Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.



СІМЕЙНІ ЛІКАРІ ТА ТЕРАПЕВТИ

НЕВРОЛОГИ, НЕЙРОХІРУРГИ, ЛІКАРІ ЗАГАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

КАРДІОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, РЕВМАТОЛОГИ, НЕВРОЛОГИ, ЕНДОКРИНОЛОГИ

СТОМАТОЛОГИ

ІНФЕКЦІОНІСТИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, ГАСТРОЕНТЕРОЛОГИ, ГЕПАТОЛОГИ

ТРАВМАТОЛОГИ

ОНКОЛОГИ, (ОНКО-ГЕМАТОЛОГИ, ХІМІОТЕРАПЕВТИ, МАМОЛОГИ, ОНКО-ХІРУРГИ)

ЕНДОКРИНОЛОГИ, СІМЕЙНІ ЛІКАРІ, ПЕДІАТРИ, КАРДІОЛОГИ ТА ІНШІ СПЕЦІАЛІСТИ

ПЕДІАТРИ ТА СІМЕЙНІ ЛІКАРІ

АНЕСТЕЗІОЛОГИ, ХІРУРГИ

"Child`s Health" Том 16, №8, 2021

Back to issue

A healthy lifestyle is the base of maintaining the health of schoolchildren

Authors: Бекетова Г.В. (1), Савінова К.Б. (1), Мозгова Г.П. (2), Бекетова Н.В. (2)
(1) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
(2) — Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, м. Київ, Україна

Categories: Pediatrics/Neonatology

Sections: Clinical researches

print version


Summary

Актуальність. Здоровий спосіб життя — це активна діяльність людей, яка направлена на збереження та зміцнення здоров’я як умови і передумови здійснення інших аспектів життя, спрямованих на подолання причин виникнення й розвитку захворювань, використання соціальних і природних умов в інтересах охорони і поліпшення здоров’я. До основних компонентів здорового способу життя відносять відповідну до віку фізичну активність, оптимальне харчування, здоровий і достатній за часом сон, відсутність шкідливих звичок. Важливо формувати уявлення про здоровий спосіб життя починаючи з дитинства. І щодо цього дуже цікавим та ефективним досвідом є впровадження в роботу дошкільних і шкільних навчальних закладів здоров’язберігаючих технологій (ЗЗТ). ЗЗТ — це побудова послідовності факторів, що запобігають руйнуванню здоров’я, при одночасному створенні системи сприятливих умов для його збереження. Мета дослідження: оцінити вплив авторської здоров’язберігаючої технології «Навчання у русі» професора О.Д. Дубогай на формування навичок здорового способу життя у школярів початкової школи. Матеріали та методи. У комунальному закладі «Київська обласна дитяча лікарня» м. Боярки проведене комплексне клініко-інструментальне обстеження 153 дітей перед вступом до школи і протягом навчання в 1–4-му класах. Із них 65 школярів середньої школи (СШ) № 287 м. Києва, де впроваджена ЗЗТ «Навчання у русі» професора О.Д. Дубогай, — І (основна) група та 88 учнів CШ № 3 м. Боярки Київської області, які навчалися за загальноприйнятими методиками, — група ІІ (контрольна). Результати. У І групі протягом 4 років навчання визначений вірогідний приріст кількості дітей із гармонійним фізичним розвитком (з 27,7 до 63,9 %), а в контролі змін не відбулося (38,6 % у 1-му та 41,7 % у 4-му класі); зросла кількість учнів із задовільними адаптаційно-резервними можливостями серцево-судинної системи (ССС) за індексом Баєвського (97,2 і 33,3 %); високий рівень функціонального резерву серця (за даними проби Руф’є) мали 77,6 і 8,4 % учнів відповідно. Зросли функціональні резерви дихальної системи (з 41,5 до 88,9 %), а в контролі — удвічі знизилися. Кількість учнів із задовільними результатами проби Штанге зросла з 67 до 87 %, а в контролі — знизилась в 2,7 раза. Пробу Генче в кінці навчання в початковій школі задовільно виконували 100 % дітей І групи, а в ІІ групі — 76,5 %. У І групі суттєво зросла кількість учнів з високим життєвим індексом (з 58,5 до 97,2 %), а в контролі показник знизився з 27,3 до 16,7 %. Покращилась протиінфекційна резистентність учнів І групи: у 4-му класі кількість пропущених днів навчання за рік на одного учня становила 15,9, а в контролі — 53,9 дня; знизився відсоток рекурентних респіраторних інфекцій (з 5 до 2,5 % проти 7,5 %) в контролі та їх ускладнених форм (з 15 до 3,5 % проти 16 %) за відсутності в І групі приросту частоти хронічної патології і зниження в 3,8 раза дисфункцій ССС. Висновки. Таким чином, проведені нами дослідження довели позитивний вплив ЗЗТ «Навчання у русі» на формування у дітей молодшого шкільного віку навичок здорового способу життя, показали її ефективність у збереженні здоров’я школярів, що дозволяє рекомендувати вказану ЗЗТ для широкого впровадження в загальноосвітні навчальні заклади.

