Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 12, №3, 2022

Вернуться к номеру

Клініко-лабораторна характеристика хворих на системний червоний вовчак із суглобовим синдромом

Авторы: Яременко О.Б., Коляденко Д.І.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Ревматология, Травматология и ортопедия

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Ураження суглобів є однією з типових і часто перших ознак системного червоного вовчака (СЧВ) й спостерігається майже в 90 % пацієнтів як у дебюті, так і впродовж захворювання. При цьому особливості клінічних і лабораторних змін у хворих без залучення суглобів залишаються недостатньо вивченими. Мета — вивчити частоту суглобового синдрому у хворих на СЧВ та оцінити його зв’язок з клініко-лабораторними проявами захворювання. Матеріали та методи. Проаналізовано дані 376 хворих з діагнозом СЧВ, серед яких 325 жінок (86,4 %) та 51 чоловік (13,6 %). Сформовано 2 групи хворих: І — із суглобовим синдромом у вигляді артриту та/або артралгій на момент звернення (n = 316), ІІ — без суглобового синдрому (n = 60). Проведено оцінку залучення різних органів і систем, а також рівнів маркерів запалення та спектра специфічних автоантитіл. Результати. У хворих на СЧВ із суглобовим синдромом значно частіше (34,1 проти 20,0 %, p = 0,04) спостерігали еритематозний висип на обличчі у вигляді «метелика». Ураження серозних оболонок частіше мало місце у хворих на СЧВ із суглобовим синдромом (39,6 %), ніж у пацієнтів без нього (25,4 %, р = 0,048). Нефрит з нефротичним синдромом у 4 рази частіше спостерігали у хворих на СЧВ без артритів/артралгій порівняно з пацієнтами із суглобовим синдромом (10,2 проти 2,6 %, p = 0,04). Частота антифосфоліпідного синдрому також була значно вищою у хворих на СЧВ без суглобового синдрому (25,5 проти 6,0 %, p < 0,001). Група хворих на СЧВ із суглобовим синдромом мала більшу, ніж група хворих без ураження суглобів, частоту синдрому Рейно (27,5 проти 15,0 %, p = 0,046), лімфаденопатії (50,5 проти 35,6 %, p = 0,048), ураження серця (62,5 проти 42,4 %, р = 0,007), схуднення (13,6 проти 3,8 %, р = 0,04) та позитивності за антитілами до двоспіральної ДНК (65,0 проти 45,7 %, р = 0,03). Значення індексу активності СЧВ SLEDAI було вірогідно вищим у хворих на СЧВ із наявним суглобовим синдромом (11 (6–16) проти 7,5 (4–14) бала, р = 0,01). Хворі на СЧВ із суглобовим синдромом отримували вірогідно вищі дози пероральних глюкокортикоїдів (10 (10–20) мг/д у преднізолоновому еквіваленті) порівняно з пацієнтами без м’язово-скелетних проявів (6,25 (3,75–12,5) мг/д, р = 0,01). Висновки. Висип на обличчі у вигляді «метелика», серозити, ураження серця, лімфаденопатія, синдром Рейно, схуднення та позитивність за антитілами до двоспіральної ДНК вірогідно частіше спостерігаються у хворих на СЧВ із суглобовим синдромом. Водночас нефрит з нефротичним синдромом та антифосфоліпідний синдром частіше мають місце у хворих на СЧВ без ураження суглобів. Суглобовий синдром у хворих на СЧВ асоціюється з вищим індексом активності захворювання та потребою у більш високих дозах глюкокортикоїдів.

Background. Damage of the joints is one of the typical and often the first signs of systemic lupus erythematosus (SLE), however the peculiarities the of clinical and laboratory changes in patients without articular manifestations (AM) remain insufficiently studied. The purpose was to study the frequency of AM in the patients with SLE and to evaluate its interconnection with clinical and laboratory manifestations of the disease. Materials and methods. 376 patients with SLE were examined. 2 groups were formed: I — with AM presented as arthritis and/or arthralgia at the time of application (n = 316), II — without AM (n = 60). The involvement of various organs and systems, as well as the levels of inflammatory markers and the spectrum of specific autoantibo­dies, were evaluated. Results. Patients with SLE and AM had erythematous rash on the face in the form of a “butterfly” more often than the patients without AM (34.1 vs. 20.0 %, p = 0.04). Serositis was more often observed in patients with AM (39.6 %) compared to the patients without AM (25.4 %, p = 0.048). Nephritis with nephrotic syndrome was 4 times more frequent in patients without arthritis/arthralgia compared to the subjects with AM (10.2 vs. 2.6 %, p = 0.04). The frequency of antiphospholipid syndrome was also significantly higher in patients without AM (25.5 vs. 6.0 %, p < 0.001). The group of the patients with SLE and AM had a hi­gher frequency of Raynaud’s syndrome (27.5 vs. 15.0 %, p = 0.046), lymphadenopathy (50.5 vs. 35.6 %, p = 0.048), heart involvement (62.5 vs. 42.4 %, p = 0.007), weight loss (13.6 vs. 3.8 %, p = 0.04) and positivity for antibodies to dsDNA (65.0 vs. 45.7 %, p = 0.03), than the patients without AM. The median va­lue of SLEDAI was significantly higher in the patients with SLE and AM (11 (6–16) points vs. 7.5 (4–14) points, р = 0.01). Also they received significantly higher doses of oral glucocorticoids (10 (10–20) mg/d in prednisolone equivalent) compared to the subjects without AM (6.25 (3.75–12.5) mg/d, p = 0.01). Conclusions. Rash on the face in the form of a “butterfly”, serositis, heart involvement, lymphadenopathy, Raynaud’s syndrome, weight loss, and anti-dsDNA positivity are significantly more common in SLE patients with AM. Nephritis with nephrotic syndrome and antiphospholipid syndrome occur more often in patients with SLE without AM. Presence of arthritis/arthralgia in patients with SLE is associated with a higher index of disease of activity and the need for higher doses of glucocorticoids.


