Журнал «Боль. Суставы. Позвоночник» Том 13, №4, 2023

Актуальність. Аналіз результатів досліджень різних центрів магнітно-резонансної томографії (МРТ) з різних міст нашої країни демонструє, що діагноз ушкодження pulley lesion встановлюється лише в кількох з них, тоді як діагноз адгезивного капсуліту встановлюється в кожному третьому дослідженні. Даний факт призводить до ігнорування першопричини захворювання, помилок діагностики і, як наслідок, помилок у лікуванні. Мета: дослідити частоту різних типів ушкоджень зв’язок, що утримують сухожилок довгої голівки біцепса (ушкоджень pulley lesion), у хворих з адгезивним капсулітом плечового суглоба (ПС). Матеріали та методи. Нами виконано 310 операцій у хворих з приводу адгезивного капсуліту ПС. Вік пацієнтів становив від 30 до 90 років. Середня тривалість від початку захворювання до оперативного втручання становила 189 ± 104 дні. Усі хворі були обстежені клінічно, рентгенологічно, також усім було виконано МРТ-дослідження анатомічних структур та артроскопію ПС. Результати. У 84 (27,1 %) хворих, яких прооперовано з приводу ідіопатичного адгезивного капсуліту ПС, було виявлено ушкодження pulley lesion ПС, що дає змогу стверджувати, що в даної групи хворих був саме вторинний адгезивний капсуліт з формуванням контрактури ПС. Переважали третій (16,5 %) і четвертий (12,4 %) типи ушкодження pulley lesion. Саме ці типи ушкодження pulley lesion мають найбільші контрактурогенні властивості, причому третій тип переважав над четвертим. Зі зміною типу ушкодження pulley lesion (збільшенням кількості ушкоджених структур ПС) зменшувались середні показники мобільності ПС. Висновки. У 27,1 % хворих, яких було оперовано з приводу ідіопатичного адгезивного капсуліту, було виявлено ушкодження pulley lesion ПС, що дає можливість переглянути підходи до лікування, розширити показання до діагностично-лікувальної артроскопії плечового суглоба у більш ранні терміни від початку захворювання.

Background. Analyzing the results of studies conduc­ted at various MRI centers in different cities of our country, demonstrates that the diagnosis of pulley lesion was only established in a few of them, while the diagnosis of adhesive capsulitis was established in every third examination. This fact leads to the disregard of the primary cause of the disease, diagnostic errors, and consequently, treatment mistakes. The purpose was to investigate the frequency of different types of pulley lesions involving the ligaments that maintain the integrity of the long head of the biceps (pulley lesion injuries) in patients with adhesive capsulitis of the shoulder joint (frozen shoulder). Materials and methods. We performed 310 ope­rations on patients with adhesive capsulitis of the shoulder. The patients’ ages ranged from 30 to 90 years. The average duration from the onset of the disease to surgical intervention was 189 ± 104 days. All patients were examined clinically and radiologically and all patients underwent MRI study of anatomical structures and shoulder joint arthroscopy. Results. Pulley lesion injuries of the shoulder joint were detected in 84 (27.1 %) of the patients who underwent surgery for a frozen shoulder. This allows us to assert that in this particular patient group, secondary adhesive capsulitis with the development of shoulder joint contracture was predominant. The third (16.5 %) and fourth (12.4 %) types of pulley lesion injuries were the most prevalent. These particular types of pulley lesion injuries exhibit the most contracture-inducing properties, with the third type predominating over the fourth type. А change in the type of pulley lesion damage (an increase in the number of damaged structures of the shoulder), the average indicators of the mobility of the shoulder decreased. Conclusions. In 27.1% of patients who were opera­ted on for idiopathic adhesive capsulitis was detected pulley lesion, which gives us to reconsider treatment approaches and expand the indications for diagnostic and therapeutic shoulder arthroscopy in the earlier stages of the disease.

