Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Мобильная версия

Регистрация Забыли пароль?


UkrainePediatricGlobal
UkrainePediatricGlobal

Журнал «Здоровье ребенка» Том 18, №2, 2023

Вернуться к номеру

Гендерні особливості показників якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у дітей з високим нормальним артеріальним тиском і первинною артеріальною гіпертензією

Гендерні особливості показників якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у дітей з високим нормальним артеріальним тиском і первинною артеріальною гіпертензією

Авторы: Марушко Ю.В. (1), Гищак Т.В. (1), Марушко Т.В. (2), Костинська Н.Г. (1), Хомич О.В. (1)
(1) — Національний медичний університет мені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
(2) — Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Рубрики: Педиатрия/Неонатология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. Дослідження якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (HRQoL), має велике практичне значення для хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Метою роботи було дослідити гендерні особливості HRQoL у дітей з первинною артеріальною гіпертензією і високим нормальним артеріальним тиском (АТ). Матеріали та методи. Обстежено 199 пацієнтів віком 9–17 років (107 хлопчиків і 92 дівчинки). Серед них: 81 дитина з високим нормальним АТ, 44 дитини з АГ І ст., 38 дітей з АГ ІІ ст. і 36 дітей з нормальним АТ. Усім дітям проведено амбулаторний моніторинг артеріального тиску. Для оцінки HRQoL використовували українську версію педіатричної шкали PedsQL 4.0. Результати. У дівчаток з високим нормальним АТ і на початкових етапах формування стабільної АГ виявлено більшу частоту скарг на головний біль, запаморочення, біль у серці порівняно з хлопчиками і середній і значний негативний кореляційний зв’язок частоти цих скарг із показниками HRQoL. Найбільш низькими показники PedsQL були в дівчаток з АГ ІІ ст. (загальний показник шкали PedsQL 4.0 — 67,41 ± 9,94 бала). Хлопчики з АГ ІІ ст. мали нормальні показники PedsQL. Незалежно від статі порівняно з контрольною групою виявлено низькі показники психосоціального здоров’я в дітей з високим нормальним АТ: у дівчаток — 70,68 ± 12,46 бала (р < 0,05), у хлопчиків — 70,23 ± 13,09 бала (р < 0,05). Показники соціального функціонування в усіх дітей не відрізнялися від даних контрольної групи. Висновки. Показники HRQoL у дітей 9–17 років з артеріальною гіпертензією і високим нормальним АТ залежать від рівня артеріального тиску і мають гендерні особливості. Дівчатка з АГ ІІ ст., за винятком даних соціального функціонування, мають гірші показники HRQoL порівняно з хлопчиками з АГ ІІ ст. Діти з високим нормальним АТ незалежно від статі мають нижчі показники психосоціального здоров’я порівняно з контрольною групою. Показники HRQoL негативно корелюють зі скаргами на головний біль (більш виражено в хлопчиків), запаморочення і біль у серці (більш виражено в дівчаток). Ці дані слід враховувати при оцінюванні стану дітей з високим нормальним АТ і артеріальною гіпертензією.

Background. The study of health-related quality of life (HRQoL) has great practical importance for patients with hypertension. The aim of the work was to investigate the gender characteristics of HRQoL in children with primary hypertension and high normal blood pressure. Material and methods. One hundred and ninety-nine patients (107 boys and 92 girls) aged 9–17 years were examined. Among them, 81 children had high normal blood pressure, 44 were with stage 1 hypertension, 38 patients had hypertension stage 1 аnd 36 children had normal blood pressure. All patients underwent ambulatory blood pressure monitoring. The Ukrainian version of the PedsQL 4.0 scale was used to assess HRQoL. Results. In girls with high normal blood pressure and in the initial stages of the stable hypertension, a higher frequency of complaints of headache, dizziness, heart pain was found compared to boys, as well as a moderate and significant negative correlation between the frequency of these complaints and HRQoL indicators. The lo­west PedsQL indicators were in girls with hypertension stage 2 (total score of the PedsQL 4.0 scale was 67.41 ± 9.94 points). Boys with hypertension stage 2 had normal PedsQL scores. Regardless of gender, psychosocial health indicators were found to be low in children with high normal blood pressure compared to the control group: in girls — 70.68 ± 12.46 points (р < 0.05), in boys — 70.23 ± 13.09 points (p < 0.05). The indicators of social functioning in all children did not differ from the data of the control group. Conclusions. HRQoL indicators in children aged 9–17 years with hypertension and high normal blood pressure depend on the level of blood pressure and have gender characteristics. Girls with hypertension stage 2, except for social functioning data, have worse HRQoL indicators compared to boys with stable hypertension stage 2. Children with high normal blood pressure, regardless of gender, have lower psychosocial health indicators compared to the control group. HRQoL indicators are negatively correlated with complaints of headache (more pronounced in boys), dizziness and heart pain (more pronounced in girls). These data should be taken into account when assessing the state of children with high normal blood pressure and hypertension.