Ключевые слова

системний червоний вовчак; суглобовий синдром; артрит; артралгії

systemic lupus erythematosus; articular syndrome; arthritis; arthralgia


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Tomicevic L.S., Hocevar A., Sukara G., Cubelic D., Mayer M. The frequency and characteristics of ultrasonographic ankle joint involvement in systemic lupus erythematosus: A prospective cross-sectional single-center study. Medicine. 2022. 101(31). e29196. doi: 10.1097/md.0000000000029196.
2. Ceccarelli F., Sciandrone M., Perricone C. et al. Biomarkers of erosive arthritis in systemic lupus erythematosus: Application of machine learning models. PLoS One. 2018. 13(12). e0207926. doi: 10.1371/journal.pone.0207926.
3. Ceccarelli F., Perricone C., Cipriano E. et al. Joint involvement in systemic lupus erythematosus: From pathogenesis to clinical assessment. Semin. Arthritis Rheum. 2017. 47(1). 53-64. doi: 10.1016/j.semarthrit.2017.03.022.
4. Zayat A.S., Mahmoud K., Yusof M.Y.M. et al. Defi–ning inflammatory musculoskeletal manifestations in systemic lupus erythematosus. Rheumatology. 2019. 58(2). 304-312. doi: 10.1093/rheumatology/key277.
5. Sippl N., Faustini F., Rönnelid J. et al. Arthritis in systemic lupus erythematosus is characterized by local IL-17A and IL-6 expression in synovial fluid. Clin. Exp. Immunol. 2021. 205(1). 44-52. doi: 10.1111/cei.13585.
6. Ceccarelli F., Natalucci F., Olivieri G. et al. Erosive arthritis in systemic lupus erythematosus: not only Rhupus. Lupus. 2021. 30(13). 2029-2041. doi: 10.1177/09612033211051637.
7. Takeishi M., Mimori A., Suzuki T. Clinical and immunological features of systemic lupus erythematosus complicated by Jaccoud’s arthropathy. Mod. Rheumatol. 2001. 11(1). 47-51. doi: 10.3109/s101650170043.
8. Piga M., Congia M., Balestrieri A. et al. Imbalanced MMP-3 and MMP-12 serum levels in systemic lupus erythematosus patients with Jaccoud’s arthropathy and a di–stinctive MRI pattern. Rheumatology (Oxford). 2021. 60(9). 4218-4228. doi: 10.1093/rheumatology/keaa915.
9. Skare T.L., Godoi Ade L., Ferreira V.O. Jaccoud arthropathy in systemic lupus erythematosus: clinical and serological findings. Rev. Assoc. Med. Bras. 2012. 58(4). 489-92.
10. Santiago M.B. Jaccoud-type lupus arthropathy. Lupus. 2022. 31(4). 398-406. doi: 10.1177/09612033221082908.
11. Santiago M.B., Galvão V. Jaccoud arthropathy in systemic lupus erythematosus: analysis of clinical characteristics and review of the literature. Medicine (Baltimore). 2008. 87(1). 37-44. doi: 10.1097/MD.0b013e3181632d18.
12. Spronk P.E., ter Borg E.J., Kallenberg C.G. Patients with systemic lupus erythematosus and Jaccoud’s arthropathy: a clinical subset with an increased C reactive protein response? Ann. Rheum. Dis. 1992. 51(3). 358-61. doi: 10.1136/ard.51.3.358.
13. Van Vugt R.M., Derksen R.H.W.M., Kater I., Bijlsma J.W.J. Deforming arthropathy or lupus and lupus hands in systemic lupus erythematosus. Ann. Rheum. Dis. 1998. 57. 540-4.
14. Aringer M. EULAR/ACR classification criteria for SLE. Semin. Arthritis Rheum. 2019. 49(3S). S14-S17. doi: 10.1016/j.semarthrit.2019.09.009.
15. Hochberg M.C. Updating the American College of Rheumatology revised criteria for the classification of systemic lupus erythematosus. Arthritis Rheum. 1997. 40(9). 1725. doi: 10.1002/art.1780400928.
16. Gladman D.D., Ibañez D., Urowitz M.B. Systemic lupus erythematosus disease activity index 2000. J. Rheumatol. 2002. 29(2). 288-91.
17. Gladman D., Ginzler E., Goldsmith C. The deve–lopment and initial validation of the Systemic Lupus International Collaborating Clinics/American College of Rheumatology damage index for systemic lupus erythematosus. Arthritis Rheum. 1996. 39(3). 363-9. doi: 10.1002/art.1780390303.
18. Вороненко Ю.В., Москаленко В.Ф. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. С. 680.
19. Pavlov-Dolijanovic S., Damjanov N.S., Vujasinovic Stupar N.Z., Marcetic D.R., Sefik-Bukilica M.N., Petrovic R.R. Is there a difference in systemic lupus erythematosus with and without Raynaud’s phenomenon? Rheumatol. Int. 2013. 33(4). 859-65. doi:10.1007/s00296-012-2449-6.
20. Poh Y.J., Baptista B., D’Cruz D.P. Subcutaneous and intravenous belimumab in the treatment of systemic lupus erythematosus: a review of data on subcutaneous and intravenous administration. Expert Rev. Clin. Immunol. 2017. 13(10). 925-938. doi: 10.1080/1744666X.2017.1371592.

Вернуться к номеру