Background. A healthy lifestyle is an active motion of people aimed at maintaining and promoting health, as conditions and preconditions for the implementation of other aspects of life aimed at overcoming the causes and progression of diseases, using social and natural conditions to protect and improve health. The main components of a healthy lifestyle include sufficient physical activity according to age, optimal nutrition, sufficient physical activity, healthy and adequate sleep, the absence of bad habits. It is important to form an idea of a healthy lifestyle since childhood. And in this regard, a very interesting and effective experience is the introduction of health technologies (HST) in the work of preschool and school educational institutions. HST is the construction of a sequence of factors that prevent the destruction of health while creating a system of favorable conditions for its preservation. The study was aimed to estimate the impact of the author’s health-sa­ving technology “Education in Moving” by Professor O.D. Dubogai on the formation of skills for a healthy lifestyle among primary school students. Materials and methods. A comprehensive clinical and instrumental examination of 153 children before entering school and during grades 1–4 was conducted at the Kyiv Regional Children’s Hospital in Boyarka. Among them, 65 students of se­condary school (SS) No. 287 in Kyiv, where HST “Education in Moving” of Professor O.D. Dubogai was implemented — I (basic) group, and 88 students of school No. 3 in Boyarka, Kyiv region, who studied by the generally accepted methods — group II (control). Results. In group I, there was a significant increase in the number of children with harmonious physical development (from 27.7 to 63.9 %), and there were no changes in the control group (38.6 % in class I and 41.7 % in class V); the number of students with satisfactory adaptive-reserve capabilities of the cardiovascular system (CVS) increased on the Baevsky index (97.2 and 33.3 %); 77.6 and 8.4 % of pupils, respectively, had a high level of cardiac functional reserve (Rufier’s test). Functional reserves of the respiratory system increased (from 41.5 to 88.9 %), and in controls, it reduced by half. The number of students with satisfactory results on the breath-holding test increased from 67 to 87%, and in the controls, it decreased by 2.7 times. At the end of primary school, the Genche’s test was satisfactorily performed by 100.0 % of children in group I, and in group II by 76.5 %. In group I, the number of children with a high life index increased significantly (from 58.5 to 97.2%), and in the control group, this indicator decreased from 27.3 to 16.7 %. The anti-infectious resistance in group I students has improved: in grade 4, the number of missed days of study per year per student was 15.9, and in the controls — 53.9 days; the percentage of recurrent respiratory infections decreased from 5.0 to 2.5 % against 7.5 % in the control group, and their complicated forms (from 15.0 to 3.5 % vs 16.0 %), while in group I, the frequency of chronic pathology didn’t increase and CVS dysfunction decreased. Having implemented the HST ”Education in Moving” system in the basic group proved increasing of the amount of the children with harmonic physical fitness in 36.6 %, and changes in the physical fitness among children of the control group were slightly observed (from 38.6 to 41.7 % at the grade 4). The indices of the functional state of the CVS improved under the influence of the HST, the number of children with satisfying adaptive-reserved abilities by the Baevski’s index positively grew (97.2 against 33.3 % in the group of control after graduation from the primary school). 77.6 % of the children in the basic group had the high and above the average level of the heart functional reserve (by the data of the Ruffier test) and only 8.4 % of the children in the control group had the same result. Also, the functional reserve of the respiratory system grew in the children of the basic group: while using the HST, the amount of the children with satisfying results of the breath-holding test increased from 67.0 to 87.0 %, and in the control group, its values decreased from 62.5 to 24.5 %. Hench’s test was done successfully by 100 % of children in the basic group at the end of the academic year, while in the control group, only 76.5 % of children performed it. The communicable resistance improved in children of the basic group: the amount of missed days in the year by one pupil was 15.9, while in the control group was 53.9 days. The quantity of the children with chronic pathology didn’t increase in the basic group, the proportion of students with functional disorders of the cardiovascular system positively reduced from 30.8 to 8.3 %. Conclusions. Thus, our research has proved the positive impact of the HST “Education in Moving” system on the formation of skills of a healthy lifestyle among children of primary school age, showed its effectiveness in maintaining the health of primary school children, which allows us to recommend above-mentioned HST for the wide implementation in comprehensive schools.


