Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 13, №3, 2023

Актуальність. За умов прогресивного старіння населення важливого значення набуває визначення стану здоров’я літніх людей, їхніх потреб у медико-соціальному обслуговуванні. Мета дослідження: оцінити соціальний, фізичний і ментальний стан осіб літнього віку під час війни в Україні. Матеріали та методи. Протягом 2022–2023 рр. проведено опитування 400 осіб віком 60–89 років за оригінальною анкетою «Геріатричне оцінювання», яка містила питання щодо соціального, когнітивного, психоемоційного та фізичного стану, поліморбідності та наявності хронічних проблем. Результати. Виявлені соціальні негаразди, як-от: самотнє проживання (35 %), низький фінансовий рівень (35 %), обмеження соціальних стосунків (20 %) і культурного життя (70 %) — поєднувалися з низькою фізичною активністю (97 %). Висока частота пригніченого настрою (97 %), тривожності (74 %) та дисомнії (87 %) засвідчує низьку стійкість до стресу літніх людей за умов війни. Ненавмисна втрата маси тіла, що є опосередкованим маркером саркопенії, визначена у 32 %, зменшення зросту як маркер втрати кісткової маси — у 48 %, повторні падіння й переломи — у 12 і 8 % відповідно. Помірне зниження пам’яті зареєстровано у 60 % хворих, виражене — у 13 %. Серед неврологічних симптомів домінували запаморочення (74 %) та порушення балансу (50 %). На фізичне виснаження вказували більшість респондентів: загальна слабкість (88 %), втомлюваність (97 %), слабкість у верхніх (76 %) і нижніх кінцівках (71 %). За наявності в анамнезі інсульту, інфаркту міокарда, онкопатології та COVID-19 вірогідно зростала частота порушення балансу, неспроможності підніматися сходами, загальної слабкості, слабкості у верхніх і нижніх кінцівках, мальнутриції. З віком кількість несприятливих симптомів в одного пацієнта зростала й була більшою у жінок порівняно з чоловіками. Висновки. У хворих похилого та старечого віку в умовах війни зареєстрована висока частота порушень фізичного, когнітивного, психоемоційного й соціального стану, що вимагає уваги суспільства з метою можливої їх корекції.

Background. Assessment of elderly’s health status, medical, social service and care needs becomes important under global aging of the population. The purpose of the study was to assess the social, psycho-emotional and physical states of elderly patients based on geriatric screening tool during the war in Ukraine. Material and methods. 400 patients aged 60–89 were interviewed using original "Geriatric Assessment" questionnaire for the period 2022–2023. The questionnaire included 40 questions to assess social status, cognitive, psycho-emotional and physical states, morbidity, and chronic problems. Results. Unfavorable social signs were revealed — living alone (35 %), poor financial support (35 %), limitations of social relations (20 %), and lack of cultural life (70 %) along with low monotonous physical activity (97 %). The high frequency of depressed mood (97 %), anxiety (74 %) and dyssomnia (87 %) evidenced the low resistance to war stress in elderly. A mo­derate decrease in memory was registered in 60 %, pronounced — in 13 % patients. Among the neurological symptoms, dizziness (74 %) and balance disorders (50 %) dominated. The majority of respondents indicated physical decline: general weakness — 88 %, fatigue — 97 %, legs weakness — 76 %, hands weakness — 71 %. Unintentional weight loss, an indirect marker of sarcopenia, was identified in 32 %, height reduction as a marker of bone loss in 48 %, repeated falls and fractures in 12 and 8 %, respectively. History of stroke, myocardial infarction, neoplasma and COVID-19 was associated with higher frequency of balance di­sorders, inability to climb stairs, general weakness, hands and legs weakness, and nutrition disorders. Аs the age increased, the number of symptoms per patient enlarged and was greater in women compared to men. Conclusions. A high frequency of physical, cognitive, psychoemotional and social state disorders was registered in elderly patients during the war, which requires the attention of society for their possible correction.