плечовий суглоб; адгезивний капсуліт; сухожилок біцепса; частота ушкоджень

shoulder joint; adhesive capsulitis; biceps tendon; injury frequency

1. Rockwood C.A., Masten F.A. Rockwood and Matsen’s The Shoulder. 6th edition. Elsevier, 2022. 1386 p. –eBook ISBN: 9780323698368.
2. Itoi E., Arce G., Bain G.I. et al. Shoulder stiffness: Current concepts and concerns. Springer, 2015. 386 p. doi: 10.1007/978-3-662-46370-3.
3. Jain T.K., Sharma N.K. The effectiveness of physiotherapeutic interventions in treatment of frozen shoulder/adhesive capsulitis: a systematic review. J. Back Musculoskelet. Rehabil. 2014. 27(3). 247-73. doi: 10.3233/BMR-130443.
4. Kim D.H., Kim Y.S., Kim B.S. et al. Is frozen shoulder completely resolved at 2 years after the onset of disease? Journal of Orthopaedic Science. 2020. 25(2). 224-228. doi: 10.1016/j.jos.2019.03.01.
5. Wong C.K., Levine W.N., Deo K. et al. Systematic review of the natural history of frozen shoulder: fact or fiction? Physiotherapy. 2017. 103(1). 40-47. doi: 10.1016/j.physio.2016.05.009.
6. Cho C.H., Bae K.C., Kim D.H. Treatment Strategy for Frozen Shoulder. Clin. Orthop. Surg. 2019 Sep. 11(3). 249-257. doi: 10.4055/cios.2019.11.3.249.
7. Cho C.H., Min B.W., Bae K.C., Lee K.J., Kim D.H. A prospective double-blind randomized trial on ultrasound-guided versus blind intra-articular corticosteroid injections for primary frozen shoulder. Bone Joint J. 2021 Feb. 103-B(2). 353-359. doi: 10.1302/0301-620X.
8. Franz A., Klose M., Beitzel K. Conservative treatment of frozen shoulder. Unfallchirurg. 2019 Dec. 122(12). 934-940. doi: 10.1007/s00113-019-00731-3.
9. Habermeyer P., Magosch P., Lichtenberg S. Classifications and Scores of the Sholder. Berlin: Springer, 2006. 297 р. eBook ISBN: 978-3-540-35142-9.
10. Neviaser A.S., Neviaser R.J. Adhesive capsulitis of the shoulder. J. Am. Acad. Orthop. Surg. 2011 Sep. 19(9). 536-42. doi: 10.5435/00124635-201109000-00004.
11. Kitridis D., Tsikopoulos K., Bisbinas I., Papaioannidou P., Givissis P. Efficacy of Pharmacological Therapies for Adhesive Capsulitis of the Shoulder: A Syste–matic Review and Network Meta-analysis. The American Journal of Sports Medicine. 2019. 47(14). 3552-3560. doi: 10.1177/0363546518823337.
12. Zumstein M.A., Lädermann A., Raniga S. et al. The biology of rotator cuff healing. Orthopaedics & Traumatology: Surgery & Research. 2017. 103(1). S1-S10. doi: 10.1016/j.otsr.2016.11.003.
13.  Lancaster S.T., Grove T.N., Woods D.A. Management of post-traumatic stiffness of the shoulder following upper limb trauma with manipulation under anaesthetic. Shoulder & Elbow. 2017. 9. 258-265. doi: 10.1177/1758573217693974.
14. Sabzevari S., Kachooei A.R., Giugale J. et al. One-stage surgical treatment for concomitant rotator cuff tears with shoulder stiffness has comparable results with isolated rotator cuff tears: a systematic review. J. Shoulder Elbow Surg. 2017 Aug. 26(8). e252-e258. doi: 10.1016/j.jse.2017.03.005.
15. Kim I.B., Jung D.W. A Rotator Cuff Tear Concomitant With Shoulder Stiffness Is Associated With a Lower Retear Rate After 1-Stage Arthroscopic Surgery. Am. J. Sports Med. 2018 Jul. 46(8). 1909-1918. doi: 10.1177/0363546518768813.
16. Kang S.W. Do we have to perform surgical treatment simultaneously for rotator cuff tear in patients with adhesive capsulitis. Korean J. Sports Med. 2019. 37. 11-6. doi: 10.5763/kjsm.2019.37.1.11.
17. Park H.S., Choi K.H., Lee H.J., Kim Y.S. Rotator cuff tear with joint stiffness: a review of current treatment and rehabilitation. Clin. Shoulder Elb. 2020 Jun. 23(2). 109-117. doi: 10.5397/cise.2020.00143.
18. Kim Y.S., Lee H.J., Park I., Im J.H., Park K.S., Lee S.B. Are delayed operations effective for patients with rotator cuff tears and concomitant stiffness? An analysis of immediate versus delayed surgery on outcomes. Arthroscopy. 2015. 31. 197-204. doi: 10.1016/j.arthro.2014.08.014.
19. McGrath J.P., Lam P.H., Tan M.T., Murrell G.A. The effect of concomitant glenohumeral joint capsule release during rotator cuff repair a comparative study. J. Shoulder Elbow Surg. 2016. 25. 714-22. doi: 10.1016/j.jse.2015.10.005.
20. Kelly J.D. Elite Techniques in Shoulder Arthroscopy. Philadelphia: Springer, 2016. 334 р. doi: 10.1007/978-3-319-25103-5.
21. McMahon P.J. Rotator Cuff Injuries: A Clinical Casebook. Pittsburgh: Springer, 2017. 363 р. doi: 10.1007/978-3-319-63668-9.
22. Park J.Y., Chung S.W., Zulkifli H. et al. Effect of capsular release in the treatment of shoulder stiffness concomitant with rotator cuff repair: diabetes as a predisposing factor associated with treatment outcome. Am. J. Sports Med. 2014 Apr. 42(4). 840-50. doi: 10.1177/0363546513519326.
23. Tauro J.C. Stiffness and rotator cuff tears: incidence, arthroscopic findings, and treatment results. Arthroscopy. 2006. 22. 581-586. doi: 10.1016/j.arthro.2006.03.004.