Международный эндокринологический журнал Том 21, №4, 2025

Актуальність. Дистрес, пов’язаний із діабетом (діабетичний дистрес), — це психологічний синдром, що характеризується поганим прогнозом у пацієнтів із неконт­рольованим цукровим діабетом (ЦД). Ризик прогресування діабетичного дистресу підвищується при декомпенсації ЦД, розвитку ускладнень, наявності супутніх захворювань і складних схемах лікування. Даних щодо предикторів діабетичного дистресу в осіб із ЦД 2-го типу (ЦД2) недостатньо. Мета: визначити предиктори дистресу, пов’язаного з діабетом, у дорослих осіб із ЦД2 в Україні. Матеріали та методи. У перехресному дослідженні обстежені особи з ЦД2, які отримували фармакотерапію протягом принаймні одного року. Проведено анкетування з використанням шкали дистресу, пов’язаного з діабетом (DDS-17). Реєстрували клінічно значущі дані щодо мікро- і макросудинних ускладнень ЦД, антропометричні та біохімічні параметри. Результати. Дослідження завершили 130 осіб (середній вік 56,3 ± 8,9 року, 57 % чоловіків). Загалом 96 (73,9 %) пацієнтів мали діабетичний дистрес (середній бал за шкалою DDS-17 ≥ 2). Клінічно значущий діабетичний дистрес (КЗДД), що потребує уваги лікаря (середній бал за шкалою DDS-17 ≥ 3), спостерігався в 48 (36,9 %) учасників дослідження. Середній рівень глікованого гемоглобіну (HbA1c) був вірогідно вищим в осіб із КЗДД (10,18 ± 2,17 проти 7,83 ± 1,16; p < 0,01). Як мікроваскулярні (ретинопатія (33,1 проти 5,4 %; p < 0,001), нейропатія (70,8 проти 29,2 %; p < 0,001), нефропатія (39,2 проти 6,8 %; p < 0,05)), так і макроваскулярні ускладнення (ішемічна хвороба серця (36,9 проти 6,8 %; p < 0,001)) вірогідно корелювали з наявністю КЗДД. Дотримання схеми лікування було значно нижчим у пацієнтів із КЗДД (p < 0,05). Більша кількість ін’єкцій інсуліну призводила до збільшення індексу маси тіла й рівня HbA1c, а наявність нефропатії була незалежним предиктором КЗДД. Висновки. Діабетичний дистрес є поширеним супутнім станом в осіб із ЦД2. КЗДД вірогідно корелює з незадовільним глікемічним контролем, вищим індексом маси тіла, наявністю нефропатії та більшою кількістю ін’єкцій інсуліну.

Background. Diabetes-related distress (DRD) is a psychological syndrome with poor prognosis in uncontrolled diabetic patients. The risk of DRD progression is increased by uncontrolled DM, development of complications, concomitant medical conditions, and complex treatment regimens. There is limited data regarding the predictors of DRD in people with type 2 diabetes mellitus (T2DM). The study purposed to determine the predictors of diabetes distress in adult people with T2DM in Ukraine. Materials and methods. In a cross-sectional study, patients with T2DM on pharmacotherapy for at least 1 year were evaluated. A survey was conducted using the Diabetes Distress Scale (DDS-17). Clinically meaningful data regarding diabetes complications, anthropometry, and biochemical parameters were recorded. Results. One hundred and thirty people completed the study (mean age 56.3 ± 8.9 years, 57 % males). Overall, 96 (73.9 %) patients had diabetes distress (mean DDS-17 score ≥ 2). Clinically significant diabetes distress (CSDD) that requires a physician’s attention (mean DDS-17 score ≥ 3) was detected in 48 (36.9 %) of the study participants. The mean glycated hemoglobin (HbA1c) was significantly higher in patients with CSDD (10.18 ± 2.17 vs. 7.83 ± 1.16; p < 0.01). Both microvascular (retinopathy (33.1 vs. 5.4 %; p < 0.001), neuropathy (70.8 vs. 29.2 %; p < 0.001), nephropathy (39.2 vs. 6.8 %; p < 0.05)) and macrovascular complications (coronary artery disease (36.9 vs. 6.8 %; p < 0.001)) significantly correlated with CSDD. Medication adherence was significantly lower in patients with CSDD (p < 0.05). An increased number of insulin injections increased body mass index and HbA1c, and the presence of nephropathy was independent predictor of CSDD. Conclusions. Diabetes distress is a common comorbid condition in people with T2DM. CSDD had a significant correlation with poor glycemic control, higher body mass index, presence of nephropathy, and higher number of insulin injections.

