Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 11, №4, 2021

Актуальність. Рівень фізичного функціонування є показником біологічного віку, маркером здоров’я та якості життя, прогностично значущим щодо ризику інвалідності та смерті. Мета: оцінити фізичний стан хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у похилому та старечому віці за короткою батареєю тестів фізичного стану (КБТФС). Матеріали та методи. У 110 хворих на ГХ (1–2-го ступеня, II стадії, середній вік 69,1 ± 8,1 року) досліджено підтримку рівноваги, швидкість звичайної ходи та силу нижніх кінцівок за КБТФС. Оцінка результатів проведена згідно з 4-бальною кваліфікаційною системою. Результати. У хворих на неускладнену ГХ реєструється задовільний рівень фізичного функціонування (сумарний бал за КБТФС у осіб похилого віку становив 10,49 ± 0,18, у старечому віці відповідно — 8,57 ± 0,37). У похилому віці 92 % хворих отримали максимальні 12 балів, водночас у старечому віці 88 % хворих — 10 балів (р = 0,00001). Найбільшою мірою з віком знижувалась сила нижніх кінцівок (кількість балів зменшувалась у старечому віці порівняно з особами похилого віку на 30 %). У жінок вірогідно частіше, ніж у чоловіків, виявлено зниження сили в нижніх кінцівках, водночас статеві відмінності нівелювались у старечому віці. Адекватна підтримка балансу з віком знижувалась на 20 % (48,7 % хворих похилого віку отримали максимальні 4 бали, а 66,8 % хворих старечого віку — 3 бали; p = 0,00001). У групі чоловіків старечого віку частіше виявлялось порушення балансу (χ2 = 8,6; p = 0,03), проте ступінь порушення рівноваги в жінок був більшим (8 % хворих не змогли виконати тести). У 89 % хворих реєстрували швидкість звичайної ходи в межах вікових нормативів: кількість пацієнтів зі швидкістю ходи < 0,8 м/с з віком зросла з 9 % у похилому віці до 17 % у старечому. За результатами КБТФС, частота синдрому немічності становила 11,1 %, пренемічності — 22,8 %, більшість пацієнтів були класифіковані як «міцні». Висновки. У хворих на неускладнену ГХ зберігається задовільний стан фізичного функціонування, а його погіршення з віком відбувається переважно внаслідок зниження сили нижніх кінцівок і порушення підтримки рівноваги. Синдром немічності за КБТФС виявлено в 18 % хворих старечого віку й лише в 3,4 % осіб похилого віку.

Background. The level of physical functioning is an indicator of biological age, a marker of health and quality of life, has prognostical significance for the risk of disability and death. The purpose was to assess the level of physical condition of patients with essential hypertension (EH) in the elderly (E) and old (O) age by The Short Physical Performance Battery (SPPB). Materials and methods. In 110 patients with 1–2 degree, stage II EH, mean age 69.1 ± 8.1 years, balance, gait speed and strength of the lower extremities were explores according to SPPB, evaluation of results were performed according to 4-point qualification system. Results. In EH patients a satisfactory level of physical functioning is registered: the total score for SPPB at E age was 10.49 ± 0.18, C — 8.57 ± 0.37. Among E hypertensive`s 92 % showed maximum possible 12 points, while among C ones 88 % — 10 points (p = 0.00001). The strength of the lower extremities demonstra­ted the most marked dynamics with age: the points number decreased by 30 % in O compared to E patients. In women the wea­kening of lower extremities strength appeared significantly grea­ter than in men, while gender differences were eliminated at age. Maintaining the balance with age decreased by 20 %: 48.7 % E patients received maximally possible 4 points, 66.8 % O — 3 points (p = 0.00001). In O group, balances deterioration were more common in men (χ2 = 8.6, p = 0.03), but the degree of imbalance in women was higher: 8 % females failed to perform the tests. In 89 % EH patients the speed of usual gait was registered within the age norms: the number of patients with gait speed < 0.8 m/s with age increased from 9 % in E to 17 % in O age. According to the results of ­SPPB, the incidence of Frailty syndrome was 11.1 %, Prefrailty — 22.8 %, most patients were classified as “robust”. Conclusions. EH patients C maintain a satisfactory level of physical functioning. Its deterioration with age is mainly due to a decrease in the strength of the lower extremities and disturbance of balance. Frailty syndrome according to SPPB was found in 18 % of O patients, while only in 3.4 % of E patients.

гіпертонічна хвороба; сила нижніх кінцівок; швидкість ходи; баланс; похилий та старечий вік; синдром немічності

essential hypertension; lower extremities strength; gait speed; balance; elderly; frailly