Ключевые слова

діти; артеріальна гіпертензія; якість життя

children; hypertension; quality of life

doi: http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.18.2.2023.1566

Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

  1. Amer M., Rahman N., Nazir S.R. et al. Impact of pharmacist’s intervention on disease related knowledge, medication adherence, HRQoL and control of blood pressure among hypertensive patients. Pak. J. Pharm. Sci. 2018. 31(6). 2607-2616.
  2. Oza B.B., Pate B.M., Malhotra S.D., Patel V.J. Health related quality of life in hypertensive patients in a tertiary care teaching hospital. J. Assoc. Physicians India. 2014. 62. 22-29.
  3. Dorans K.S., Mills K.T., Liu Y., He J. Trend in prevalence and control of hypertension according to the 2017 American College of Cardiology/American Heart Associa-tion (ACC/AHA) Guidline. J. Am. Heart Assoc. 2018. 7. 845-857. doi: 10.1161/JAHA.118.008888.
  4. Xiao M., Zhang F., Xiao N., Bu X., Tang X., Long Q. Health-Related Quality of Life of Hypertension Patients: A Population-Based Cross-Sectional Study in Chongqing, China. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2019 Jul 3. 16(13). 2348. doi: 10.3390/ijerph16132348.
  5. Snarska K., Chorazy M., Szczepański M, Wojewódzka-Zelezniakowicz M., Ładny J.R. Quality of Life of Patients with Arterial Hypertension. Medicina. 2020. 56. 459. doi:10.3390/medicina56090459.
  6. Galenkamp H., van Oers H.A.M., Kunst A.E., Stronks K. Is qua–lity of life impairment associated with chronic diseases dependent on educational level? Eur. J. Public Health. 2019. 18. doi: 10.1093/eurpub/cky27.
  7. Wang C., Lang J., Xuan L., Li X., Zhang L. The effect of health literacy and self-management efficacy on the health-related quality of life of hypertensive patients in a western rural area of China: a cross-sectional study. Int. J. Equity Health. 2017 Jul 1. 16(1). 58. doi: 10.1186/s12939-017-0551-9.
  8. Katsi V., Kallistratos M.S., Kontoangelos K., Sakkas P., Souliotis K., Tsioufis C. et al. Arterial hypertension and health-related quality of life. Front. Psychiatry. 2017. 8. 270-280. doi: 10.3389/fpsyt.2017.00270. 
  9. van Reenen M., Janssen B. EQ-5D-5L User Guide — Basic information on how to use the EQ-5D-5L instrument. Version 2.1. 2015. http://www.euroqol.org/fileadmin/user_upload/Documenten/PDF/Fol–ders_Flyers/EQ-5D-5L_UserGuide_2015.pdf. 
  10. Bourion-Bédès S., Rousseau H., Batt M., Tarquinio P., Lebreuilly R., Sorsana C. et al. The effects of living and learning conditions on the health-related quality of life of children and adolescents during the COVID-19 lockdown in the French Grand Est region. BMC Public Health. 2022 Mar 16. 22(1). 517. doi: 10.1186/s12889-022-12941-3.
  11. Jeanbert E., Baumann C., Todorović A., Tarquinio C., Rousseau H., Bourion-Bédès S. Factors Associated with Discrepancy of Child-Adolescent/Parent Reported Quality of Life in the Era of COVID-19. Int. J. Environ. Res. Public. Health. 2022 Nov 2. 19(21). 14359. doi: 10.3390/ijerph192114359.
  12. Ahn S.N. The Potential Impact of COVID-19 on Health-Related Quality of Life in Children and Adolescents: A Systematic Review. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2022 Nov 9. 19(22). 14740. doi: 10.3390/ijerph192214740.
  13. Riiser K., Helseth S., Haraldstad K., Torbjørnsen A., Richardsen K.R. Adolescents’ health literacy, health protective measures, and health-related quality of life during the COVID-19 pandemic. PLoS ONE. 2020. 15. e0238161. doi: 10.1371/journal.pone.0238161.
