Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 11, №3, 2021
Вернуться к номеру
Фактори ризику зниження мінеральної щільності кісткової тканини та розвитку синдесмофітів у чоловіків з анкілозуючим спондилітом: ретроспективний аналіз
Авторы: Борткевич О.П., Ситенко А.О.
ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Актуальність. Анкілозуючий спондиліт (АС) асоціюється з порушенням метаболізму кісткової тканини, що спричиняється запальним процесом або лікуванням (зокрема, застосуванням глюкокортикоїдів (ГК)) і призводить до подальшого зниження рухливості пацієнта та збільшення ризику розвитку переломів.
Мета дослідження — оцінити поширеність зниження мінеральної щільності кісткової тканини (ЗМЩКТ) та дослідити фактори впливу на частоту остеопенії, остеопорозу та синдесмофітів (СФ) у чоловіків з АС.
Дизайн дослідження: обсерваційне, ретроспективне дослідження.
Джерело даних: історії хвороби стаціонарних пацієнтів відділу некоронарних захворювань серця, ревматології та терапії, ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України».
Глибина пошуку: 01.2019 — 01.2021.
Критерії відбору медичної документації. Діагноз: АС, чоловіча стать, наявність у програмі обстеження двохенергетичної рентгенівської абсорбціометрії (DEXA: показник Z поперекового відділу, шийки стегнової кістки), рентгенографії чи магнітно-резонансної томографії хребта (морфометричний аналіз тіл хребців, запалення та ступінь анкілозу сакроілеальних зчленувань), лабораторних показників (швидкість осідання еритроцитів, С-реактивний білок).
Досліджувана популяція: пацієнти чоловічої статі зі встановленим діагнозом АС відповідно до модифікованих Нью-Йоркських критеріїв (1984).
Показники наслідків хвороби: частка пацієнтів з остеопенією, остеопорозом, переломами, синдесмофітами.
Фактори ризику: оцінювали фактори ризику розвитку ЗМЩКТ за умов АС — вік, тривалість, активність (BASDAI) захворювання, застосування ГК, паління.
Статистичний аналіз проводили за таблицями сполучення (критерій χ2). Рівень значущості становив 0,05.
Результати. Проаналізовано історії хвороби 41 пацієнта чоловічої статі з діагнозом АС, що відповідають модифікованим Нью-Йоркським критеріям. Клінічна характеристика хворих наведена у табл. 1.
/64.jpg)
Серед обстежених хворих 62 % не мали ЗМЩКТ, 38 % мали ЗМЩКТ у такому відсотковому співвідношенні: остеопенія — 21 %, остеопороз — 15 %, переломи — 2 %. Частота синдесмофітів у 38 % хворих, які мали ЗМЩКТ, становила 21 %, у 79 % хворих зі ЗМЩКТ синдесмофіти були відсутні. Асоціації факторів ризику розвитку ЗМЩКТ у хворих на АС наведені в табл. 2.
/65.jpg)
Висновки. АС — важлива медико-соціальна проблема, у клінічній картині якої вагому роль відіграє ЗМЩКТ, що призводить до порушення опорно-рухової функції, інвалідизації та вимагає значних витрат на лікування та реабілітацію хворих. Осифікація міжхребцевих суглобів при АС пов’язана зі ЗМЩКТ: синдесмофіти виявляються у 21 % випадків у групі пацієнтів з ознаками остеопенії та остеопорозу. ЗМЩКТ та синдесмофіти мають спільні фактори ризику: активність та тривалість АС, паління та факт застосування ГК. Вік пацієнта з АС не відноситься до чинників ризику ЗМЩКТ і синдесмофітів. Необхідні подальші дослідження з метою встановлення патогенетичних механізмів, що лежать в основі виявлених асоціацій.