkamp A., Lot Aronson S., van den Akker Th. et al. Major obstetric haemorrhage in Metro East, Cape Town, South Africa: a population-based cohort study using the maternal near-miss approach. BMC Pregnancy Childbirth. 2020. Vol. 20(1). P. 14-22.
4. Sheldon W.R., Blum J., Vogel J.P. et al. Postpartum hae-morrhage management, risks, and maternal outcomes: findings from the World Health Organization multicountry survey on maternal and newborn health. Bjog. 2014. Vol. 121(Suppl. 1). Р. 5-13.
5. https://www.un.org/millenniumgoals/pdf/Goal_5_fs.pdf
6. Butwick A.J., Goodnough L.T. Transfusion and coagulation management in major obstetric hemorrhage. Curr. Opin. Anesthesiol. 2015. Vol. 28. № 3. Р. 275-284.
7. Rau C.S., Wu S.C., Kuo S.C. et al. Prediction of Massive Transfusion in Trauma Patients with Shock Index, Modified Shock Index, and Age Shock Index. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2016. Vol. 13(7). Р. 683-674.
8. Era S., Matsunaga S., Matsumura H. et al. Usefulness of shock indicators for determining the need for blood transfusion after massive obstetric hemorrhage. J. Obstet. Gynaecol. Res. 2015. Vol. 41(1). Р. 39-43.
9. Brooke M., Yeung L., Miraflor E. et al. Lactate predicts massive transfusion in hemodynamically normal patients. J. Surg. Res. 2016. Vol. 204. Р. 139-144.
10. Stokbro L.A., Schaffalitzky de Muckadell O.B., Laursen S.B. Arterial lactate does not predict outcome better than existing risk scores in upper gastrointestinal bleeding. Scand. J. Gastroenterol. 2018. Vol. 53(5). Р. 586-591.
11. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 24 березня 2014 р. № 205 «Акушерські кровотечі».
12. Mavrides E., Allard S., Chandraharan E. et al. Prevention and Management of Postpartum Haemorrhage: Green-top Guideline No. 52. BJOG. 2017. Vol. 124. № 5. e106-e149.
13. Moodley J., Pattinson R.C., Fawcus S. et al. The Confidential Enquiry into Maternal Deaths in South Africa: a case study. BJOG. 2014. Vol. 121(Suppl. 4). Р. 53-60.
14. Sohn C.H., Kim Y.J., Seo D.W. et al. Blood lactate concentration and shock index associated with massive transfusion in emergency department patients with primary postpartum haemorrhage. Br. J. Anaesth. 2018. Vol. 121. № 2. Р. 378-383.
15. Soller B., Zou F., Dale Prince M. et al. Comparison of Noninvasive pH and Blood Lactate as Predictors of Mortality in a Swine Hemorrhagic Shock with Restricted Volume Resuscitation Model. Shock. 2015. Vol. 44(Suppl. 1). Р. 90-95.

Back to issue