1. Mitnitski A., Collerton J., Martin-Ruiz C. et al. Age-related frailty and its association with biological markers of ageing. BMC Med. 2015. 13. 161. doi: 10.1186/s12916-015-0400-x.
2. Freiberger E., de Vreede P., Schoene D. et al. Performance-based physical function in older community-dwelling persons: a systematic review of instruments. Age Ageing. 2012. 41(6). 712-721. doi: 10.1093/ageing/afs099.
3. Cesari M., Kritchevsky S.B., Newman A.B. et al. Health, Aging and Body Composition Study. Added value of physical performance measures in predicting adverse health-related events: results from the Health, Aging And Body Composition Study. J. Am. Geriatr. Soc. 2009. 57(2). 251-259. doi: 10.1111/j.1532-5415.2008.02126.x.
4. McPhee J.S., French D.P., Jackson D. et al. Physical activity in older age: perspectives for healthy ageing and frailty. Biogerontology. 2016. 17(3). 567-580. doi: 10.1007/s10522-016-9641-0. 
5. Pahor M., Guralnik J.M., Ambrosius W.T. et al. LIFE study investigators. Effect of structured physical activity on prevention of major mobility disability in older adults: the LIFE study randomized clinical trial. JAMA. 2014. 311(23). 2387-2396. doi: 10.1001/jama.2014.5616.
6. Pavasini R., Guralnik J., Brown J.C. et al. Short Physical Performance Battery and all-cause mortality: systematic review and meta-analysis. BMC Med. 2016. 14(1). 215. doi: 10.1186/s12916-016-0763-7. 
7. Vestergaard S., Patel K.V., Bandinelli S. et al. Characteristics of 400-meter walk test performance and subsequent mortality in older adults. Rejuvenation Res. 2009 Jun. 12(3). 177-184. doi: 10.1089/rej.2009.0853.
8. Артеріальна гіпертензія. Оновлена та адаптована клінічна настанова, заснована на доказах (2012 р.). Робоча група з артеріальної гіпертензії УАК. Артеріальна гіпертензія. 2012. 1. 21. 96-152. 
9. Guralnik J.M., Ferrucci L., Pieper C.F. et al. Lower extremity function and subsequent disability: consistency across studies, predictive models, and value of gait speed alone compared with the short physical performance battery. J. Gerontol. a Biol. Sci Med. Sci. 2000. 55(4). M221-231. doi: 10.1093/gerona/55.4.m221.
10. Guralnik J.M., Simonsick E.M., Ferrucci L. et al. A short physical performance battery assessing lower extremity function: association with self-reported disability and prediction of mortality and nursing home admission. J. Gerontol. 1994. 49(2). M85-94. doi: 10.1093/geronj/49.2.m85.
11. Puthoff M.L. Outcome measures in cardiopulmonary physical therapy: short physical performance battery. Cardiopulm. Phys. Ther. J. 2008. 19(1). 17-22. PMID: 20467494; PMCID: PMC2845214.
12. Bergland A., Strand B.H. Norwegian reference values for the Short Physical Performance Battery (SPPB): the Tromsø Study. BMC Geriatr. 2019. 19(1). 216. doi: 10.1186/s12877-019-1234-8. 
13. Guralnik J.M., Ferrucci L., Simonsick E.M. et al. Lower-extremity function in persons over the age of 70 years as a predictor of subsequent disability. N. Engl. J. Med. 1995. 332(9). 556-561. doi: 10.1056/NEJM199503023320902.
14. Faller J.W., Pereira D.D.N., de Souza S. et al. Instruments for the detection of frailty syndrome in older adults: A systematic review. PLoS One. 2019. 14(4). e0216166. doi: 10.1371/journal.pone.0216166.
15. Bouillon K., Kivimaki M., Hamer M. et al. Measures of frailty in population-based studies: an overview. BMC Geriatr. 2013. 13. 64. doi: 10.1186/1471-2318-13-64.
16. Abellan van Kan G., Rolland Y., Bergman H. et al. The I.A.N.A Task Force on frailty assessment of older people in clinical practice. J. Nutr. Health Aging. 2008. 12(1). 29-37. doi: 10.1007/BF02982161.
17. Pritchard J.M., Kennedy C.C., Karampatos S. et al. Measuring frailty in clinical practice: a comparison of physical frailty assessment methods in a geriatric out-patient clinic. BMC Geriatr. 2017. 17(1). 264. doi: 10.1186/s12877-017-0623-0.
18. Ткачева О.Н., Котовская Ю.В., Рунихина Н.К. и др. Клинические рекомендации «Старческая астения». Российский журнал гериатрической медицины. 2020. 1. 11-46. doi: 10.37586/2686-8636-1-2020-11-46.
19. Єна Л.М., Христофорова Г.М., Ахаладзе М.Г., Гаркавенко О.Г. Частота геріатричного синдрому немічності у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому та старечому віці. Український кардіологічний журнал. 2021. 28(1). 35-42. doi: 10.31928/1608-635X-2021.1.3542. 
20. Ramírez-Vélez R., López Sáez de Asteasu M., Morley J.E. et al. Performance of the Short Physical Performance Battery in identifying the frailty phenotype and predicting geriatric syndromes in community-dwelling elderly. J. Nutr. Health Aging. 2021. 25(2). 209-217. doi: 10.1007/s12603-020-1484-3.
21. Rocco L.L.G., Fernandes T.G. Validity of the short physical performance battery for screening for frailty syndrome among older people in the Brazilian Amazon region. A cross-sectional study. Sao Paulo Med. J. 2020 Nov-Dec. 138(6). 537-544. doi: 10.1590/1516-3180.2020.0264.R1.14092020.
22. Perracini M.R., Mello M., de Oliveira Máximo R. et al. Diagnostic Accuracy of the Short Physical Performance Battery for Detecting Frailty in Older People. Phys. Ther. 2020. 100(1). 90-98. doi: 10.1093/ptj/pzz154.
23. Navarrete-Villanueva D., Gómez-Cabello A., Marín-Puyalto J. et al. Frailty and physical fitness in elderly people: a systematic review and meta-analysis. Sports Med. 2021. 51(1). 143-160. doi: 10.1007/s40279-020-01361-1.