  14. McGuine T.A., Biese K.M., Petrovska L., Hetzel S.J., Reardon C.L., Kliethermes S. et al. Changes in the health of adolescent athletes: A comparison of health measures collected before and du–ring the –COVID-19 pandemic. J. Athl. Train. 2021. 56. 836-844. doi: 10.4085/1062-6050-0739.20.
  15. Vallejo Slocker L., Fresneda Sánchez F.J., Vallejo Pareja M.Á. Psychological wellbeing of vulnerable children during the COVID-19 pandemic. Psicothema. 2020. 32. 501-507.
  16. Kurz D., Braig S., Genuneit J., Rothenbacher D. Lifestyle chan–ges, mental health, and health-related quality of life in children aged 6–7 years before and during the COVID-19 pandemic in South Germany. Child. Adolesc. Psychiatry Ment. Health. 2022. 16. 20. doi: 10.1186/s13034-022-00454-1.
  17. Knorst J.K., Brondani B., Tomazoni F., Vargas A.W., Cósta M.D., da Silva Godois L. et al. COVID-19 pandemic reduces the negative perception of oral health-related quality of life in adolescents. Qual. Life Res. 2021. 30. 1685-1691. doi: 10.1007/s11136-021-02757-w.
  18. McGuine T.A., Biese K.M., Hetzel S.J., Schwarz A., Kliethermes S., Reardon C.L. et al. High school sports during the –COVID-19 pandemic: The effect of sport participation on the health of adolescents. J. Athl. Train. 2022. 57. 51-58. doi: 10.4085/1062-6050-0121.21. 
  19. Flynn J.T., Kaelber D.C., Baker-Smith C.M. et al. Clinical Practice Guideline for Screening and Management of High Blood Pressure in Children and Adolescents. Pediatrics. 2017. 140(3). e20171904. 
  20. Petek T., Hertiš T., Marčun Varda N. Health-related quality of life in paediatric arterial hypertension: a cross-sectional study. BMC Pediatr. 2018. 18(1). 146. doi: 10.1186/s12887-018-1120-0.
  21. Berendes A., Meyer T., Hulpke-Wette M., Herrmann-Lingen C. Association of elevated blood pressure with low distress and good quality of life: results from the nationwide representative German health interview and examination survey for children and adolescents. Psychosom. Med. 2013. 75. 422-428. doi: 10.1097/PSY.0b013e31828ef0c2.
  22. Марушко Ю.В., Гищак Т.В. Фази адаптації у дітей з первинною артеріальною гіпертензією. Современная педиатрия. 2016. 7(79). 88-93. DOI: 10.15574/SP.2016.79.88. 
  23. Marushko Yu., Hyshchak T. Endothelium Dependent factors of vasoconstriction (thromboxane B2) and vasodilation (6-prostaglandin F1α) in children with primary arterial hypertension. Puls Uczelni. 2015. 9. 3-6.
  24. Марушко Ю.В., Дмитришин О.А., Гищак Т.В., Іовіца Т.В., Бовкун О.А. Особливості методики проведення, діагностична цінність та світові рекомендації з оцінки толерантності до фізичного навантаження у дітей (огляд літератури, власні дослідження). Здоров’я дитини. 2022. 17(8). 39-48. DOI: https://doi.org/10.22141/2224-0551.17.8.2022.1547.
  25. Marushko Y., Hyshchak T., Marushko T., Onufriev O., Zlobynets A., Khomych O. et al. Health-related quality of life in pediatric patients with high-normal blood pressure and primary arterial hypertension. Fam. Med. Prim. Care Rev. 2020. 22(4). 291-296. doi: https://doi.org/10.5114/fmpcr.2020.100433.
  26. Wong C., Gerson A., Hooper S. et al. Effect of elevated blood pressure on quality of life in children with chronic kidney disease. Pediatr. Nephrol. 2016. 31(7). 1129-1136. doi: 10.1007/s00467-015-3262-8.

Вернуться к номеру