похилий та старечий вік; всебічне геріатричне оцінювання; геріатричні синдроми; соціальне здоров’я; ментальне здоров’я; фізичний стан; війна

elderly; geriatric assessment; geriatric syndromes; social health; mental health; physical status; war

1. World Health Organization. Good Health Adds Life to Years. Geneva, Switzerland: WHO 2012.
2. Yena L.M., Khrystoforova H.M. Comprehensive geriatric assessment: what, to whom, for what, how? Health of Ukraine. Special issue “Cardiology, Rheumatology, Cardiosurgery”. 2022. 3-4. 82-83.
3. Sum G., Nicholas S.O., Nai Z.L., Ding Y.Y., Tan W.S. Health outcomes and implementation barriers and facilitators of comprehensive geriatric assessment in community settings: a systematic integrative review [PROSPERO registration no.: CRD42021229953]. BMC Geriatr. 2022 Apr 29. 22(1). 379. doi: 10.1186/s12877-022-03024-4. PMID: 35488198; PMCID: PMC9052611.
4. Briggs R., McDonough A., Ellis G., Bennett K., O'Neill D., Robinson D. Comprehensive Geriatric Assessment for community-dwelling, high-risk, frail, older people. Cochrane Database Syst Rev. 2022 May 6. 5(5). CD012705. doi: 10.1002/14651858.CD012705.pub2. PMID: 35521829; PMCID: PMC9074104.
5. Lee H., Lee E., Jang I.Y. Frailty and Comprehensive Geriatric Assessment. J. Korean Med. Sci. 2020 Jan 20. 35(3). e16. doi: 10.3346/jkms.2020.35.e16. PMID: 31950775; PMCID: PMC6970074.
6. Katz S., Downs T.D., Cash H.R., Grotz R.C. Progress in development of the index of ADL. Gerontologist. 1970 Spring. 10(1). 20-30. doi: 10.1093/geront/10.1_part_1.20. PMID: 5420677.
7. Lawton M.P., Brody E.M. Assessment of older people: self-maintaining and instrumental activities of daily living. Gerontologist. 1969 Autumn. 9(3). 179-86. PMID: 5349366.
8. Rosen S.L., Reuben D.B. Geriatric assessment tools. Mt Sinai J. Med. 2011 Jul-Aug. 78(4). 489-97. doi: 10.1002/msj.20277. PMID: 21748738.
9. Luk J.K., Or K.H., Woo J. Using the comprehensive geriatric assessment technique to assess elderly patients. Hong Kong Med. J. 2000 Mar. 6(1). 93-8. PMID: 10793408.
10. Yena L.M., Khrystoforova H.M., Akhaladze M.H., Harkavenko O.H. Frequency of geriatric syndrome frailty in elderly hypertensive patients. Ukrainian cardiology journal. 2021. 28(1). 35-42. doi: 10.31928/1608-635X-2021.1.3542.
11. Aithal Architha, Aithal Sreeramana. Development and Validation of Survey Questionnaire & Experimental Data — A Systematical Review-based Statistical Approach International Journal of Management, Technology, and Social Sciences (IJMTS). 2020 Oct. 5(2). 233-251. doi: 10.5281/zenodo.4179499.
12. Bell S.P., Vasilevskis E.E., Saraf A.A. et al. Geriatric Syndromes in Hospitalized Older Adults Discharged to Skilled Nursing Facilities. J. Am. Geriatr. Soc. 2016 Apr. 64(4). 715-22. doi: 10.1111/jgs.14035. Epub 2016 Apr 5. PMID: 27059831; PMCID: PMC4840035.
13. Merchant R.A., Hui R.J.Y., Kwek S.C. et al. Rapid Geriatric Assessment Using Mobile App in Primary Care: Prevalence of Geriatric Syndromes and Review of Its Feasibility. Front. Med. (Lausanne). 2020 Jul 8. 7. 261. doi: 10.3389/fmed.2020.00261. PMID: 32733901; PMCID: PMC7360669.
14. Cedres N., Diaz-Galvan P., Diaz-Flores L. et al. The interplay between gray matter and white matter neurodegeneration in subjective cognitive decline. Aging (Albany NY). 2021 Aug 25. 13(16). 19963-19977. doi: 10.18632/aging.203467. Epub 2021 Aug 25. PMID: 34433132; PMCID: PMC8436909.
15. Zhang X.M., Cao S., Gao M., Xiao S., Xie X., Wu X. The Prevalence of Social Frailty Among Older Adults: A Systematic Review and Meta-Analysis. J. Am. Med. Dir. Assoc. 2023 Jan. 24(1). 29-37.e9. doi: 10.1016/j.jamda.2022.10.007. Epub 2022 Nov 17. PMID: 36402197.