Keywords

здоров’я; здоров’язберігаючі технології; здоровий спосіб життя; школярі

health; health-saving technologies; healthy lifestyle; schoolchildren; optimal nutrition


For the full article you need to subscribe to the magazine.


Bibliography

  1. Бабій І.Л., Величко В.І., Венгер Я.І. Адаптаційні можливості школярів. Здоровье ребенка. 2011. № 35(8). С. 20-24.
  2. U.S. Department of Health and Human Services2008 Physical Activity Guidelines for Americans. URL: https://health.gov/paguidelines/pdf/paguide.pdf (доступ 24 квітня 2018 року).
  3. Загальна теорія здоров’я та здоров’язбереження: колективна монографія. За заг. ред. проф. Ю.Д. Бойчука. Харків: Вид. Рожко С.Г., 2017. C. 488.
  4. Global, regional, and national disability-adjusted life-years (DALYs) for 333 diseases and injuries and healthy life expectancy (HALE) for 195 countries and territories, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet. 2017. № 390(10100). Р. 1260-344.
  5. Бекетова ГВ., Савінова К. Б., Дубогай О.Д., Міщерська Г.Д., Соколенко І.М. Роль здоров’язберігаючих технологій у профілактиці ожиріння та надмірної маси тіла в дітей шкільного віку. Перинатологія і педіатрія. 2019. № 1(77). С. 69-73. Doi: 10.15574/PP.2019.77.69.
  6. Fidler Mis N., Braegger C., Bronsky J. et al.; ESPGHAN Nutrition Committee: Sugar in Infants, Children and Adolescents: Position of the European Society of Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition Committee. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2017. № 65(6). Р. 681-96.
  7. URL: https://moz.gov.ua/article/health/zdorovij-sposib-zhittja-dekilka-porad-dlja-pidtrimki-svogo-zdorovja (22 червня 2021).
  8. Преамбула до Конституції Всесвітньої організації охорони здоров’я, затверджена на Міжнародній конференції з питань охорони здоров’я, Нью-Йорк, 19–22 червня 1946 року; підписана 22 липня 1946 року представниками 61 країни (Архівні документи Всесвітньої організації охорони здоров’я. № 2. С. 100), введена в дію 7 квітня 1948 року.
  9. Здоровий спосіб життя: декілька порад для підтримки свого здоров’я. Здоров’я 2020: нова європейська політика охорони здоров’я [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.niipitan.com.ua/files/69584518 pdf.
  10. Яременко О.О. Ідеологія і основні принципи теорії формування здорового способу життя. 2019. С. 64.
  11. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе. М.: АПК и ПРО, 2002. С. 121.
  12. Солнцева А.В., Емельянцева Т.А. Ожирение и синдром дефицита внимания гиперактивности у детей: есть ли взаимосвязь. Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. 2017. Т. 8. № 3. С. 432-440.
  13. Формування здорового способу життя молоді: стратегія розвитку українського суспільства: у 2 ч. О.О. Яременко (кер. авт. кол.), О.В. Вакуленко, Ю.М. Галустян та ін. Ч. 1. К.: Держ. інст. проблем сім’ї та молоді, Укр. інст. соціальних досліджень, 2004. 164 с. 
  14. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 2021 р. № 326 «Про затвердження Положення про соціальний проєкт «Активні парки — локації здорової України».
  15. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2021 року № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування в закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку».

Back to issue