цукровий діабет 2-го типу; діабетичний ди­стрес; ускладнення діабету; ретинопатія; нейропатія; нефропатія; ішемічна хвороба серця

type 2 diabetes mellitus; diabetes-related distress; diabetes complications; retinopathy; neuropathy; nephropathy; coronary artery disease

1. Lu X, Xie Q, Pan X, Zhang R, Zhang X, Peng G, et al. Type 2 diabetes mellitus in adults: pathogenesis, prevention and therapy. Signal Transduct Target Ther. 2024;9(1):262. doi: 10.1038/s41392-024-01951-9.
2. Hossain MJ, Al-Mamun M, Islam MR. Diabetes mellitus, the fastest growing global public health concern: early detection should be focused. Health Sci Rep. 2024;7(3):e2004. doi: 10.1002/hsr2.2004.
3. Sulaieva O, Yerokhovych V, Zemskov S, Komisarenko I, Guria–nov V, Pankiv V, et al. The impact of war on people with type 2 diabetes in Ukraine: a survey study. EClinicalMedicine. 2024;79:103008. doi: 10.1016/j.eclinm.2024.103008.
4. Musio F. The evolving Ukrainian refugee health care crisis — a platform for the true meaning of the physician’s and health care professional’s healing work. J Emerg Med. 2023;64(3):380-384. doi: 10.1016/j.jemermed.2022.12.009.
5. Gupta J, Khandelwal D, Gupta L, Dutta D, Mittal S, Khandelwal R, Chittawar S. Occurrence and predictors of diabetes distress in adult patients with type 2 diabetes from North India. Indian J Endocrinol Metab. 2025;29(2):202-208. doi: 10.4103/ijem.ijem_170_24.
6. McDaniel CC, Lo-Ciganic WH, Chou C. Diabetes-related complications, glycemic levels, and healthcare utilization outcomes after therapeutic inertia in type 2 diabetes mellitus. Prim Care Diabetes. 2024;18(2):188-195. doi: 10.1016/j.pcd.2023.12.004.
7. Yang T, Qi F, Guo F, Shao M, Song Y, Ren G, et al. An update on chronic complications of diabetes mellitus: from molecular mechanisms to therapeutic strategies with a focus on metabolic memory. Mol Med. 2024;30(1):71. doi: 10.1186/s10020-024-00824-9.
8. Li X, Donnelly LA, Slieker RC, Beulens JWJ, ’t Hart LM, Elders PJM, et al. Trajectories of clinical characteristics, complications and treatment choices in data-driven subgroups of type 2 diabetes. Diabetologia. 2024;67(7):1343-1355. doi: 10.1007/s00125-024-06147-y.
9. Valentine WJ, Norrbacka K, Boye KS. Utilities for complications associated with type 2 diabetes: a review of the literature. Adv Ther. 2024;41(7):2655-2681. doi: 10.1007/s12325-024-02878-x.
10. Nguyen VB, Tran TT, Dang TL, Nguyen VVH, Tran BT, Le CV, Toan ND. Diabetes-related distress and its associated factors among patients with diabetes in Vietnam. Psychol Res Behav Manag. 2020;13:1181-1189. doi: 10.2147/PRBM.S285291.
11. McInerney AM, Lindekilde N, Nouwen A, Schmitz N, Deschênes SS. Diabetes distress, depressive symptoms, and anxiety symptoms in people with type 2 diabetes: a network analysis approach to understanding comorbidity. Diabetes Care. 2022;45(8):1715-1723. doi: 10.2337/dc21-2297.
12. Pankiv V, Yuzvenko T. The relationships between variab–les of glycated hemoglobin and diabetes distress in patients with type 1 and type 2 diabetes mellitus. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2023;19(6):424-427. doi: 10.22141/2224-0721.19.6.2023.1310.
13. Fisher L, Polonsky WH, Hessler D. Addressing diabetes di–stress in clinical care: a practical guide. Diabet Med. 2019;36(7):803-812. doi: 10.1111/dme.13967.