16. Ge L., Yap C.W., Heng B.H. Associations of social isolation, social participation, and loneliness with frailty in older adults in Singapore: a panel data analysis. BMC Geriatr. 2022 Jan 6. 22(1). 26. doi: 10.1186/s12877-021-02745-2. PMID: 34991493; PMCID: PMC8734362.
17. Zenebe Y., Akele B., W/Selassie M., Necho M. Prevalence and determinants of depression among old age: a systematic review and meta-analysis. Ann. Gen. Psychiatry. 2021 Dec 18. 20(1). 55. doi: 10.1186/s12991-021-00375-x. PMID: 34922595; PMCID: PMC8684627.
18. Yena L.M., Khrystoforova H.M., Akhaladze M.H. Geriatric depression syndrome in elderly hypertensive patients. Arterial hypertension. 2020. 13(2-3). P. 61-65. doi: 10.22141/2224-1485.13.2-3.2020.205338.
19. Ward A., Arrighi H.M., Michels S., Cedarbaum J.M. Mild cognitive impairment: disparity of incidence and pre–valence estimates. Alzheimers Dement. 2012 Jan. 8(1). 14-21. doi: 10.1016/j.jalz.2011.01.002. PMID: 22265588.
20. Yena L.M., Khrystoforova H.M., Harkavenko O.H. Screening of geriatric syndrome of cognitive dysfunction in еlderly hypertensives. Journal of Neurology named after B.N. Mankovsky. 2022. 10(1-2). 30-35.
21. Khrystoforova G.M., Yena L.M. Assessment of the physical state in elderly hypertensive patients. Pain, Joints, Spine. 2021. 11(4). 165-171. doi: org/10.22141/2224-1507.11.4.2021.248248.
22. Xue Q.L. The frailty syndrome: definition and natural history. Clin. Geriatr. Med. 2011 Feb. 27(1). 1-15. doi: 10.1016/j.cger.2010.08.009. PMID: 21093718; PMCID: PMC3028599.
23. Vaishya R., Vaish A. Falls in Older Adults are Serious. Indian J. Orthop. 2020 Jan 24. 54(1). 69-74. doi: 10.1007/s43465-019-00037-x. PMID: 32257019; PMCID: PMC7093636.
24. Al-Aama T. Falls in the elderly: spectrum and prevention. Can. Fam. Physician. 2011 Jul. 57(7). 771-6. Erratum in: Can. Fam. Physician. 2014 Mar. 60(3). 225. PMID: 21753098; PMCID: PMC3135440.
25. Batmani S., Jalali R., Mohammadi M., Bokaee S. Prevalence and factors related to urinary incontinence in older adults women worldwide: a comprehensive systematic review and meta-analysis of observational studies. BMC Geriatr. 2021 Mar 29. 21(1). 212. doi: 10.1186/s12877-021-02135-8. Erratum in: BMC Geriatr. 2022 May 25. 22(1). 454. PMID: 33781236; PMCID: PMC8008630.
26. Schumpf L.F., Theill N., Scheiner D.A., Fink D., Riese F., Betschart C. Urinary incontinence and its association with functional physical and cognitive health among female nursing home residents in Switzerland. BMC Geriatr. 2017 Jan 13. 17(1). 17. doi: 10.1186/s12877-017-0414-7. PMID: 28086759; PMCID: PMC5237224.
27. Kozak-Szkopek E., Broczek K., Slusarczyk P. et al. Prevalence of chronic pain in the elderly Polish population — results of the PolSenior study. Arch. Med. Sci. 2017 Aug. 13(5). 1197-1206. doi: 10.5114/aoms.2015.55270. Epub 2016 Jun 6. PMID: 28883862; PMCID: PMC5575203.
28. Connolly D., Garvey J., McKee G. Factors associated with ADL/IADL disability in community dwelling older adults in the Irish longitudinal study on ageing (TILDA). Disabil Rehabil. 2017 Apr. 39(8). 809-816. doi: 10.3109/09638288.2016.1161848. Epub 2016 Apr 4. PMID: 27045728.
29. Sanford A.M., Morley J.E., Berg-Weger M., Lundy J., Little M.O., Leonard K., Malmstrom T.K. High prevalence of geriatric syndromes in older adults. PLoS One. 2020 Jun 5. 15(6). e0233857. doi: 10.1371/journal.pone.0233857. PMID: 32502177; PMCID: PMC7274399.
30. Ates Bulut E., Soysal P., Isik A.T. Frequency and coincidence of geriatric syndromes according to age groups: single-center experience in Turkey between 2013 and 2017. Clin. Interv. Aging. 2018 Oct 4. 13. 1899-1905. doi: 10.2147/CIA.S180281. PMID: 30323576; PMCID: PMC6174888.