Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 11, №3, 2021
Вернуться к номеру
Структурно-функціональний стан кісткової тканини в чоловіків і жінок із гіперурикемією та подагрою
Авторы: Дубецька Г.С., Поворознюк В.В.
ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», м. Київ, Україна
Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия
Разделы: Медицинские форумы
Версия для печати
Мета дослідження — вивчити структурно-функціональний стан кісткової тканини (показники її мінеральної щільності та якості) у жінок у постменопаузальному періоді та в чоловіків із різним рівнем сечової кислоти в сироватці крові.
Матеріали та методи. Пацієнти, які знаходились під спостереженням у ДУ «Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»: 412 жінок у постменопаузальному періоді та 140 чоловіків віком від 50 до 80 років. Залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові за квартильним розподілом було виділено 4 групи пацієнтів: жінки у постменопаузальному періоді (Q1: < 235 мкмоль/л; Q2: 235–281 мкмоль/л; Q3: 282–329 мкмоль/л; Q4: > 329 мкмоль/л) та чоловіки (Q1: < 281; Q2: 281–342; Q3: 343–404; Q4: > 404 мкмоль/л). Визначення рівня сечової кислоти в сироватці крові здійснювали за допомогою уриказно-пероксидазного методу, мінеральної щільності кісткової тканини всього скелета, поперекового відділу хребта, шийки стегнової кістки, променевої кістки — за допомогою приладу Prodigy. Оцінку показника якості трабекулярної кісткової тканини проводили за допомогою інстальованої програми TBS iNsight® software на рентгенівському денситометрі (Med-Imaps, Pessac, France).
Результати. Частота остеопорозу в жінок у постменопаузальному періоді з гіперурикемією нижча порівняно з показниками осіб з нормоурикемією (відповідно 23 та 28 % на рівні поперекового відділу хребта й 17 та 21 % на рівні шийки стегнової кістки). Мінеральна щільність кісткової тканини була вірогідно вищою в жінок у постменопаузальному періоді з найвищими показниками рівня сечової кислоти на рівні шийки стегнової кістки, вертлюга та ультрадистального відділу кісток передпліччя між Q1 та Q4 квартильними групами (р < 0,05). Показник якості кісткової тканини не впливав на рівень сечової кислоти в жінок у постменопаузальному періоді залежно від квартильного розподілу (F = 0,78; p > 0,05).
Частота остеопорозу в чоловіків із гіперурикемією була нижчою порівняно з показниками чоловіків з нормоурикемією (відповідно 4 та 17 % на рівні поперекового відділу хребта; 4 та 15 % — шийки стегнової кістки). У чоловіків із найнижчим рівнем сечової кислоти спостерігались найнижчі показники мінеральної щільності кісткової тканини. Вірогідні відмінності виявлено в чоловіків між показниками мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта (F = 2,78; р = 0,04), передпліччя (ділянка 33 %) (F = 3,96; р = 0,01) та усього скелета (F = 2,7; р = 0,04) за квартильним розподілом згідно з рівнем сечової кислоти. Встановлено, що показники якості кісткової тканини у чоловіків були нижчими у четвертій квартильній групі з найвищими показниками сечової кислоти (F = 3,0; p = 0,04).
Висновки. У жінок у постменопаузальному періоді з найвищим рівнем сечової кислоти встановлено найвищі показники мінеральної щільності кісткової тканини, проте не виявлено вірогідних відмінностей між показниками якості кісткової тканини залежно від квартильного розподілу за рівнем сечової кислоти. Частота остеопорозу в чоловіків із гіперурикемією була нижчою порівняно з показниками осіб з нормоурикемією, а показники мінеральної щільності кісткової тканини (на рівні поперекового відділу хребта, кісток передпліччя та всього скелета) вірогідно вищими в чоловіків із найвищими показниками рівня сечової кислоти. Показники якості кісткової тканини в чоловіків є нижчими у разі високих показників рівня сечової кислоти.