14. Verdecias N, McQueen A, von Nordheim DA, Broussard DJ Jr, Smith RE, Kreuter MW. Diabetes distress in a Medicaid sample: the role of psychosocial and health-related factors. J Diabetes Complications. 2023;37(7):108495. doi: 10.1016/j.jdiacomp.2023.108495.
15. Presley CA, Mondesir FL, Juarez LD, Agne AA, Riggs KR, Li Y, et al. Social support and diabetes distress among adults with type 2 diabetes covered by Alabama Medicaid. Diabet Med. 2021;38(4):e14503. doi: 10.1111/dme.14503.
16. Skinner TC, Joensen L, Parkin T. Twenty-five years of diabetes distress research. Diabet Med. 2020;37(3):393-400. doi: 10.1111/dme.14157.
17. Chew BH, Vos R, Mohd-Sidik S, Rutten GE. Diabetes-related distress, depression and distress-depression among adults with type 2 diabetes mellitus in Malaysia. PLoS One. 2016;11(3):e0152095. doi: 10.1371/journal.pone.0152095.
18. Nygaard M, Willaing I, Joensen LE, Lindgreen P, Stenov V, Hessler D, et al. A short-form measure of diabetes distress among adults with type 1 diabetes for use in clinical practice: development and validation of the T1-DDS-7. Diabetes Care. 2023;46(9):1619-1625. doi: 10.2337/dc23-0460.
19. Polonsky WH, Fisher L, Earles J, Dudl RJ, Lees J, Mullan J, Jackson RA. Assessing psychosocial distress in diabetes: development of the diabetes distress scale. Diabetes Care. 2005;28(3):626-631. doi: 10.2337/diacare.28.3.626.
20. De Wit M, Pouwer F, Snoek FJ. How to identify clinically significant diabetes distress using the Problem Areas in Diabetes (PAID) scale in adults with diabetes treated in primary or secondary care? Evidence for new cut points based on latent class analyses. BMJ Open. 2022;12(3):e056304. doi: 10.1136/bmjopen-2021-056304.
21. Hiasat DA, Salih MB, Abu Jaber AH, Abubaker OF, Qan–deel YA, Saleem BA, et al. The prevalence of diabetes distress among patients with type 2 diabetes in Jordan. J Taibah Univ Med Sci. 2023;18(6):1237-1243. doi: 10.1016/j.jtumed.2023.04.002.
22. AlOtaibi AA, Almesned M, Alahaideb TM, Almasari SM, Alsuwayt SS. Assessment of diabetes-related distress among type 2 diabetic patients, Riyadh, Saudi Arabia. J Family Med Prim Care. 2021;10(9):3481-3489. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_488_21.
23. Park HS, Cho Y, Seo DH, Ahn SH, Hong S, Suh YJ, et al. Impact of diabetes distress on glycemic control and diabetic complications in type 2 diabetes mellitus. Sci Rep. 2024;14(1):5568. doi: 10.1038/s41598-024-55901-0.
24. Hoffman RP, Damilano CP, Hong KMC, Glick BA, Kamboj MK. Glycemic control, depression, diabetes distress among adolescents with type 2 diabetes: effects of sex, race, insurance, and obesity. Acta Diabetol. 2022;59(8):1083-1089. doi: 10.1007/s00592-022-01902-2.
25. Ibrahim A, Rida A, Dakroub D, Cherri S, Fahs H, Hammoud J, et al. Association between diabetes distress and sociodemographic and/or socioeconomic factors among adults: a cross-sectional study. Heliyon. 2023;9(11):e21767. doi: 10.1016/j.heliyon.2023.e21767.
26. Serhiyenko V, Sehin V, Pankiv V, Serhiyenko A. Post-traumatic stress disorder, dyssomnias, and metabolic syndrome. International Journal of Endocrinology (Ukraine). 2024;20(1):58-67. doi: 10.22141/2224-0721.20.1.2024.1359.
27. Hong KMC, Glick BA, Kamboj MK, Hoffman RP. Glycemic control, depression, diabetes distress among adolescents with type 1 diabetes: effects of sex, race, insurance, and obesity. Acta Diabetol. 2021;58(12):1627-1635. doi: 10.1007/s00592-021-01768-w.